490/5506/22 12.01.2024
нп 1-кс/490/337/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/5506/22
10 січня 2024 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Білозерського відділу Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Оса Пермської області, з вищою освітою, одруженого, працюючого інженером-програмістом ГУ Держпродспоживслужба в Херсонській області, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, -
Слідчим відділом УСБ України в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 25.07.2022 року за № 22022230000000265 за ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1, ч. 2 ст. 110 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК Україниза наступних обставин.
Так, у березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України, матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували м. Херсон та частину Херсонської області і продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва рф, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади - військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі - окупаційна ВЦА Херсонської області).
Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.
Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.
Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.
22 лютого 2022 року президент рф направив до ради федерації звернення про використання зс рф за межами рф, яке було задоволено.
24 лютого 2022 року президент рф публічно оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
24.02.2022 військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії із застосуванням зброї незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій, Київській, Донецькій та Луганській областях та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення для держави і у такий спосіб здійснили тимчасову окупацію частини території України.
З метою протидії збройній агресії у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який продовжується у визначеному законом порядку.
З 24.02.2022 по цей час більшу частину території Херсонської області захоплено військовослужбовцями зс рф і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована рф територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування рф та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації рф.
Статтею 73 Конституції України, визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.
15 липня 2022 року Центральною виборчою комісією України прийнято Постанову № 82 від «Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів» відповідно до якої проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною» першою статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також Виборчим кодексом України та Законом України "Про всеукраїнський референдум".
Згідно із ст. 1 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум є формою безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України рішень шляхом голосування у випадках і порядку, встановлених Конституцією України та цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, всеукраїнський референдум щодо зміни території України - це форма прийняття громадянами України, які мають право голосу, рішення щодо затвердження прийнятого Верховною Радою України закону про ратифікацію міжнародного договору про зміну території України. Призначення всеукраїнського референдуму щодо зміни території України здійснюється постановою Верховної Ради України.
Згідно із ч.1 ст. 20 Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 26.01.2021, у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях призначення (проголошення) та проведення всеукраїнського референдуму забороняється.
У березні 2022 року (більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), громадянин України, матеріали відносно якого виділено в інше кримінальне провадження, перебуваючи у м. Херсоні, достовірно знаючи, що військовослужбовці рф окупували м. Херсон та частину Херсонської області та продовжують окупаційну діяльність на території України, маючи досвід роботи в органах влади та місцевого самоврядування, добровільно погодився виконувати рішення окупаційного військового керівництва рф, розташованого на окупованих територіях, та обійняв посаду так званого керівника окупаційного органу влади - військово-цивільної адміністрації Херсонської області (далі - окупаційна ВЦА Херсонської області).
Переслідуючи кінцеву мету окупації Херсонської області приєднанням частини території України до рф, умисно на виконання вимог військово-політичного керівництва рф у порушення порядку, встановленого Конституцією України, у липні 2022 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) як посадова особа окупаційного органу влади держави-агресора публічно проголосив про початок підготовки до проведення незаконного референдуму з питань входження до складу рф тимчасово окупованої території Херсонської області.
На виконання зазначеної вище злочинної мети, у першій половині вересня 2022 року (конкретне місце та час органом досудового розслідування не встановлено) керівництвом окупаційної ВЦА Херсонської області, до складу якої входили особи, матеріали відносно яких виділено в інше кримінальне провадження, а також інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, сформовано склад та організовано роботу так званої «дільничної виборчої комісії», яка діяла у смт. Білозерка Херсонського району Херсонської області.
У свою чергу, у невстановлені дату та час, але не пізніше 23 вересня 2022 року, будучи проросійсько налаштованим, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, добровільно погодився на пропозицію невстановлених досудовим розслідуванням осіб, щодо участі у проведенні на території тимчасово окупованих смт. Білозерка та с. Томина Балка Херсонського району Херсонської області незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб'єкта рф, та прийняв у ньому участь, а саме активно пропонував мешканцям смт.Білозерка та с. Томина Балка Херсонського району Херсонської області проголосувати шляхом проставлення відповідних відміток у бюлетені.
Крім того, за вищевказаних обставин у період проведення незаконного референдуму, у вересні 2022 року, ОСОБА_4 разом із невстановленими на даний час представниками окупаційної влади, прийняв участь у проведенні незаконного референдуму про вихід Херсонської області зі складу України, утворення самостійної держави та входження її до складу рф на правах суб'єкта рф, шляхом супроводу учасників мобільних груп виборчої комісії та військовослужбовців зс рф на власному автомобілі, які здійснювали подворовий обхід в смт. Білозерка та с.Томина Балка Херсонського району Херсонської області.
Так, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 23 по 27 вересня 2022 року, діючи за попередньою змовою з представниками місцевого ДВК, що діяв на території смт. Білозерка Херсонського району Херсонської області та іншими невстановленими на даний час особами (щодо яких здійснюється досудове розслідування), діючи із прямим умислом, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, в порушення Конституції України, Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про всеукраїнський референдум», Закону України «Про правовий режим воєнного стану», прийняв участь в організації та проведенні незаконного референдуму, та у період з 23-27 вересня 2022 року, прийняв участь у проведенні незаконного референдуму, шляхом супроводу учасників мобільних груп виборчої комісії та військовослужбовців зс рф на власному автомобілі під час подомового обходу в смт. Білозерка та с.Томина Балка Херсонського району Херсонської області та активної агітації місцевих мешканців до участі у ньому.
В подальшому, 27 вересня 2022 року місцева ДВК смт Білозерка Херсонського району Херсонської області за результатами підрахунку всіх бюлетенів визнала незаконний референдум таким, що відбувся. Відповідно до його результатів було задекларовано 497051 громадян, що становить 87.05 % від загальної кількості виборців, які прийняли участь у голосуванні, виявили бажання за входження Херсонської області у склад рф.
Внаслідок вищевказаних незаконних та неправомірних дій ОСОБА_4 та інших осіб, щодо яких здійснюється розслідування у даному провадженні, стало визнання російською федерацією незаконного референдуму на тимчасово окупованій територій України таким, що відбувся та незаконного приєднання Херсонської області до складу рф.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність, тобто участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, вчинена за попередньою змовою групою осіб.
10.01.2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст. 111-1 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке є тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якого передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а отже з метою уникнення такої відповідальності він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, крім цього, ОСОБА_4 має можливість переховуватись на підконтрольній Україні території та вчинити спроби переховуватись від органу досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією, серед іншого, вчиняючи зазначену вище протиправну діяльність, ОСОБА_4 неодноразово контактував із особами, які могли бути обізнані про його незаконну діяльність та зможуть в подальшому надати викривальні показання щодо аналогічних злочинів, за такого останній може незаконно впливати на свідків або інших фігурантів даного кримінального провадження з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому, що свідчить про існування ризиків передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також на неможливість контролю за поведінкою підозрюваного у разі обрання більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених.
Підозрюваний у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав, проти задоволення клопотання заперечив, вказавши на те, що має сталі соцільні звязки, працює та є платником податків до бюджету України.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, пославшись на недоведеність ризиків, зазначив, що підозрюваний має сталі соціальні зв'язки, працевлаштований, має на утриманні дітей, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, підтверджується даними: протоколів допитів свідків: ОСОБА_7 від 06.05.2023 р.; ОСОБА_8 від 10.05.2023 р.; ОСОБА_9 від 11.05.2023 р.; ОСОБА_10 від 12.05.2023 р.; ОСОБА_11 від 14.07.2023 р.; ОСОБА_12 від 08.08.2023 р.; ОСОБА_13 від 02.08.2023 р.; ОСОБА_14 від 02.08.2023 р.; ОСОБА_15 від 07.08.2023 р.; ОСОБА_16 від 15.08.2023 р.; ОСОБА_17 від 15.08.2023 р.; ОСОБА_18 від 15.08.2023 р.; ОСОБА_19 від 14.09.2023 р.; ОСОБА_20 від 13.09.2023 р.; протоколів про проведення пред'явлення для впізнання за фотознімками особи ОСОБА_4 зі свідками: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 ; протоколу огляду від 12.10.2023 р.
Досліджені у судовому засіданні дані у своїй сукупності є достатньо вагомими для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, згідно до Постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5-328кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні в справі Фокс, Кепмбел і Хартлі проти Великої Британії від 30.08.1990 року (п.32), «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що дана особа могла вчинити злочин.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Також матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який хоча і одружений, має на утриманні малолітню дитину дітину, а також і нкеровнолітню дитину дружини, з якими проживає разом, працевлаштований, до кримінальної відповідальності притягується вперше, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.28 ч.5 ст. 111-1 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, що у зв'язку з введенням в країні воєнного стану підвищує ризик втечі на тимчасово непідконтрольну Україні територію, що дає підстави стверджувати про можливість переховування його від органів досудового розслідування та суду, крім того свідками у вказаному кримінальному провадженні були надані свідчення, які у своїй сукупності підтверджують обставини вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_4 , та які є односельцями останнього, за такого останній може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання.
Факт наявності у підозрюваного неповнолітніх дітей та місця роботи, не зменшує встановлені ризики.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який хоча і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, проте обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, характер та спосіб ймовірно вчиненого кримінального правопорушення проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою і, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не є можливим відповідно до імперативних вимог положень ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.5 ст.111-1 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст.176 КПК України - тримання під вартою.
Згідно з положеннями ч.4 ст.183 КПК України, виходячи з обставин ймовірно вчиненого злочину, розмір застави у кримінальному провадженні слідчим суддею не визначається.
Керуючись ст.ст.176 - 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.5 ст.111-1 КК України, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з триманням в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор", без права внесення застави.
Строк дії ухвали по 09 березня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1