нп 3/490/702/2024
Центральний районний суд м. Миколаєва
54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
Справа № 490/12387/23
11 січня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Демінська О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , будучи раніше притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 17.12.2023 року о 16:08 год. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив фізичне і психологічне насильство відносно ОСОБА_2 , що не спричинило тілесних ушкоджень (погрози, образи), внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному і психологічному здоров'ю потерпілої.
Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, що вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, ним підписаного.
Причини неявки потерпілої ОСОБА_2 також невідомі, викликалася в судове засідання, в тому числі, за допомогою SMS-повідомлення. Згідно довідки про доставку SMS, остання була обізнана про дату судового засідання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП неявка учасників процесу не перешкоджає розгляду справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 746523 від 17.12.2023 року, із відомостями якого ОСОБА_1 ознайомлено, про що останній поставив свій підпис, жодних зауважень чи заперечень не мав;
- даними заяви та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 17.12.2023 року, згідно з якими остання просить вжити заходів до її сина ОСОБА_1 , який систематично вчиняє домашнє насилля психологічного характеру та погрожує фізичною розправою.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи особу винного, який притягується протягом року до адміністративної відповідальності вдруге, ступінь його вини, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 33-35, 39-1, 40-1, 173-2, 221, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в доход держави в розмірі 340 (триста сорок) гривень.
Грошові кошти перерахувати на розрахунковий рахунок №UA088999980314030542000014483, Миколаїв. ГУК/Централ.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Грошові кошти у розмірі 605,60 гривень в рахунок сплати судового збору перерахувати до УК у Центральний м. Миколаїв /Централ.р-н/22030101, на розрахунковий рахунок №UA798999980313131206000014483, код отримувача 37992030, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 22030101.
Штраф має бути сплачений протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії постанови. В разі несплати штрафу в зазначений термін у добровільному порядку, постанову буде звернуто до примусового виконання та стягнуто штраф у подвійному розмірі і витрати на облік правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.І. Демінська