Справа №751/11382/23
Провадження №3/751/23/24
10 січня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Павлова В.Г.,
при секретарі Овдій О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з даних протоколу - місце роботи не повідомила; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 -
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП -
16.12.2023 р. о 00 год. 45 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 вчинила стосовно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильства, а саме умисні дії психічного та фізичного характеру, які полягали в штовханнях та висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров'ю ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла.
З урахуванням положення ст.268 КУпАП, яка не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, що передбачене ст.173-2 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також вимоги ст.277 КУпАП в частині строків розгляду, з огляду на вжиті заходи для належного інформування про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Окрім того, суд враховує, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення без її відкладення, а ОСОБА_1 не позбавлена права в разі незгоди з ним ініціювати його апеляційне оскарження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №989034 від 16.12.2023 року та відеозаписом до нього; рапортом інспектора поліції.
Згідно ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, поширюється на ряд осіб, зокрема, і на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного та фізичного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї, а також ляпаси, стусани та штовхання.
Як вбачається з відеозаписів портативного відеореєстратора, що є засобом об'єктивного контролю, поведінка ОСОБА_1 в конкретному випадку істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин в родині, адже характер та інтенсивність її дій, що встановлено в присутності працівників поліції зі слів потерпілого, на думку суду могли спричинити емоційну невпевненість та побоювання за свою безпеку, і як наслідок могли завдати психічної та фізичної шкоди здоров'ю потерпілого.
З огляду на демонстративну та агресивну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і в присутності працівників поліції, наявність на кухонних меблях речовини бурого кольору та візуально помітні пошкодження шкіри обличчя у ОСОБА_2 , можливість отримання потерпілим психічної та фізичної шкоди здоров'ю не викликає в суду жодного сумніву.
Суд окремо звертає увагу на те, що інспектором поліції на виконання положень ч.3 ст.268 КУпАП було надано можливість ОСОБА_1 подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Остання у відповідній графі адміністративного протоколу від пояснень відмовилася.
На переконання суду, вказані обставини з урахуванням первинних пояснень потерпілого та позиції ОСОБА_1 вказують на те, що остання дійсно своїми діями призвела до вчинення домашнього насильства, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Суд також враховує, що рапорт поліцейського за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність та обґрунтованість дій поліцейських під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, хоча рапорт і не є окремим доказом, проте вказаний документ містить інформацію, яка повністю узгоджуються з іншими доказами по справі та не суперечить їх змісту.
Сукупність досліджених під час судового засідання доказів, які містяться в матеріалах справи є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Положеннями ст.23 КУпАП визначено, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня її вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність відомостей про попередні притягнення до адміністративної відповідальності, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_2 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в межах мінімальної межі санкції статті.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП суд стягує з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.33,34,35,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.221,268,283,321-1 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) гривень на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 к. судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.Г. Павлов