Справа № 684/5/24
Провадження № 2/684/33/2024
12 січня 2024 року смт Стара Синява
Суддя Старосинявського районного суду Хмельницької області Галиш І.Б., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 підсистему «Електронний суд» звернулася до Старосинявського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява щодо змісту та форми повинна відповідати вимогам ст.175 ЦПК України та містити дані, передбачені ч.2 вказаної статті, а також до неї додаються документи, визначені ст.177 ЦПК України.
Суд, дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважає, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити серед інших відомостей і повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаних вимог позивачем в поданій позовній заяві не зазначено місця проживання чи перебування відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Зазначено лише прізвище та ім'я і вказано: «адреса ОСОБА_3 ».
Місце його проживання у позові не зазначено, що унеможливлює суд звернутися до органів місцевого самоврядування із запитом з метою отримання даних про зареєстроване місце проживання відповідача, на виконання вимог ст.187 ч.6 ЦПК України.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є громадянином Арабської Республіки Єгипет, як про це вказано у свідоцтві про шлюб.
Відповідно до роз'яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, в разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами.
Положеннями ч.1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
В силу вимог ч. ч. 2, 9 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно з вимогами ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином, як положення ст. 175 ЦПК України, так і положення ст. 27-28 ЦПК України, вимагають від позивача зазначення у позовній заяві чітко визначеної адреси зареєстрованого місце проживання чи перебування відповідача, що має значення для визначення підсудності справи та за якою можливо в подальшому здійснити повідомлення відповідача про розгляд справи.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем не вказано місця проживання чи перебування відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, зазначено, що сторони неповнолітніх дітей від шлюбу не мають, не надано підтверджень про наявність домовленості між подружжям щодо розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання позивача, не викладено відомості про місцезнаходження майна відповідача та відомостей про останнє відоме зареєстроване місце його проживання та перебування в Україні.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що відповідач повернувся на свою батьківщину, однак не вказує, за якою адресою останній проживає за межами території України, що є обов'язковим.
В силу вимог ч. 1 ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Положеннями ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (виключна підсудність, яка на спори про розірвання шлюбу не розповсюджується).
Розділом ХІЦПК України визначено порядок провадження у справах за участю іноземних осіб.
Відповідно до вимог ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Для вручення документів (позовної заяви про розірвання шлюбу) на території іншої держави, суд України звертається з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Разом з тим, позивачем в позовній заяві не зазначено адресу місця проживання відповідача в Республіці Єгипет, громадянином якої він є, у зв'язку з чим неможливо буде виконати вимоги ст. 498-499 ЦПК України.
Відповідно до ст. 29 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, а також справ про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 цього Кодексу, одноособово.
У суду не має підстав, для направлення справи до Верховного Суду, для визначення підсудності розгляду справи, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що сторони проживають за кордоном.
Крім цього, згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до позовної заяви про розірвання шлюбу додаються: оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Разом з тим, позивачем, в порушення вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви не додано оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу, позивач не вказує в позовній заяві, де саме перебуває оригінал свідоцтва про шлюб і що він буде наданий у судовому засіданні, будь-які клопотання з цього приводу відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, однак позивачем в порушення зазначеної норми права не зазначено відомостей щодо наявності/відсутності у неї та відповідача електронних кабінетів.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
У порушення вимог ст.ст. 43, 177 ЦПК України, відповідачу позовна заява про розірвання шлюбу та копії поданих до суду документів не направлена та доказів надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи або у паперовій формі листом з описом вкладення не надано.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме: для подання належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; а також докази спільного проживання сторін на території України, наявності (або відсутності) угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність такої справи (про розірвання шлюбу) судам України або іноземним судам; домовленості подружжя про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них; надання доказів, які підтверджують право позивача на пред'явлення позову за її місцем проживання або належних доказів для застосування вимог ст. 29 ЦПК України,. щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (свідоцтво про шлюб); попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; щодо подання нею іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
На підставі наведеного і, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
У випадку виконання позивачем вищевказаних вимог ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Суддя Галиш І.Б.