10 січня 2024 року м. Дніпросправа № 407зп-23/160
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року ( ОСОБА_1 ) в адміністративній справі №407зп-23/160 за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про забезпечення позову,-
Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» подано до суду заяву про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій заявник просить суд:
- забезпечити позов шляхом зупинення дії наказу Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 23.10.2023 №1755/ПС та роботу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_2 , до набрання чинності рішення суду по даній справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про забезпечення позову (до подання позовної заяви) відмовлено.
Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» подано апеляційну скаргу, згідно якої товариство просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про забезпечення позову (до подання позовної заяви) шляхом зупинення дії наказу Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 23.10.2023 №1755/ПС та роботу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_2 . Вважає, що такий захід заперечення позову дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника у випадку задоволення позову.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.
Метою його запровадження та гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за умови існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав (або однієї з них), з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
З цього випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.
При цьому, аналіз положень пункту 2 частини 2 статті 150 КАС України надає підстави для висновку, що особа, яка звертається із заявою про забезпечення позову повинна довести, яким чином оскаржуваним нормативно-правовим актом порушуються її права, тобто вказати на безпосередні, конкретні права, які мають бути реальними та індивідуально вираженими.
При цьому, посилання особи на можливе порушення її прав в майбутньому, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову за викладених позивачем доводів та обставин цієї справи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 826/14303/18.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в період з 06.04.2000 по 10.08.2022 і працював прохідником на дільниці підготовчих робіт №3 на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
25.08.2023 ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» винесено повідомлення №08/21-1759 про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_2 , працівника ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
На підставі повідомлення за формою П-3 ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини», у відповідності до п.105 Порядку № 337, наказом Південо-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці «Про утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння)» від 23.10.2023 №1755/ПС утворено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що перевірка наявності обставин порушення прав та законних інтересів заявника наказом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 23.10.2023 № 1749/ПС про утворення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є обов'язком суду під час вирішення справи по суті та на час розгляду заяви про забезпечення позову, такі дії є фактично надання судом правової оцінки спірному рішенню до ухвалення рішення по суті.
Вказані заявником обставини та підстави для застосування заходів забезпечення позову, без з'ясування фактичних обставин справи означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред'явленого позову.
Колегія суду зазначає, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення і вирішує позовні вимоги до розгляду справи судом по суті. Очевидна протиправність наказу, що оскаржується, має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з'ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №800/521/17 від 28.03.2018.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров