09 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12869/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року (головуючий суддя: Серьогіна О.В.) по адміністративній справі № 160/12869/23, розглянутої у письмовому провадженні
за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, 3 особи Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення адміністративно-господарського штрафу, -
Позивач ОСОБА_1 09.06.2023 року через представника звернувся до суду з позовом до відповідачів Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відділу Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області), 3 особи Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу № 346405 від 07.12.2022 року в сумі 17 000 грн., стягнення на його користь витрат на правову допомогу.
У відзиві на позов Державна служба України з безпеки на транспорті, та відділ ДВС посилаються на неправомірність доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення норм матеріального права, та прийняти постанову, якою позов задовільнити.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачі зазначають про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просять залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Справа судом апеляційної інстанції розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи 20.10.2022 року на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 17.10.2022 року №053/в старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Совіл В.Д. під час проведення рейдової перевірки (місце перевірки: а/д М14 Одеса - Мелітополь), виявлено відсутність дійсного протоколу перевірки та адаптації тахографа автомобіля марки MAN TGA 26.430/ Schmitz AFW 18, реєстраційний № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу згідно ТТН №974 від 19.10.2022 року ФОП ОСОБА_3 , про що складено акт №346884 від 20.10.2022 року.
Зазначений акт направлений до відділу Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, керівником якого 07.12.2022 року винесено постанову № 346405 про застосування до позивача як власника транспортного засобу адміністративно - господарського штрафу у сумі 17 000 грн. за порушення ст.48 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт.
Зазначена постанова оскаржена позивачем в судовому порядку.
Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно положень п.8 Положення Про державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМ України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Водночас процедура здійснення державного контролю, зокрема, за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою КМ України від 08.11.2006 № 1567(далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пп. 14,15 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту,
під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених ст. 39, 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно з п. 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені в Законі України від 05.04.2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт», з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2344-III).
В розумінні ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
У відповідності до п. 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 р. № 340 (далі - Положення), зокрема, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
У відповідності до ст. 18 Закону № 2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці тощо.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.
Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.
Положеннями ст. 48 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до положень ст. 49 Закону №2344 водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Відповідно до вимог абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №344-III за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 39 і 48 цього Закону, передбачено штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач заперечує факт вчинення порушення ним чинного законодавства як власником транспортного засобу, оскільки водій ОСОБА_2 здійснював 20.10.2022 року перевезення належного ФОП ОСОБА_3 вантажу ТЗ марки MAN TGA 26.430/ Schmitz AFW 18, реєстраційний № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , переданого позивачем ФОП ОСОБА_3 за договором №0504 від 05.04.2017 року у безстрокове користування.
Пояснення позивача підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: договором №0504 від 05.04.2017 року про передачу ним ТЗ марки MAN TGA 26.430/ Schmitz AFW 18, реєстраційний № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_3 у безстрокове користування, ТТН №974 від 19.10.2022 року про перевезення вантажу ФОП ОСОБА_3 .
У відповідності до приписів ст. 71 КАС України, яка передбачає, що в адміністративних справах про протиправність, зокрема, рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, але за матеріалами справи відповідач не надав доказів у спростування вищезазначеної інформації.
Здійснивши аналіз доказів у справі, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач на момент здійснення перевірки 20.10.2022 року ТЗ марки MAN TGA 26.430/ Schmitz AFW 18, реєстраційний № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , не перебував в статусі перевізника та не порушив приписи чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому не має обов'язку сплатити визначену відповідачем суму штрафу.
Згідно положень ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються ст.134 КАС України, відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Здійснивши аналіз доказів по наданню позивачу правничої допомоги суд апеляційної інстанції враховує обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, що підготовка позову та апеляційної скарги не потребує значних зусиль та часу, розгляд справи судами здійснений в порядку письмового провадження без участі сторін, а тому вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 1 000 грн.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено ст. 317 КАС України, та прийняття нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року по адміністративній справі № 160/12869/23 - скасувати та прийняти постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 346405 від 07.12.2022 року Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до ОСОБА_1 адміністративно господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно приписів п.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий