10 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/222/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року в адміністративній справі №340/222/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіальне управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації Стоян Олени Геннадіївни, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Головного територіальне управління юстиції у Кіровоградській області в особі голови ліквідаційної комісії з ліквідації Стоян Олени Геннадіївни, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України "Про звільнення" №4178/к від 23.12.2019 року;
- поновити його на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з питань державної реєстрації - начальника Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з 26.12.2019року;
- стягнути з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 у справі 340/222/20 було повністю відмовлено у задоволенні позову.
Вказане судове рішення було оскаржено в апеляційному порядку.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. - скасовано та прийнято нову постанову.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України «Про звільнення» від 23.12.2019 р. № 4178/к.
Поновлено ОСОБА_1 в Південно - Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції на рівнозначній посаді з 26.12.2019 р.
Стягнуто з Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.12.2019 р. по 09.06.2021 р. в розмірі 609 037,49 грн.
08.09.2023 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якій останній просив визнати протиправними рішення та дії, вчинені на рішення суду, а саме винесення наказу Міністерства юстиції України «Про поновлення» від 24.08.2023 року № 1353/к.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України повернуто заявнику.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскільки Міністерством юстиції України прийнято наказ №1353/к від 24.08.2023 року, що на переконання останнього свідчить про те, що рішення суду виконано, то державний виконавець не в змозі захистити права позивача
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення ОСОБА_1 із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як видно зі змісту апеляційної скарги, позивач не згоден з тим, що суд першої інстанції повернув йому заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, через те що в останній не зазначено інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Указана стаття (383 КАС України) передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону № 1404-VIII, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Зміст конкретних обставин, хронологія та послідовність дій позивача не дають підстав виснувати, що останній в повному обсязі виконав вимоги частини другої статті 383 КАС України, які б зобов'язували суд першої інстанції прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення. У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним.
У значенні сказаного не можна погодитися з доводами скаржника про те, що суд першої інстанції обмежив право останнього на доступ до правосуддя. Рішення суду першої інстанції про повернення заяви зумовлене не відсутністю бажання суду з якихось причин не розглядати подану заяву, а недотриманням автором заяви обов'язкових вимог частини другої статті 383 КАС України щодо надання інформації про хід виконавчого провадження.
Отже, суд першої інстанції, зважаючи на відсутність такої інформації (про хід виконавчого провадження), дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 09.12.2021 року по справі № 9901/235/20, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року в адміністративній справі №340/222/20 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай