10 січня 2024 р. Справа № 526/2781/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С.
за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.11.2023, суддя Максименко Л.В., по справі № 526/2781/23
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії АА № 00012654 від 25.07.2023, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про невірне визначення судом першої інстанції суб'єкта відповідальності, оскільки на час вчинення адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови транспортні MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, марки FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 засоби перебували у користуванні TOB «МАРАНС» згідно договору оренди від 09.05.2023.
Також позивач зазначив, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення серії АА № 00012654 від 25.07.2023 винесена із порушенням вимог ст. 283 КУпАП, з огляду на відсутність у останній інформації щодо смуги руху, напрямку руху, максимально дозволеного навантаження на вісь, марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі.
Крім того, позивач зазначив про недостовірність даних автофіксації, оскільки автоматичним пунктом зафіксовано фактичну відстань між строєними осями напівпричепу 1300 мм, тоді як дійсна міжосьова відстань становить 1310 мм, у зв'язку з чим мають застосовуватися збільшені вагові параметри навантаження на строєні осі відповідно до п. 22.5 ПДР України, а саме 24 т, а не 21 т.
Крім того, апелянт звертав увагу, що не враховано наявність товарно-транспортної накладної, відповідно до відомостей з якої допустимі вагові параметри, визначені п. 22.5 Правил дорожнього руху, було дотримані.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 10.07.2023 о 20:40 год. за адресою: Н-11, км. 76+702, Дніпропетровська область, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.2% (1.512 тонн) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше.
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу: автомобіль марки MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , та причеп марки FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 , є власністю ОСОБА_1
25.07.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко О.В. винесено постанову серії АА № 00012654, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у розмірі 8500 грн.
Позивач, не погодившись із постановою відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, у зв'язку з чим оскаржувана постанова відповідача є правомірною.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційної телекомунікаційної системи.
Пунктом 7 Порядку № 1174 встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Згідно з п. п. 14, 15 Порядку № 1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційної телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про:
- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5 Розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою та третьою статті 132-1 КУпАП.
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.
У ході судового розгляду встановлено, що фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, номер свідоцтва про повірку технічного засобу № UA.TR. 113-0619/11F-22, № 0695/11F 22, дійсне до 26.12.2023.
Відповідно до наданих суду матеріалів автоматичної фіксації адміністративного правопорушення, встановлено, що засобами автофіксації було зафіксовано транспортний засіб: MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, марки FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується фотографіями транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт та відомостями системи АРМ-аудиту.
Зафіксовано наступні фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3620 мм, 2-3: 5770 мм, 3-4: 1300 мм; 4-5: 1300 мм; навантаження на вісь 1 - 7100 кг, 2 - 10950 кг, 3 - 9000 кг, 4 - 9050 кг; 5 - 8750 кг, загальна маса - 44850 кг. Висота - 3.955 м; ширина - 2.556 м; довжина - 14.686 м.
Отже, перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу становило 7,2% (1.512 тонн) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше.
Щодо доводів апелянта стосовно невірного визначення суб'єкта відповідальності колегія суддів зазначає наступне.
Так, із матеріалів справи встановлено, що позивач є власником транспортного засобу: MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, марки FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 .
Згідно з положеннями ст. 14-3 КУпАП суб'єктами відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є:
1) фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб;
2) керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, або особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи;
3) належний користувач транспортного засобу в разі, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Позивач, обґрунтовуючи вказаний довід звертає увагу, що на час вчинення адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови транспортні MAN TGX 18.480, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом, марки FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 засоби перебували у користуванні TOB «МАРАНС» згідно договору оренди від 09.05.2023.
Так, Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388.
Відповідно до абз. 1 п. 7, абз. 1 п. 8 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Разом з тим, згідно з абз. 6 п. 16 Порядку № 1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
При цьому, відповідно до п. 3 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14.11.2018 року, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:
1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;
2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;
3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;
4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);
5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;
6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.
Згідно з п. 21 Порядку № 1197 внесення до реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.
Пунктом 23 Порядку № 1197 передбачено, що внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється також через: 1) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із застосуванням кваліфікованого електронного підпису власника транспортного засобу та належного користувача; 2) Єдиний державний вебпортал електронних послуг, шляхом заповнення електронної заяви у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, передбачених додатком 1, із застосуванням кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, електронних підписів або кваліфікованих електронних підписів власника транспортного засобу та належного користувача.
У ході судового розгляду справи встановлено, що до ЄДРТЗ відомості про користувача транспортних засобів - ТОВ «МАРАНС» не вносились, що не заперечувалось позивачем, який також вказував про відсутність проведеної перереєстрації транспортних засобів.
Слід вказати, що у разі невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є саме особа, за якою зареєстрований транспортний засіб, або керівник юридичної особи, за якою він зареєстрований.
Отже, враховуючи викладене колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що за умови відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 обґрунтовано визначено суб'єктом відповідальності особу, за якою зареєстрований транспортні засоби, а саме позивача.
Крім того, слід вказати, що згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 179-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Втім, наявність наведених підстав для звільнення позивача від відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП судовим розглядом не встановлена, відповідних доказів позивачем не надано.
Таким чином, враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність доказів про внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу ТОВ «МАРАНТ», колегія суддів доходить висновку про те, що саме позивач є суб'єктом відповідальності за вказане адміністративне правопорушення.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності постанови про адміністративне правопорушення ст. 283 КУпАП колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Із наявної в матеріалах справи копії постанови серії АА № 00012654 від 25.07.2023 встановлено, що остання містить відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, повну масу транспортного засобу, навантаження на строєні осі.
Стосовно посилань позивача на відсутність інформації щодо смуги руху, напрямку руху, максимально дозволеного навантаження на вісь, марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількість коліс) на вісі, колегія суддів зазначає, що така інформація не є обов'язковою для встановлення складу правопорушення та зазначається уповноваженою особою за можливості її встановлення.
Отже, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, складена у відповідності із вимогами ст. 283 КУпАП.
Стосовно доводів позивача щодо додо розрахунку відсоткового значення перевищення габаритних норм транспортного засобу з урахуванням допустимої похибки вагового комплексу, колегія суддів зазначає наступне.
Так, фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 78, WAGA-WIM35, зав. №16, номер свідоцтва про повірку технічного засобу № UA.TR. 113-0619/11F-22, № 0695/11F 22, дійсне до 26.12.2023.
Процес системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті здійснюється в автоматичному режимі, що включає формування структурованих даних, інформаційних файлів тощо, та має як наслідок - автоматизоване формування системою проекту постанови про адміністративні правопорушення, а, відтак, і габаритно-вагові розрахунки щодо транспортного засобу здійснюються в автоматичному режимі та в подальшому застосовуються відповідною посадовою особою при прийнятті постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, становило: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.2% (1.512 тонн), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Автоматичним пунктом зафіксовано наступні фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3620 мм, 2-3: 5770 мм, 3-4: 1300 мм; 4-5: 1300 мм; навантаження на вісь 1 - 7100 кг, 2 - 10950 кг, 3 - 9000 кг, 4 - 9050 кг; 5 - 8750 кг; загальна маса - 44850 кг, висота - 3.955 м; ширина - 2.556 м.; довжина - 14.686 м.
Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: навантаження на строєні вісі 22 512 кг.
При цьому, перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, яку передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134- 1:2006, IDT) Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає 10% щодо загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі транспортного засобу.
Згідно з оскаржуваною постановою формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під часу руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами наступна: *% перевищення = ((Хфакт ? Хнорм ? похибка пристрою)/Хнорм)*100, де Хфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Хнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.
Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ ОІМL R 134 - 1:2010, помножена на Хфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).
Відповідно до формули проведено наступні розрахунки:
- навантаження на строєні осі транспортного засобу на 7.2% (1.512 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тонна та відстані між осями 1,3 м або менше:
Розрахунок *% перевищення = ((X факт - X норм ? похибка пристрою)/Х норм)*100*% перевищення = ((26800 кг - 21000 кг) -16%* 26800 кг)/ 21000 кг)*100 =7,2%.
Отже, перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, встановлено із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.
Стосовно доводів позивача про недостовірність даних автофіксації, оскільки автоматичним пунктом зафіксовано фактичну відстань між строєними осями напівпричепу 1300 мм, тоді як дійсна міжосьова відстань становить 1310 мм, у зв'язку з чим мають застосовуватися збільшені вагові параметри навантаження на строєні осі відповідно до п. 22.5 ПДР України, а саме 24 т, а не 21 т, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію серії НОМЕР_4 транспортний засіб FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 , є спеціалізованим напівпричепом - контейнеровозом для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур) з можливістю самоскидного розвантаження.
У той же час, позивач в обґрунтування зазначених доводів посилається на технічні характеристики вантажного контейнера типу К-60.
Так, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Отже, вантажний контейнер є не транспортним засобом, а одиницею транспортного обладнання.
При цьому, належних доказів на підтвердження технічних характеристик напівпричепа FRUEHAUF, державний номерний знак НОМЕР_2 , в частині фактичної відстані 1310 мм між осями, у ході судового розгляду справи не надано.
Із матеріалів справи встановлено, що засобами автоматичного пункту було зафіксовано рух транспортного засобу з 5 осями - двохвісний автомобіль (тягач) з напівпричепом зі строєними осями. При цьому, визначено відстань між осями напівпричепу: 3-4: 1300 мм; 4-5: 1300 мм та навантаження на кожну з осей: 3 - 9000 кг, 4 - 9050 кг; 5 - 8750 кг.
З урахуванням похибки вагового комплексу, відповідно до встановленої формули розрахунку було визначено показник навантаження на строєні осі транспортного засобу 22512 кг.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху норматив навантаження на строєні осі усіх транспортних засобів, у тому числі типу контейнеровоз, в залежності від відстані між осями такого транспортного засобу та передбачає 2 вагових параметра для руху автомобільними дорогами загального значення:
21 т - у разі відстані між осями 1,3 метра або менше;
24 т - у разі відстані між осями понад 1,3 до 1,4 метра.
Отже, враховуючи результати автофіксації відповідачем було правомірна застосовано норматив навантаження на строєні осі 21 т при відстані між осями 1,3 метра або менше, що відображено у оскаржуваній постанові.
Посилання апелянта на відомості товарно-транспортної накладної № 610 від 10.07.2023 як на підтвердження дотримання допустимих вагових параметрів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки по-перше, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення нормативних параметрів навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, а не загальної маси, по-друге, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться.
Натомість, факт перевищення нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, зафіксоване за допомогою даних WIM-комплексу, доведено належними, допустимими та достовірними доказами.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова є правомірною на скасуванню не підлягає.
Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 28.11.2023 по справі № 526/2781/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий