10 січня 2024 р.Справа № 440/1712/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву суддів Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. про самовідвід у справі 440/1712/23
за позовом ОСОБА_1
до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просив суд:
- визнати протиправними дії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 для перерахунку його пенсії;
- зобов'язати Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2022 відповідно пенсії ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №440/1712/23 між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Кононенко З.О., судді Мінаєва О.М., Калиновський В.А.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року апеляційну скаргу Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки - задоволено частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі №440/1712/23 скасовано.
Прийнято постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 року залишити в силі.
Постановою Верховного Суду від 20.12.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №440/1712/23 між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді Калиновський В.А. , Кононенко З.О.
Колегією суддів встановлено, що зазначені судді приймали участь у вирішенні даної справи, за наслідком розгляду якої було ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 20.12.2023 року.
Зазначені обставини стали підставою для заявлення самовідводу суддів Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О.
Колегія суддів, дослідивши подану заяву про самовідвід, вважає за необхідне її задовольнити, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено і гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є фактори, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі "Білуга проти України", від 28.10.1998 у справі "Ветштайн проти Швейцарії") важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.40 КАС України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що судді Мінаєва О.М., Калиновський В.А., Кононенко З.О. приймали участь у вирішенні даної справи, за наслідком розгляду якої було ухвалено постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2023 року, яка в подальшому була скасована постановою Верховного Суду від 20.12.2023 року, на підставі ч.2 ст.37 КАС України, у зв'язку з недопустимістю повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Частиною 2 ст.41 КАС України передбачено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 37, 39, 40, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити заяву суддів Мінаєвої О.М., Калиновського В.А., Кононенко З.О. про самовідвід у справі №440/1712/23.
Справу №440/1712/23 передати до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматизованого розподілу згідно зі ст.31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О.