11 січня 2024 р. Справа № 480/3310/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 07.11.23 по справі № 480/3310/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Сумській області щодо відмови здійснити відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 1769-VІ від 15 червня 2004 р. перарахунок і виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час за заявою ОСОБА_1 від 19.07.2022 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 1769-VІ від 15 червня 2004 р.
Свої вимоги мотивував тим, що отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В липні 2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату його пенсії, встановивши надбавку 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005, а з 01.01.2006 - 100% перерахованої пенсії по теперішній час, відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №1769-VI від 15 червня 2004 року. Розглянувши вказане звернення, відповідач відмовив у вказаному перерахунку, у зв'язку з чим і звернувся позивач до суду, оскільки вважає вказані дії протиправними.
Ухвалою суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрито.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що суд порушив норму п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що набрали законної сили немає в природі.
На думку позивача, дана норма чітко визначила підставу для закриття провадження у справі, це наявність, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто постанова або ухвала про закриття провадження у справі і ніяких інших підстав чи умов дана норма не передбачає.
Крім того, скаржник звертає увагу, що у справі №480/6216/22 предмет позову був: встановити надбавку 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року 100 відсотків перерахованої пенсії, а у справі №480/3310/23 предмет позову був: здійснити перерахунок та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з І січня 2006 року 100 відсотків перерахованої пенсії, яка Законом України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №1769-УІ від 15 червня 2004р.
Як вважає, апелянт, висновок суду, що підстави звернення до суду в межах адміністративних справ №480/6216/22 та № 480/3310/23 є фактично тотожними не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву до Другого апеляційного адміністративного суду на апеляційну скаргу позивача.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги, які заявлені позивачем у цій справі були предметом судового розгляду у справі № 480/6216/22, в якій прийнято відповідне судове рішення, що набрало законної сили.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31 березня 2021 року у справі №240/6357/20, від 27 серпня 2021 року у справі №580/3966/20, від 15 грудня 2020 року у справі №804/5759/17, від 17 серпня 2022 року у справі №520/9008/2020, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вказаній постанові, яка застосовується Верховним Судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що в даному спорі тіж самі сторони, той самий предмет і ті самі підстави, що й у позові, який розглянуто судом у справі №480/6216/22 за наслідком розгляду якого прийнято рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 року, яке набрало законної сили після перегляду судом апеляційної інстанції.
Надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Згідно пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
Так, у межах розгляду справи №480/6216/22 ОСОБА_1 був пред'явлений позов, у якому він просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови встановити відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядовою складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №1769-VI від 15 червня 2004 року та перерахунок і виплату пенсії, встановивши надбавку 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час за заявою ОСОБА_1 від 19.07.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області встановити ОСОБА_1 надбавку 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час, відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №1769-VI від 15 червня 2004 року та здійснити її перерахунок та виплату.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2022 по справі № 480/6216/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
З наведеного вбачається, що в межах розгляду справи № 480/6216/22 судом вже розглянуто і вирішено питання щодо відмови встановити відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 45 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядовою складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №1769-VI від 15 червня 2004 року перерахунок і виплату пенсії, встановивши надбавку 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час за заявою ОСОБА_1 від 19.07.2022 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області встановити ОСОБА_1 надбавку 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час, відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №1769-VI від 15 червня 2004 року та здійснити її перерахунок та виплату.
У межах цієї справи ОСОБА_1 заявляє наступні вимоги:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Сумській області щодо відмови здійснити відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 1769-VІ від 15 червня 2004 р. перарахунок і виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час за заявою ОСОБА_1 від 19.07.2022 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, а з 1 січня 2006 року 100 відсотків перерахованої пенсії по теперішній час відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» № 1769-VІ від 15 червня 2004 р.
Тобто, ОСОБА_1 заявляє повторно ті самі вимоги до того самого відповідача.
Більш того, порівнявши зміст позовних заяв ОСОБА_1 по справам №480/6216/22 та №480/3310/23, судова колегія наголошує, що вони є ідентичними та заявленими з тих самих підстав.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 , заявлені у межах розгляду цієї справи, вже були вирішені судовим рішенням у справі № 480/6216/22, яке набрало законної сили 27.03.2023 року.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для закриття провадження на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Оцінюючи викладене в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 по справі № 480/3310/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва