10 січня 2024 р. Справа № 480/6248/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп'яненко, м. Суми, повний текст складено 31.03.23 по справі № 480/6248/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення індексації,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно; стягнути з військової частину НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 29499,44 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно у фіксованому розмірі 4167,06 гривень в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4167,06 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно в сумі 127928,74 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 21.09.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.09.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 21.09.2020 включно, відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із врахуванням виплачених сум.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №480/6248/22 виклавши абзац третій резолютивної частини у наступній редакції: “стягнути з військової частину НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 29499,44 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів”; змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №480/6248/22 виклавши абзац п'ятий резолютивної частини у наступній редакції: “стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4167,06 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно в сумі 127928,74 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів".
На обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що рішення суду у даній частині прийнято без урахування висновків Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі №400/9920/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21 у яких визначено, що при розгляді справи суд зобов'язаний встановити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення та визначити суму індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати, що забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача. Зазначає, що на момент розгляду справи Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.03.2023 року) надано детальні роз'яснення щодо: 1) визначення січня 2008 року у якості базового місяця для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; 2) права військовослужбовців на отримання індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду відповідно до норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078; 3) необхідності розрахунку судом розміру індексації-різниці в період з 01.03.2018 року по дату звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача; 4) необхідності визначення судом у рішенні суми індексації грошового забезпечення, яка належить до виплати за періоди 01.12.2015 - 28.02.2018 та 01.03.2018 - дата звільнення з військової служби та відсутність у даному питанні дискреційних повноважень відповідача. Стверджує, що враховуючи наведені Верховним Судом висновки при вирішенні даного спору має бути вирішено належну до виплати позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 із визначенням базового місяця та належну до виплати позивачу суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по дату виключення зі списків особового складу із визначенням розміру індексації-різниці.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2017 № 152 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2020 № 196 старшого матроса ОСОБА_1 , старшого вогнеметника вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 08.09.2020 №161-РС звільненого з військової служби у запас відповідно до пункту "2" підпункту "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". З 21 вересня 2020 року вважати таким, що здав справи та посаду старшого вогнеметника вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 і виключити зі списків особового складу частини (а.с.18, звор. бік, а.с. 19).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/4518/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 21.09.2017 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 21.09.2017 по 28.02.2018 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/98610425).
Як зазначає позивач, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.0172021 по справі №480/4518/21, відповідачем нарахована сума індексації, але не у повному обсязі. Зокрема, у період з 04.07.2017 по 28.02.2018 відповідачем нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, виходячи із застосованим базовим місяцем січень 2016 року.
Від так вважаючи порушеними свої права, позивач, навівши власні розрахунки належних до виплати сум індексації, звернувся до суду із позовом про стягнення з військової частину НОМЕР_1 на його користь індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 в сумі 29499,44 гривень та індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4167,06 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно в сумі 127928,74 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю після 01.12.2015 за новими правилами індексації згідно Порядку № 1078 має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року, в той час як місяцем підвищення доходів (базовим місяцем) вважається місяць, в якому останній раз підвищений посадовий оклад військовослужбовця за посадою, яку він займає на момент проведення індексації (січень 2008 року). Також суд першої інстанції виснував, що за період з березня 2018 року по 06.08.2018 для нарахування індексації грошового забезпечення базовим місцем слід вважати березень 2018 року з урахуванням правил визначення фіксованої суми індексації (різниці між попередньою сумою індексації і розміром підвищення доходу) згідно абзацу 4 пункту 5 Постанови № 1078.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача конкретних сум, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні таких вимог, враховуючи те, що визначення такої суми належить до компетенції відповідача. Суд першої інстанції зазначив, що саме на виконання цього рішення суду відповідач зобов'язаний виправити допущені ним порушення вимог Порядку № 1078 та перевірити наявність у позивача права на отримання визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) за спірний період та у разі наявності у нього такого права, визначити її суму та здійснити виплату.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржується, в той час як позивач в апеляційній скарзі не погоджується з тим, що суд першої інстанції проігнорував наведений ним розрахунок сум індексації та не стягнув визначену позивачем суму індексації з відповідача.
Отже, в межах розгляду цієї справи не є спірним нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення, розрахованої із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року за період з 04.07.2017 по 28.02.2018, а також невиплата позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 21.09.2020.
Спірним є виключно обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивача, що на думку суду першої інстанції має здійснюватися у спосіб забов'язання нарахувати та виплатити спірні суми індексації, в той час як позивач в апеляційній скарзі наполягає на тому, що суд в оскаржуваному рішенні не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Внаслідок цього, як стверджує скаржник з посиланням на правові позиції Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, застосований судом спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача щодо способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, колегія суддів зазначає таке.
Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31 травня 2021 року у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо правозастосування, які викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 звернув увагу на те, що у справах про нарахування індексації суди повинні перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації та у судовому рішенні вказати конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити. Сам такий спонукаючий спосіб захисту, на думку суду касаційної інстанції, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, не розрахував їх і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретні суми, на які позивач має право та які відповідач зобов'язаний нарахувати й виплатити.
Внаслідок цього застосований судом першої інстанції спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.
Усуваючи правові недоліки оскаржуваного рішення, колегія суддів уважає за необхідне перевірити обґрунтованість нарахованих позивачем сум індексації, заявлених до виплати.
У контексті наведеного, апеляційний суд зазначає, що термін «індексація-різниці» фактично запроваджений Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, як позначення другого виду індексації грошового забезпечення право на яку виникає на підставі абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
З урахуванням цієї позиції, що висловлена Верховним Судом у пункті 102 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078, а також з урахуванням висновків суду першої інстанції в частині, що не оскаржується відповідачем, позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Верховний Суд у пункті 106 вказаної постанови виснував, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
Так, Верховний Суд у пункті 108 тієї ж постанов дійшов висновку, що якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період 01.03.2018 по 21.09.2020.
Апеляційний суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Таким чином, з метою встановлення наявності у позивача права на отримання суми індексації-різниці, на думку колегії суддів, варто встановити розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року, суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року та порівняти їх.
Відповідно до копії довідки про грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складає - 8682,23 грн.
Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року складає 8978,32 грн.
Таким чином, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів змінився на: 8978,32 грн - 8682,23 грн = 296,09 грн.
В свою чергу, необхідно встановити величину приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року: 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
Розрахунок величини приросту індексу споживчих цін за вказаний період має наступний вигляд: 2008 рік: 1,027*1,038*1,031*1,013*1,002 (1,008*0,995*0,999)*1,011*1,017*1,015*1,021* 2009 рік: 1,029*1,015*1,014*1,014 (1,009*1,005)*1,011*1,014 (0,999*0,998*1,008*1,009)*1,011* 2010 рік: 1,018*1,019*0,993 (1,009*0,997*0,994*0,996*0,998)*1,012*1,029*1,016 (1,005*1,003*1,008)* 2011 рік: 1,01*1,009*1,014*1,013*1,009 ( НОМЕР_2 ) * березень 2014 року-грудень 2014 року: 1,022*1,033*1,038*1,01*1,012(1,004*1,008)*1,029*1,024*1,019*1,03 * 2015 рік-березень 2016 року:1,031*1,053*1,108*1,14*1,022*0,986 (1,004*0,99*0,992)*1,023*0,987*1,02*1,022 (1,007*1,009*0,996*1,01) * квітень 2016: 1,035 * травень 2016-березень 2018: 1,245 (1,001*0,998*0,999*0,997*1,018*1,028*1,018*1,009*1,011*1,01*1,018*1,009*1,013*1,016*1,002*0,999*1,02*1,012*1,009*1,01*1,015*1,009) = 253,30%.
Суд враховує, що відповідачем, відповідно до вимог статті 77 КАС України, не доведено, що величина приросту індексу споживчих цін за період січень 2008-березень 2018 року має інший показник. До того ж, результат наведеного розрахунку також підтверджується Калькулятором розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp).
У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 296,09 грн = 4167,06 грн.
Таким чином, за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно сума індексації з урахуванням абз. 3, 4, пункту 5 Порядку №1078 підлягала виплаті позивачу у фіксованій величині у розмірі 4167,06 грн в місяць та в загальній сумі 127928,74 грн.
Аналогічний розрахунок долучено позивачем до матеріалів справи. Вказаний розрахунок не спростований відповідачем, та на думку апеляційного суду є правильним.
Підсумовуючи викладене, за наведеними колегією суддів розрахунками, з урахуванням актуальної практики Верховного Суду, яку суд зобов'язаний враховувати, сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року складала 1762 грн*253,30% = 4 463,15 грн.
Оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року складав 296,09 грн, що не перевищує суму можливої індексації, правомірними є доводи позивача в апеляційній скарзі про наявність у нього право на отримання щомісячної індексації - різниці за період з 01.03.2018 року по 21.09.2020 у розмірі 4167,06 грн (4463,15 грн - 296,09 грн) щомісячно.
За період з 01.03.2018 по 21.09.2020 відповідач повинен був нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вказаний вид індексації у розмірі 127928,74 грн ( 125 011,8 грн * 30 повних місяців служби + 2 916,94 грн за вересень 2020 року (21 день) пропорційно відпрацьованому часу).
За встановлених обставин та наведених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про наявність у нього права на отримання суми індексації-різниці у розмірі 4167,06 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позову про виплату індексації грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 29499,44 гривень, то колегія суддів також враховує, що згідно наявного в матеріалах справи розрахунку сум індексації розмір нарахованої до виплати індексації за спірний період становив 31565,73 грн.
Зокрема, в вересні 2017 року розмір індексації мав становити 3369,09 грн, враховуючи прожитковий мінімуму 1684 грн та величину приросту індексу споживчих цін 221,50%, а також виплату грошового забезпечення за 28 днів); в серпні 2017 року розмір індексації мав становити 3730,06 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1684 грн та величину приросту індексу споживчих цін 221,50%), в вересні 2017 року розмір індексації мав становити 3896,78 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1684 грн та величину приросту індексу споживчих цін 231,40%), в жовтні 2017 року розмір індексації мав становити 3896,78 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1684 грн та величину приросту індексу споживчих цін 231,40 %), в листопаді 2017 року розмір індексації мав становити 3896,78 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1684 грн та величину приросту індексу споживчих цін 231,40 %), в грудні 2017 року розмір індексації мав становити 4258,75 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1762 грн та величину приросту індексу споживчих цін 241,70 %), в січні 2018 року розмір індексації мав становити 4258,75 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1762 грн та величину приросту індексу споживчих цін 241,70 %) та в лютому 2018 року розмір індексації мав становити 4258,75 грн, враховуючи прожитковий мінімум 1762 грн та величину приросту індексу споживчих цін 241,70 %).
Отже, загальний розмір індексації грошового забезпечення за спірний період мав становити 31565,73 грн, в той час як на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.0172021 по справі №480/4518/21, відповідачем нарахована сума індексації грошового забезпечення, виходячи із базового місяця січень 2016 року, в розмірі 2066,29 грн.
З наведеного вбачається, що відповідач повинен здійснити виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 29499,44 гривень (31565,73 грн - 2066,29 грн) з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Колегія суддів ураховує, що відповідачем, відповідно до вимог статті 77 КАС України, не доведено, що величина приросту індексу споживчих цін за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 має інший показник. До того ж, результат наведеного розрахунку також підтверджується Калькулятором розрахунку суми індексації зарплати (https://ips.ligazakon.net/calculator/zp).
Від так, колегія суддів погоджується з наведеним позивачем розрахунком сум індексації грошового забезпечення в сумі 29499,44 гривень та зважає на обгрунтованість доводів апеляційної скарги.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції помилково визначено спірний період з 21.09.2017 по 28.02.2018, за який має бути нарахована індексація, оскільки в даному випадку спірним періодом є період часу з 04.07.2017 (дата зарахування до списків особового складу) до 28.02.2018.
Водночас в апеляційній скарзі позивач, вказуючи на спосіб захисту права на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, просить такі суми стягнути з відповідача.
Обираючи належний спосіб захисту суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 560/13302/21 в частині того, що такий спонукаючий спосіб захисту як зобов'язання відповідача нарахувати й виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, є належним та ефективним.
Колегія суддів звертає увагу, що стягнення з відповідача недоплаченої індексації грошового забезпечення можливе лише в разі, якщо такий розмір допомоги був нарахований, але протиправно не виплачений.
Разом з тим, відповідачем не було проведено нарахування індексації грошового забезпечення в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення в конкретній, розрахованій судом сумі.
Враховуючи характер спірних правовідносин, саме такий спонукаючий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову, та узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, в якій також зверталося на необхідність обрання такого способу захисту як зобов'язання нарахувати та виплатити суму індексацію у визначеній судом сумі (а не стягнення, як помилково зазначає позивач в апеляційній скарзі).
У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, зміни рішення суду першої інстанції та викладення резолютивної частини рішення в іншій редакції.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 по справі № 480/6248/22 - змінити, виклавши абзац другий, третій та п'яти резолютивної частини рішення в такій редакції: "визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 04.07.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, в сумі 29499,44 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у фіксованому розмірі 4167,06 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 21.09.2020 включно в сумі 127928,74 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів".
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов