про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 січня 2024 року справа №200/4693/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4693/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла вищевказана апеляційна скарга.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4693/23, апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших поважних підстав для його поновлення та наданням доказів на їх підтвердження.
Апелянтом сплачено судовий збір та подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване тим, що копію оскаржуваного судового рішення отримано ним 23.11.2023 у зв'язку з відсутністю повідомлення про його надходження до особистого кабінету в підсистемі «Електронний суд», також апелянт зауважує на факт введення воєнного стану в Україні, що призвело до зменшення чисельності працівників ГУ ПФУ в Одеській області, які здійснюють реєстрацію вхідної кореспонденції. Зазначає, що 11.10.2023 від судових органів до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшло 264 процесуальні документи, а у зв'язку з великою завантаженістю, працівники управління реєструють документи, які надходять з повідомленням.
Проте, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного.
З КП “Діловодство спеціалізованого суду” встановлено, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 11.10.2023.
Згідно довідки про доставку електронного листа, копія судового рішення у цій справі доставлена до особистого кабінету апелянта в підсистемі “Електронний суд” 11.10.2023 о 19:24 год.
Апеляційну скаргу подано 04.12.2023 (згідно відбитку поштового штемпеля), тобто майже через два місяця після отримання оскаржуваного судового рішення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя-доповідач вказує, що особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Суд зазначає, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Щодо посилання апелянта на введення воєнного стану, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 та неодноразово продовжено його дію.
Слід наголосити, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до апеляційного суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу суб'єкта владних повноважень, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв'язок.
Суд зазначає, що з клопотання апелянта не вбачається, що неможливість подання апеляційної скарги у передбачений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану.
Отже, апелянт доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв'язку з введенням воєнного стану, не надав.
Щодо посилання апелянта на надмірне навантаження на працівників управління, через зменшення їх кількості, суд зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішніх процедур.
Впорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.
Колегія суддів зазначає, що неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Суд зауважує, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з пропущенням строку на подання апеляційної скарги на спірне рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі на виконання приписів п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 296, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4693/23.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 200/4693/23.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений та підписаний 10 січня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
А.В. Гайдар