10 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9096/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат, в інтересах позивача, звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що полягає у відмові розглянути рапорт ОСОБА_1 про надання медичної допомоги та надання направлення на лікування від 07.08.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 про надання медичної допомоги та надання направлення на лікування від 07.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що позивач проходить строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби, стан здоров'я ОСОБА_1 погіршився та не дозволяє йому виконувати військові обов'язки. Вказує, що позивачем було подано рапорт до командування військової частини НОМЕР_1 у якому він просив: надати йому медичну допомогу - направити на відповідне стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини - до Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради”; направити його на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Всупереч проханням ОСОБА_1 , військовою частиною НОМЕР_1 його було направлено на лікування до Дніпропетровського клінічного військового шпиталю (військова частина НОМЕР_3 ). Згоди на лікування у вказаному медичному закладі ОСОБА_1 не надавав. Проведене у Дніпропетровському клінічному військовому шпиталі (військовій частині НОМЕР_3 ) лікування жодних результатів не дало. Через ненадання та неналежне надання ОСОБА_1 медичної допомоги на даний час стан його здоров'я тільки погіршується, він відчуває постійний біль в грудях, біль у серці, у нього підвищується тиск, кожного дня він відчуває запаморочення, та з'являється відчуття, що не має чим дихати. Стан здоров'я ОСОБА_1 не дозволяє йому виконувати військові обов'язки.
Ухвалою судді від 06.11.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.47).
Представником відповідача подано відзив, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог (а.с.51-56), оскільки рапорт старшого солдата строкової служби ОСОБА_1 від 07.08.2023 був прийнятий та розглянутий командуванням військової частини НОМЕР_1 ще 14.08.2023 року. Так, за результатом розгляду рапорту Самарського від 07.08.2023 року командир військової частини НОМЕР_1 прийняв наступне рішення: Солдата ОСОБА_1 направити на проходження
військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби з дотриманням вимог Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”; начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 провести медичний огляд старшого солдата ОСОБА_1 та направити до спеціалізованого медичного закладу з урахуванням діагнозу та стану здоров'я військовослужбовця. За результатами розгляду рапорту старший солдат ОСОБА_2 28 серпня 2023 року пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, та отримав довідку ВЛК “придатний до військової служби”. Також, за результатами розгляду рапорту старшого солдата ОСОБА_3 також було направлено його на обстеження до кардіологічного відділення КП “Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії ДОР”, проте він відмовився від проходження обстеження у цьому лікувальному закладі через те, що бажає лікуватися тільки у Комунальному некомерційному підприємстві “Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради”.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_4 (а.с.8-10, 78-83).
Позивач подав рапорт від 07.08.2023 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: надати йому, медичну допомогу - направити на відповідне стаціонарне лікування до Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради”; направити ОСОБА_1 на проходження Військово-лікарської комісії з метою визначення його ступеню придатності до військової служби; у разі неможливості направити його на лікування до Комунального некомерційного підприємства “Обласний клінічний кардіологічний центр
Кіровоградської обласної ради”, надати письмову відповідь (а.с.84-86). Зазначений рапорт зареєстрований за вхідним № 2507 від 14.08.2023.
За результатом розгляду рапорту Самарського від 07.08.2023 командир військової частини НОМЕР_1 прийняв рішення:
- солдата ОСОБА_1 направити на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби з дотриманням вимог Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України”;
- начальнику медичної служби військової частини НОМЕР_1 провести медичний огляд старшого солдата ОСОБА_1 та направити до спеціалізованого медичного закладу з урахуванням діагнозу та стану здоров'я військовослужбовця (а.с.87-88).
28.08.2023 за результатами розгляду рапорту позивача від 07.08.2023, старший солдат ОСОБА_2 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, та отримав довідку військово-лікарської комісії від 28 серпня 2023 року №5467, - “придатний до військової служби” (а.с.90).
Згідно довідки від 28.08.2023 №5467 проведено медичний огляд ВЛК при в/ НОМЕР_5 позивача, останній визнаний придатним до військової служби. (а.с.90)
28.08.2023 за результатами розгляду рапорту старшого солдата ОСОБА_3 від 07.08.2023 його, згідно із направленням №1007, було направлено на обстеження до кардіологічного відділення КП “Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії ДОР” (а.с.89).
Старший солдат ОСОБА_2 відмовився від проходження обстеження у цьому лікувальному закладі у зв'язку з тим, що бажає лікуватися виключно в Комунальному некомерційному підприємстві “Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради”, про що зазначив у своїх поясненнях від 13.09.2023 (а.с.96). Додатково у зазначеному поясненні позивач зазначив, що його рапорт від 07.08.2023 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 був розглянутий.
Представник позивача вважає, що відповідачем при розгляді рапорту позивача від 07.08.2023 допущена бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у відмові розглянути рапорт ОСОБА_1 про надання медичної допомоги та надання направлення на лікування, тому звернувся до суду за захистом прав позивача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідачем подана до суду заява про залишення адміністративного позову без розгляду, з огляду на те, що адвокатом Охременко А.В. не був поданий примірник договору про надання правової допомоги №21072023 від 21.07.2023 року, укладеного із ОСОБА_1 , тому ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 340/7315/23 позовну заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Охременком Артемом Вікторовичем, залишено без розгляду (а.с.58-62).
Розглянувши дану заяву, суд зазначає, що адвокатом Охременко А.В. при розгляді даної справи поданий примірник договору про надання правової допомоги №21072023 від 21.07.2023 року (а.с.19-23), тому відсутні правові підстави для задоволення заяви відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено і діє на день винесення рішення у справі.
Згідно частини першої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За нормами частини третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України.
За нормами частини другої статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Згідно частини шостої статті 2 Закону №2232-ХІІ видами військової служби є, зокрема, строкова військова служба.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходить строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з ч.9 ст.1 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24 березня 1999 року №548-XIV затверджено Статут внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут).
Відповідно до частин 1, 2 Вступу до Статуту, цей Статут визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Статтею 14 Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до статті 233 Статуту, збереження і зміцнення здоров'я, фізичний розвиток військовослужбовців - важлива і невід'ємна частина їх підготовки до виконання військового обов'язку. Піклування командира (начальника) про здоров'я підлеглих є одним з основних його обов'язків у діяльності щодо забезпечення постійної бойової готовності військової частини (підрозділу).
Згідно статті 234 Статуту, збереження і зміцнення здоров'я військовослужбовців досягається шляхом: проведення командирами (начальниками) заходів, спрямованих на створення здорових умов служби і побуту; систематичного загартовування і фізичного розвитку; виконання санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і лікувально-профілактичних заходів.
Статтею 246 Статуту визначено, що основними лікувально-профілактичними заходами є диспансеризація, амбулаторне, стаціонарне і санаторно-курортне лікування військовослужбовців.
Військовослужбовці зобов'язані негайно повідомити про захворювання безпосередньому начальникові, який зобов'язаний направити хворого до медичного пункту частини, що встановлено статтею 254 Статуту.
Особливості проходження медичного обстеження військовослужбовцями визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, (далі - Положення №402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом.
Згідно п.1.1. глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби.
Згідно із пунктом 6.1 глави 6 розділу Положення №402 направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров'я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.
За результатом розгляду рапорту Самарського від 07.08.2023 командир військової частини НОМЕР_1 прийняв зокрема рішення про направлення солдата ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби з дотриманням вимог Наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України” (а.с.87-88).
28.08.2023 за результатами розгляду рапорту позивача від 07.08.2023, старший солдат ОСОБА_2 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_5 Міністерства Оборони України, та отримав довідку військово-лікарської комісії від 28 серпня 2023 року №5467 з висновком - “придатний до військової служби” (а.с. 90).
Відповідно до вимог статті 260 Статуту, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).
У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.
Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 261 Статуту передбачено, що про прибуття військовослужбовців, яких направлено до військового закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування, начальник військового закладу охорони здоров'я зобов'язаний у той самий день повідомити командира військової частини, з якої вони прибули, а про військовослужбовців, які прибули з інфекційними захворюваннями, - також найближчий санітарно-епідеміологічний заклад охорони здоров'я. Військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або відрядження, на стаціонарне лікування направляються начальниками відповідних органів управління Служби правопорядку в гарнізонах або керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За результатом розгляду рапорту Самарського від 07.08.2023 командир військової частини НОМЕР_1 прийняв зокрема рішення щодо зобов'язання начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 провести медичний огляд старшого солдата ОСОБА_1 та направити до спеціалізованого медичного закладу з урахуванням діагнозу та стану здоров'я військовослужбовця (а.с. 87-88).
28.08.2023 за результатами розгляду рапорту старшого солдата ОСОБА_3 від 07.08.2023 його, згідно із направленням № 1007, було направлено на обстеження до кардіологічного відділення КП “Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії ДОР” (а.с.89), натомість ОСОБА_2 відмовився від проходження обстеження у цьому лікувальному закладі у зв'язку з тим, що бажає лікуватися виключно в Комунальному некомерційному підприємстві “Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради”, про що зазначив у своїх поясненнях від 13.09.2023 (а.с.96).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірності своїх дій за результатом розгляду рапорту Самарського від 07.08.2023, оскільки вжив усіх можливих заходів для направлення позивача та проходження ним ВЛК, а також направлення на обстеження до кардіологічного відділення КП “Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії ДОР”, з огляду на скарги позивача щодо стану його здоров'я, а тому виключається бездіяльність відповідача за наслідками поданого рапорту Самарського від 07.08.2023.
Таким чином в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Щодо бажання позивача лікуватись виключно в Комунальному некомерційному підприємстві “Обласний клінічний кардіологічний центр Кіровоградської обласної ради”, та його відмови від обстеження в кардіологічному відділенні КП “Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії ДОР”, то ні Статут, ні інші норми чинного законодавства не містять обов'язок командира військової частини, направляти позивача лише у той медичний заклад, який він самостійно обрав.
Судові витрати які підлягають стягненню з позивача відсутні.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА