Рішення від 11.01.2024 по справі 300/4581/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. справа № 300/4581/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап?юка С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2023 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання виплачувати з 01.03.2022 індексацію відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» за № 118 від 16.02.2022, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за № 168 від 24.02.2023, виходячи із розміру грошового забезпечення зазначеного у довідці за № 22/6-4362 від 11.08.2021, з урахуванням виплачених сум.

24.07.2023 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмету позову обґрунтовує тим, що відповідач з 01.03.2022 не виплачує індексацію пенсії передбачену Постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» за № 118 від 16.02.2022, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за № 168 від 24.02.2023. Вважає такі дії протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження. Просив в задоволенні позову відмовити, з мотивів, викладених у відзиві. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що на виконання Постанов Кабінету Міністрів України за № 118 від 16.02.2022, за № 168 від 24.02.2023 проведено індексацію пенсії позивача. На виконання судового рішення у справі за № 300/1327/22 управління в квітні 2023 року провело перерахунок пенсії, внаслідок якого розмір пенсії позивача складав 32 408, 29 гривень, однак виплата проводилась в розмірі 26 859, 17 гривень, який був визначений станом на 01.12.2019. При цьому, пенсії позивача не обмежувалась виплатою у максимальному розмірі, а тільки проводилась виплата пенсії без урахування індексацій передбачених Постановами Кабінету Міністрів України за № 118 від 16.02.2022, за № 168 від 24.02.2023. Тобто, після нарахування індексації Головне управління не обмежувало пенсію позивача максимальним розміром, а залишило її в сумі, перерахованій на виконання рішення суду, без обмеження максимальним розміром.

Суд, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ) в розмірі 90 % грошового забезпечення.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі за № 300/1327/22, яке набрало законної сили 04.04.2023, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, із врахуванням проведених платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року у справі № 300/1327/22 скасовано в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, що полягають у зменшенні відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до листа за № 4669-4131/О-02/8-0900/23 від 26.05.2023, відповідач, на виконання судового рішення у справі № 300/1327/22 у квітні 2023 року провів перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого розмір його пенсії становив 32 408, 29 гривень, однак виплата проводилась в розмірі 26 859, 17 гривень, який був визначений станом на 01.12.2019 згідно довідки та 90 % без обмеження пенсії максимальним розміром. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України за № 118 від 16.02.2022 проведено з 01.03.2022 індексацію основного розміру пенсії позивача, шляхом збільшення на коефіцієнт 1,14 та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України за № 168 від 24.02.2023 проведено з 01.03.2023 перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,197. З 01.03.2023 з урахуванням проведеної індексації розмір пенсії позивача становив 32 408, 29 гривень, однак виплата проводиться в розмірі 26 859, 17 гривень, який визначений станом на 01.12.2019 на виконання вказаного судового рішення. Зобов'язань щодо проведення перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням індексації без обмежень її максимальним розміром на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області покладено не було, відповідно, немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням індексації нарахованої пенсії, без обмеження її максимальним розміром.

Розглядаючи зміст заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України та з статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції у справі за № 300/1327/22 захищено право позивача на перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.12.2019 з розрахунку 90% сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, а тому обставини, встановлені цими рішеннями доказуванню в даній адміністративній справі не підлягають та додаткового судового захисту не потребують.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» за № 118 від 16.02.2022 установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії (пункт 1).

Пунктом 2 даної Постанови установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за № 168 від 24.02.2023 установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Пунктом 2 цієї Постанови установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.

Пунктами 3, 10 цієї ж Постанови установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, передбачені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (пункт 3).

У разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень (пункт 10 Постанови).

Відповідно до частини 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У такій редакції вказану частину статті 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», не може перевищувати 10740 гривень.

У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Так, згідно частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В мотивувальній частині вказаного рішення Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно частиною 2 статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність.

Що ж до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 за №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», та деяких інших осіб слова і цифри у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 замінено словами і цифрами по 31.12.2017 слід зазначити наступне.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016, дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня норма частини 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Конституційний Суд України неодноразово висловлювався стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

При цьому, щодо встановлення обмеження пенсії максимальним розміром під час нарахування індексації згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за № 118 та від 24.02.2023 за № 168, суду зазначає, що оскільки вказані підзаконні акти в цій частині не відповідають закону, а тому відповідно до приписів частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує Закон № 2262-ХІІ, який таких обмежень не встановлює.

Як наслідок, оскільки позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка призначена до 31 грудня 2021 року, то з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанов від 16.02.2022 за № 118 та від 24.02.2023 за № 168 у нього виникло право на проведення з 01.03.2022 та з 01.03.2023 індексації пенсії та право на її виплату.

Суд зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнає, що на виконання судового рішення у справі за № 300/1327/22 здійснено перерахунок пенсії позивача, внаслідок чого розмір пенсії позивача складав 32 408, 29 гривень, однак виплата проводилась в розмірі 26 859, 17 гривень, який був визначений станом на 01.12.2019, без урахування індексацій передбачених Постановами Кабінету Міністрів України за № 118 від 16.02.2022, за № 168 від 24.02.2023. Відповідно до статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, а у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, відповідач не надав суду доказів щодо нарахування та виплати позивачу індексації пенсії з 01.03.2022 та з 01.03.2023, встановленої Постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за № 118 та від 24.02.2023 за № 168.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, в даних правовідносинах є підстави для висновку про протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу з 01.03.2022 індексації пенсії відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за № 118 та від 24.02.2023 за № 168.

Твердження відповідача про те, що з 01.03.2023 з урахуванням проведеної індексації розмір пенсії позивача становив 32 408, 29 гривень, однак виплата проводиться в розмірі 26 859, 17 гривень, який визначений станом на 01.12.2019 на виконання вказаного судового рішення, то таке твердження є необґрунтованим, оскільки відповідач фактично застосував обмеження розміру пенсії позивача.

За таких обставин, вирішуючи вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає, що застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, керуючись повноваженнями наданими частиною 2 статті 9, частинами 2, 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити позивачу з 01.03.2022 індексацію пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» за № 118 від 16.02.2022 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за № 168 від 24.02.2023, з врахуванням судових рішень у справі за № 300/1327/22 та виплачених сум.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, позивач, згідно з квитанцією за № 1179745420 від 14.07.2023 підтвердив сплату судового збору на суму 1 073, 60 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в розмірі 1 073, 60 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2022 індексації пенсії відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за № 118 та від 24.02.2023 за № 168.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) нарахувати та виплатити з 01.03.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) індексацію пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» за № 118 від 16.02.2022 та Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» за № 168 від 24.02.2023, з врахуванням судових рішень у справі за № 300/1327/22 та виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Січових Стрільців, будинок 15, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Попередній документ
116236260
Наступний документ
116236262
Інформація про рішення:
№ рішення: 116236261
№ справи: 300/4581/23
Дата рішення: 11.01.2024
Дата публікації: 15.01.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (24.07.2023)
Дата надходження: 17.07.2023
Предмет позову: про визнаня бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії