11 січня 2024 року Справа № 280/10801/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
26.12.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо призначення обчислення розміру пенсії за віком позивачу з 09.03.2023 без застосування показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки з 20.02.2023 (дата звернення) із урахуванням різниці, що вже була виплачена;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;
- стягнути на користь позивача судові витрати понесені у зв'язку із розглядом справи.
У зв'язку з необхідністю з'ясування причин пропуску позивачем строків звернення до суду з даним позовом та виявленими недоліками в оформленні позовної заяви, ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- оформленої відповідно до КАС України позовної заяви з зазначенням адреси електронної пошти позивача, відомостей щодо наявності чи відсутності у позивача та представника позивача електронного кабінету та інформації стосовно наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- оформленої відповідно до ст.167 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
09.01.2024 (вх.№1117) на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2023, представником позивача надано уточнену позовну заяву та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши надану представником позивача заяву про поновлення строку звернення до суду судом встановлено, що вона містить обґрунтування аналогічне, викладеному у заяві про поновлення строку звернення до суду, наданій разом із позовною заявою від 26.12.2023.
Крім того, представником позивача так і не надано доказів того, що про порушення своїх прав та існування рішення №923300163507 від 21.03.2023 щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач дізналась при зверненні за правничою допомогою та ознайомленням з матеріалами електронної справи у грудні 2023 року, про що було звернуто увагу в ухвалі суду від 29.12.2023.
Так, представником позивача зокрема зазначено, що про порушення своїх прав та існування рішення №923300163507 від 21.03.2023 щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач дізналась при зверненні за правничою допомогою та ознайомленні з матеріалами електронної справи у грудні 2023 року. Водночас вказано, що порушення прав позивача є триваючим, при цьому позивач не допускала свавільного затягування із зверненням до суду та незацікавленості у судовому розгляді, а одразу як дізналась про порушення своїх прав звернулась із цим позовом до суду. Додатково із посиланням на правові висновки Верховного суду представником позивача зазначено, про поважність причин для поновлення процесуальних строків, викликаних військовими діями та запровадженням воєнного стану. На підставі викладеного представник позивача просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення із даною позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Вирішуючи питання щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та підстав для визнання поважними таких причин, суд враховує наступне.
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Таким чином, для визначення початку перебігу строку звернення потрібно виходити не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Відтак, необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
З наданих до матеріалів справи копій розписок-повідомлень, зокрема вбачається, що за призначенням пенсії за віком позивач зверталась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 09.03.2023, а за виплатою грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій 16.03.2023.
Таким чином, про порушення своїх прав позивач мала дізнатись щонайменше через місяць після звернення, під час отримання чергових відповідних пенсійних виплат.
Суд зазначає, що з дати звернення до відповідача минуло достатньо часу для вчинення активних дій для захисту та відновлення своїх прав, як особисто, так і через свого представника. Однак, матеріали позовної заяви не містять жодних доказів вчинення дій спрямованих на встановлення обставин, що можуть стосуватися порушених прав позивача та прояву зацікавленості щодо стану розгляду поданих до відповідача заяв.
Натомість, як зазначає представник позивача та свідчать матеріали справи, позивач жодних відповідних дій у спірних правовідносинах не вчиняла, а до адвоката звернулася лише у грудні 2023 року (про що зазначено в ордері на надання правничої допомоги серії АР № 1154155).
Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.
Таким чином, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
На сьогодні Верховним Судом сформовано правову позицію, згідно з якою введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, постанови Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 620/7233/21, від 24.10.2022 у справі №160/175/22 та від 22.09.2022 по справі № 140/13772/21).
Отже, введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію. В контексті ж розгляду даної справи, матеріали не містять жодних доказів на підтвердження того, що наведені, як підстави для поновлення строку звернення до суду, дійсно пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка "сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки") та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду з адміністративним позовом у зв'язку із запровадженням воєнного стану.
За наведених вище обставин та з огляду на ненадання позивачем будь-яких належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, підстави, зазначені позивачем в заяві від 09.01.2024 не можуть бути визнані поважними причинами пропущення строку звернення до суду, оскільки такі причини не носять ознак об'єктивності та непереборності безпосередньо для позивача, а реалізація останньою права на судовий захист невід'ємно пов'язана зі строками, в межах яких позивач може звернутися до суду за захистом свого права.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведених обставин, суд не знаходить підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Крім того, повертаючи позовну заяву суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно з уточненою позовною заявою поданою представником позивача на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2023 позивач оскаржує дії відповідача щодо призначення, обчислення розміру пенсії за віком позивачу з 09.03.2023 без застосування показника заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки та бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій. Водночас, з наданої представником позивача заяви про поновлення строку звернення до суду від 09.01.2024, вбачається, що представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду із позовною заявою про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії, що у свою чергу не відповідає предмету спору, відповідно до уточненої позовної заяви.
Разом із тим, суд зазначає, що примірник уточненої позовної заяви наданий представником позивача на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 29.12.2023 є непідписаним.
Згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 161, 169, 240, 241, 246, 248 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 11.01.2024.
Суддя І.В. Садовий