11 січня 2024 року Справа № 280/8967/23
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою суду від 07 грудня 2023 року у задоволенні клопотання представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про застосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
21 грудня 2023 року представником відповідача через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» до суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду із позовом. Вказує про те, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатись березні місяці 2018 року, при цьому до суду із позовом звернувся лише 26 жовтня 2023 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України. З огляду на вказане, до спірних правовідносин в адміністративній справі № 280/8967/23 наслідки частини 4 статті 123 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду.
Вирішуючи подану відповідачем заяву, суд виходить з такого.
Загальні норми процедури судового оскарження в межах розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.
На підставі частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Податковий України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.
Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.
У дані справі відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв'язку з невиконанням суб'єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов'язків. Відтак предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.
Ураховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Наведені висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 140/1770/19, а також у постанові від 16 лютого 2023 року у справі № 803/1149/18.
Отже, в даному випадку позивач мав звернутися з позовною заявою до суду протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи підтверджується, що 11 березня 2018 року позивачу в електронному сервісі «Електронний кабінет платника податків» нараховано пеню, про що позивача додатково повідомлено листом від відповідача від 18 вересня 2018 року. Окрім того, у позові позивач зокрема про нарахування йому контролюючим органом пені у 2020 - 2021 роках, яка також слугувала підставою для виникнення податкового боргу та як наслідок, подальшого звернення до суду із позовом по вказаній справі.
Проте, до суду позивач звернувся 25 жовтня 2023 року (засобами поштового зв'язку), тобто із порушенням шестимісячного строку.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в цій частині та докази поважності причин його пропуску не подано.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви, які можуть бути усунені шляхом звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
При цьому, з огляду на викладене, підстави для залишення позовної заяви без розгляду в цій частині на даний час відсутні, оскільки відповідне процесуальне судове рішення приймається судом у випадку якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, отже відповідна заява відповідача є передчасною, а тому підлягає частковому задоволенню.
Керуючись стаття 122, 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Заяву представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.
Залишити без руху позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали суду шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до пункту 7 частини 4 статті 240 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов