11 січня 2024 року Справа № 280/8702/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач), відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального страхового стажу та врахуванням при обчисленні коефіцієнту стажу періодів роботи та проходження військової служби в районах Крайньої Півночі з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 09 травня 1983 року, з 10 травня 1983 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року, в пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та з урахуванням заробітної плати згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням до загального страхового стажу та врахуванням при обчисленні коефіцієнту стажу періодів роботи та проходження військової служби в районах Крайньої Півночі з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 09 травня 1983 року, з 10 травня 1983 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року, в пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та з урахуванням заробітної плати згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року, починаючи з 05 липня 2018 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3379/20 з 05 липня 2018 року йому поновлено виплату пенсії за віком. Проте, у липні 2023 року йому стало відомо про те, що відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача періоди з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 09 травня 1983 року, з 10 травня 1983 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 травня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року враховано без застосування кратності (один рік роботи за один рік шість місяців). Окрім того, всупереч положень частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії Позивачу не було враховано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)». На відповідне звернення листом відповідача від 08 серпня 2023 року позивача повідомлено про те, що оскільки ОСОБА_1 не укладались трудові договори за період роботи в районах Крайньої Півночі, то зарахувати стаж у пільговому розмірі не є можливим. Стосовно питання, щодо врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія)» повідомлено, що Відділом з питань перерахунків пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, було зроблено запит на перевірку довідки про заробітну плату за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1994 року, оскільки відсутній Акт перевірки, провести перерахунок середньомісячного заробітку з урахуванням зазначеної довідки згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає законних підстав. Окрім того, вказано, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, що призвело до розірвання дипломатичних відносин з росією не можливо направити запит, оскільки прийнятим рішенням обидві сторони втратили можливість двосторонньої комунікації. Відмову відповідача у перерахунку пенсії позивач вважає протиправною та такою, що порушує його права на одержання пенсійних виплат у належному розмірі. З огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 23 жовтня 2023 року позивачу відмовлено у задоволенні вищезазначеного клопотання.
Ухвалою суду від 23 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із недоплатою судового збору, у зв'язку із чим позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду квитанції про сплату судового збору на суму 1073,60 грн. або доказів на підтвердження факту наявності підстав для
25 жовтня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви шляхом повторного подання до суду заяви про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою судді від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору по справі №280/8702/23, відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
10 листопада 2023 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зазначає про те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/8702/23 виконано відповідачем в повному обсязі. Перерахунок пенсії позивача з 05 липня 2018 року здійснено відповідачем у відповідності до судового рішення в адміністративній справі № 280/3379/20. Також, вказує про звернення позивачем до органів пенсійного фонду у липні 2021 року із заявою про зміну періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року, до якої додав до якої додав довідку про заробітну плату, видану Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року Органом пенсійного фонду у 2021 році було зроблено запит на перевірку довідки, однак відповідь на запит про перевірку з російської федерації не надходила по теперішній час. З огляду на вказане, правові підстави для задоволення заяви позивача в частині зміну періоду 60 місяців до 01 липня 2000 року у відповідача відсутні. В задоволенні позову просить відмовити.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як працівнику районів Крайньої Півночі.
Згідно повідомлення Шевченківського об'єднаного УПФУ м. Запоріжжя позивачу призначено пенсію за віком з 05 липня 2018 року. Однак, починаючи з вересня 2018 року нарахування та виплату позивачу пенсії було припинено.
30 березня 2020 року позивач звернувся до Шевченківського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив, окрім іншого:
- зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди його роботи з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 28 липня 1983 року по 20 липня 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 квітня 1987 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року, а також період його навчання з 08 вересня 1980 року по 17 лютого 1981 року, та період проходження дійсної строкової служби з 04 травня 1981 року по 23 травня 1983 року;
- поновити нарахування та виплату його пенсії, призначеної з 05 липня 2018 року, відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 вересня 2018 року;
- здійснити перерахунок його пенсії, починаючи з 05 липня 2018 року, зарахувавши періоди роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 08 вересня 1980 року по 17 лютого 1981 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 01 березня 1987 року, з 01 квітня 1987 року по 31 грудня 1990 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи;
- виплатити заборгованість виплати пенсії, яка утворилася з 05 липня 2018 року по день здійснення виплати.
Проте, листом Шевченківського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16 квітня 2020 року за №2832/2752/С-02/8-0800/20 позивачу відмовлено у задоволенні зазначеної заяви.
Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся з до суду із позовом в адміністративній справі № 280/3379/20, в якому проси суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні, виплаті та перерахунку пенсії за віком позивачу, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком позивача, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснивши перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу та врахування при обчисленні коефіцієнту стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 08 вересня 1980 року по 17 лютого 1981 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 01 березня 1987 року, з 01 квітня 1987 року по 31 грудня 1990 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи, а також періодів роботи з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року із розрахунку один рік роботи за один рік роботи, та виплатити заборгованість з виплати пенсії з 05 липня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі № 280/3379/20, яке набрало законної сили 19 жовтня 2020 року, позов Скалацького задоволено частково.
Вказаним судовим рішенням:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в нарахуванні, виплаті та перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснивши перерахунок пенсії шляхом зарахування до страхового стажу та врахування при обчисленні коефіцієнту стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 01 квітня 1987 року по 31 грудня 1990 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи, а також періодів роботи з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року із розрахунку один рік роботи за один рік роботи, та виплатити заборгованість з виплати пенсії з 05 липня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У липні 2023 року позивачу стало відомо про те, що відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивача періоди з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 09 травня 1983 року, з 10 травня 1983 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 травня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року враховано без застосування кратності (один рік роботи за один рік шість місяців).
Крім того, з урахуванням положень частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідачем до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії Позивачу не було враховано довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, видану Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)».
18 липня 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив:
- здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з моменту призначення шляхом зарахування до страхового стажу періодів роботи та проходження військової служби в районах Крайньої Півночі з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 09 травня 1983 року, з 10 травня 1983 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року, із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та шляхом зарахування до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії Позивачу заробітної плати згідно довідки, виданої Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)».
Листом відповідача від 08 серпня 2023 року № 12472-12107/С-02/8-0800/23 позивача повідомлено про наступне: «Пільгове обчислення стажу роботи проводиться на підставі трудової книжки, письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено, що в період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях при прівняних до районів Крайньої Півночі, на Вас поширювались пільги, передбачені вище названими нормативно-правовими актами.
Оскільки з позивачем не укладались трудові договори за період роботи в районах Крайньої Півночі, то зарахувати стажу у пільговому розмірі не є можливим.
Стосовно питання, щодо врахування довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, виданої Государственньїм бюджетним учреждением Республики ОСОБА_2 » (рос.) повідомлено, що відділом з питань перерахунків пенсій Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, було зроблено запит на перевірку довідки про заробітну плату за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1994 року, оскільки відсутній Акт перевірки, провести перерахунок середньомісячного заробітку з урахуванням зазначеної довідки згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» немає законних підстав.
Вважаючи протиправною відмову органу пенсійного фонду в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач звернувся до суду із позовом в даній справі.
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд виходить з наступного.
Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Запорізькій області в частині відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 із зарахуванням до загального страхового стажу та врахуванням при обчисленні коефіцієнту стажу періодів роботи та проходження військової служби в районах Крайньої Півночі з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 09 травня 1983 року, з 10 травня 1983 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року, в пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, суд зазначає наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі № 280/3379/20, яке набрало законної сили 19 жовтня 2020 року вже вирішувалось питання щодо обчислення коефіцієнту стажу заявлених позивачем періодів роботи, з урахуванням яких має бути проведений перерахунок пенсії позивача.
Так, з урахуванням мотивувальної та резолютивної частин вищезазначеного судового рішення перерахунок пенсії позивача з 05 липня 2018 року із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців роботи при обчисленні коефіцієнту стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі має бути має бути застосований відповідачем під час зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01 квітня 1987 року по 31 грудня 1990 року.
До всіх інших заявлених позивачем періодів роботи (з 10 липня 1979 року по 31 липня 1980 року, з 24 березня 1981 року по 22 квітня 1981 року, з 04 травня 1981 року по 23 травня 1983 року, з 28 липня 1983 року по 20 лютого 1984 року, з 01 березня 1984 року по 07 вересня 1986 року, з 08 вересня 1986 року по 01 березня 1987 року, з 01 січня 1991 року по 06 травня 1995 року, з 01 червня 1995 року по 31 грудня 1995 року, з 08 січня 1996 року по 29 грудня 1997 року) перерахунок пенсії відповідачем має бути проведений із розрахунку один рік роботи за один рік роботи.
Суд зазначає, що з урахуванням наданого позивачем до позовної заяви розрахунку страхового стажу період роботи з 01 квітня 1987 року по 31 грудня 1990 року зараховано до загального страхового стажу позивача із застосуванням коефіцієнту стажу один рік роботи за один рік і шість місяців роботи.
Всі інші заявлені позивачем періоди роботи зараховані відповідачем із коефіцієнтом стажу один рік за один рік роботи.
З огляду на вказане, у суду відсутні правові підстави дня визнання протиправними дій відповідача в цій частині, а також зобов'язання органу пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням заявленого ним коефіцієнтом стажу роботи.
З приводу вимог позивача щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року, починаючи з 05 липня 2018 року, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закон №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону №1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5, 6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Статтею 72 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64-67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.
З матеріалів справи вбачається, що разом із заявою про проведення перерахунку пенсії як у липні 2021 року, так і у липні 2023 року позивачем до органів пенсійного фонду, зокрема, надавалась довідка, видана ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року, починаючи з 05 липня 2018 року.
Відмовляючи у перерахунку пенсії із застосуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу відповідно до довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року, починаючи з 05 липня 2018 року, відповідач вказує, що Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області, було зроблено запит на перевірку довідки про заробітну плату за період з 01 січня 1987 року по 31 грудня 1994 року, оскільки відсутній Акт перевірки, провести перерахунок середньомісячного заробітку з урахуванням зазначеної довідки згідно статті 40 Закону України.
Відповідно до наданих відповідачем пояснень вказана в архівних довідках заробітна плата не врахована позивачу для обрахунку пенсії, оскільки з січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Зробити запит щодо проведення перевірки підтвердження достовірності обґрунтованості видачі вказаних довідок на даний час неможливо.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві.
У той же час, на переконання суду, наявні в особи первинні документи, які стосуються її роботи або служби, не можуть бути невизнані суб'єктом влади або позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України припинено співробітництво з країною-агресором. У цьому випадку право позивача на призначення пенсії ніяк не пов'язується з такими обставинами, як припинення дипломатичних відносин з вказаною державою та обмін поштою.
Таким чином, оскільки наданою довідкою підтверджується виплата позивачу заробітної плати протягом вказаного в ній періоду роботи, висновки пенсійного органу в цій частині є неправомірними. Відповідачем також не надано доказів того, що з сум, отриманих позивачем в іноземній валюті, ним або за нього не сплачувались відповідні соціальні внески.
Більш того, суд звертає увагу, що рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/3379/20 підтверджено періоди роботи позивач, до яких зокрема входить і період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року. Також спірний періоди роботи відображений в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України).
Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
У пункті 54 Рішення у справі Пічкур проти України ЄСПЛ також зазначив про порушення статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Щодо позовної вимоги щодо зобов'язання пенсійного органу здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року суд зазначає таке.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону № 1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду в Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно із частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок пенсії, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву позивача від 27 липня 2021 року (перша заява, за наслідками якої пенсійним органом відмова у перерахунку пенсії не приймалась) про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року, починаючи з 27 липня 2021 року (дати першого звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії).
Доводи відповідача стосовно пропуску строку звернення позивача до суду із позовом в адміністративній справі № 280/8702/23 не беруться, оскільки про відмову у перерахунку пенсії позивач дізнався лише з листа відповідача від 08 серпня 2023 року після повторного звернення та звернувся до суду у шестимісячний строк з дня такого повідомлення.
Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваного рішення суд керується критеріями закріпленими у статті 2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на вищенаведене, суд вважає що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
З огляду на той факт, що позивача звільнено від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 262 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 липня 2021 року про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати згідно довідки, виданої ОСОБА_1 Державною бюджетною установою Республіки Саха (Якутія) «Державна протипожежна служба Республіки Саха (Якутія)», за період з 01 серпня 1987 року по 31 грудня 1993 року, починаючи з 27 липня 2021 року (дати першого звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії), з урахуванням мотивувальної частини рішення суду в адміністративній справі № 280/8702/23.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 січня 2024 року.
Суддя Д.В. Татаринов