11 січня 2024 року м. Ужгород№ 260/8133/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 Прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, а саме:
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини через сімейні обставини або інші поважні причини.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що із витягу з наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 12.09.2023 року №695-ОС про виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення встановлено, що при звільненні з військової служби, йому не була виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, що передбачена Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є наявність «вислуги 10 років і більше». Таким чином, в частині другій статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги. Загальна вислуга років позивача на час звільнення становила 25 років 11 місяців та 23 днів, тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги дотримана, тому позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
27 вересня 2023 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що Перелік №413 не містить обставини, що стала підставою для припинення військової служби позивачем, а одночасно також відсутня у переліку, наведеному у Законі №2011, позивач також не набув права на отримання одноразової вихідної допомоги при звільненні зі служби за сімейними обставинами у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Варто окремо зауважити, що пункт 3 ч.5 ст.26 Закону №2232 зазнавав змін саме під час дії в Україні військового стану та його було доповнено підпунктом «г» у в'язку із ухваленням Закону №2169, що стало підставою для звільнення позивача від військової служби. Проте Законом №2169 не вносились зміни до правових підстав, які регулювали умови отримання одноразової вихідної допомоги, зокрема до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011 від 20.12.1991р. Тому сімейна обставина, зазначена у наказі №695-ОС від 12.06.2023 року на підставі Закону №2169, із настанням якої позивача було виключено зі списків особового складу, була дійсною підставою для його звільнення з військової служби, проте не надавала йому права на отримання одноразової грошової допомоги, умови отримання якої передбачені Законом №2011, що не зазнав змін.
Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань сторін про розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 12 вересня 2023 року відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України №695-ОС «Про особовий склад» виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення майстер-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В), звільненого з військової служби наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби від 06.09.2023 року №681-ОС за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров'я) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас, без надання права носіння військової форми одягу.
Вислуга років станом на 12.09.2023 року становить: календарна 14 років 00 місяців 11 днів; пільгова 11 років 11 місяців 12 днів; загальна 25 років 11 місяців 23 дні.
Позивач стверджує, що відповідачем під час звільнення його з військової служби не виплачена одноразова грошова допомога, відповідно до пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, а відтак позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Тобто, обов'язковими умовами для набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, яка передбачена абзацом 2 пункту 2 частини 2 статті 15 Закону №2011-XII, є дві обставини:
- звільнення з військової служби за власним бажанням, через наявність сімейних обставин або інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
- наявність вислуги 10 років і більше.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 року №413 затверджено Перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу.
Вказаним переліком визначено, що військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини:
- виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, що з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
- утримання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи або продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти вищого навчального закладу) і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
- укладення шлюбу військовослужбовцем, особою рядового чи начальницького складу із громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
- хвороба військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу або члена його сім'ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю або особі рядового чи начальницького складу проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім'ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
- необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;
- наявність у військовослужбовця, особи рядового чи начальницького складу трьох і більше дітей;
- неможливість призначення одного з військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
- довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця, особи рядового і начальницького складу.
Суд зазначає, що вказаним переліком визначаються обставини та причини, що можуть бути підставою для звільнення військовослужбовця зі служби, а не підставою для виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров'я) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»
Вислуга років станом на 12.09.2023 року становить: календарна 14 років 00 місяців 11 днів; пільгова 11 років 11 місяців 12 днів.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивач, як військовослужбовець, що звільнений з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком МСЕК або ЛКК закладу охорони здоров'я) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу за наявності календарної вислуги років більше 14 років (тобто умова про наявність 10 і більше років вислуги у даному випадку дотримана), має право на одноразову грошову допомогу, передбачену абзацом 2 пункту 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Питання щодо наявності обставин, визначених Переліком №413, є визначальним лише при визначенні підстави для звільнення військовослужбовця, яка в подальшому враховується при визначенні розміру одноразової допомоги.
Натомість умовами виплати вищевказаної допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби є саме звільнення з військової служби за власним бажанням, через наявність сімейних обставин або інших поважних причин та наявності вислуги 10 років і більше.
Таким чином, наявна і друга умова для виплати позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не здійснено нарахування та виплату позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ - 14321707) щодо не виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у день виключення зі списків особового складу військової частини.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяС.А. Гебеш