Справа № 755/13070/22
"10" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гончарука В.П.,
за участі секретаря Гриценко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження, без повідомленням сторін в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженям майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 47 890,00 грн., моральну шкоду у розмірі 15 000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 700,00 грн., та судовий збір.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.10.2021 року Позивач разом із донькою перебували вдома, та до них в гості завітав двоюрідний брат Позивачки ОСОБА_2 , котрий перебував у стані алкогольного сп'яніння, після словесної перепалки, відповідач завдав шкоди позивачу у вигляді розбиття телевізору Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1.
23 жовтня 2021 року позивачка звернулась із заявою до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 котра була зареєстрована в Єдиному обліку за №70374 від 23.10.2021 року.
Позивачка 27.01.2016 року відповідно до видаткової накладної № 8821350, придбала Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1 та подарункової картки (програмного забезпечення телевізійних налаштувань), разом на суму: 23 999,90 грн.
Також Позивачка, для визначення інфляційної складової, було зроблено офіційний запит до Національного Банку України та отримано відповідь 18.10.2022 року про офіційний курсу гривні до іноземної валюти, станом на визначені дати 27.01.2016 - 100 доларів США, офіційний курс - 2484,8956 та 100 євро - 2692,88
Станом на час подання даної позовної заяви вартість курсу долара піднявся в рази, у зв'язку із чим вартість схожого за параметрами телевізор коштує - 47 890 грн.00 коп.. Звертає увагу суду, що відремонтувати пошкоджене майно позивачки не можливо, оскільки заміна матриці ВN95-02017В телевізора Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1 не можлива, за відсутності її на виробництві, тобто знята з виробництва виробником.
У зв'язку із чим Позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав відповідачем.
Крім того, позивачу завдана моральна шкода яка полягає у стані здоров'я, підвищився тиск, у зв'язку із тим, що Позивачка має гіпертонічну хворобу II ступеню, то змушена була неодноразово звертатися за медичною допомогою до лікаря терапевта та кардіолога в комунальному некомерційному підприємстві «Центр медико-санітарної допомоги №1 Подільського району м. Києва, номер декларації 0001-7РА5-ТТ00 (копії з медичної карти додається).
На протязі тривалого часу після вказаних подій Позивачка не могла нормально себе почувати, працювати, з'явилося безсоння, постійно вживала ліки для нормалізації тиску, душевні страждання не давали спокою, відсутність телевізору вибило мене зі звичного способу життя, так як замість відпочинку після трудового дня, Позивач змушена була вирішувати питання по ремонту телевізора, збору документів та доведення правоти. Це все підірвало Позивачу сили та здоров'я і змусило страждати морально.
03 серпня 2023 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженям майна та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копію вказаної ухвали про відкриття провадження у справі позивачем було отримано 19 серпня 2023 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа Дніпровського районного суду м. Києва
Відповідач в судові засідання жодного разу не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзив на позов не подала. Поштова кореспонденція (ухвала про відкриття провадження, позовна заява з додатками та судові повістки про виклик до суду), що направлялася за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, поверталася до суду не врученою з відміткою Укрпошти про причини повернення - «За закінченням терміну зберігання». Будь-яких заяв про розгляд справи за відсутності відповідача та/або відкладення судового засідання до сцуду не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.
За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка 27.01.2016 року відповідно до видаткової накладної № 8821350, придбала Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1 та подарункової картки (програмного забезпечення телевізійних налаштувань), разом на суму: 23 999,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 8821350 від 27 січня 2016 року.
В свою чергу, ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . 05.10.2021 року, що підтверджується поясненнями позивачки у заяві до Управління національної поліції від 23 жовтня 2021 року.
Встановлено, що Позивач разом із донькою перебували вдома, та до них в гості завітав двоюрідний брат Позивачки ОСОБА_2 , котрий перебував у стані алкогольного сп'яніння, після словесної перепалки, відповідач завдав шкоди позивачу у вигляді розбиття телевізору Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1.
23 жовтня 2021 року позивачка звернулась із заявою до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 котра була зареєстрована в Єдиному обліку за №70374 від 23.10.2021 року.
23 жовтня 2021 року Дніпровським УП ГУНП у м. Києві був складений протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.
За результатами звернення позивача, Дніпровським УП ГУНП у м. Києві розглянуто звернення, яке зареєстрованого до ЄО за №70374 від 23.10.2021 працівниками управління проводилась повна та всебічна перевірка з даного факту, яким встановлено що відповідно до ч. 1 ст. 194 КК України кримінальна відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна настає у разі, якщо такими діями заподіяно шкоду у великих розмірах. Відповідно до Постанови Верховного суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» великих розмірах згідно з п. 3 примітки до ст. 185 КК України у статтях 185-191 та 194 КК України визначається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Оскільки законом України « Про державний бюджет України» на 2021 рік з 01.01.2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму 1853 грн., розмір податкової соціальної пільги становить 926.5 грн. (1700 *50 %).
Отже, кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 194 КК України наступить, якщо сума матеріального збитку буде становити 231 625 грн.00 коп. Тому для вирішення питання про відшкодування завданих збитків рекомендовано Позивачу вернутися до суду із позовною заявою в порядку передбаченої цивільним законодавством України.
Позивачем, для визначення інфляційної складової, було зроблено офіційний запит до Національного Банку України та отримано відповідь 18.10.2022 року про офіційний курсу гривні до іноземної валюти, станом на визначені дати 27.01.2016 - 100 доларів США, офіційний курс - 2484,8956 та 100 євро - 2692,88
Станом на час подання даної позовної заяви вартість курсу долара піднявся в рази, у зв'язку із чим вартість схожого за параметрами телевізор коштує - 47 890 грн.00 коп..
Таким чином. відремонтувати пошкоджене майно позивачки не можливо, оскільки заміна матриці ВN95-02017В телевізора Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1 не можлива, за відсутності її на виробництві, тобто знята з виробництва виробником.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з вище вказаною подією було пошкоджено телевізор Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1, який належить позивачу.
Згідно із положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ст. 22 ЦК України).
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Як вбачається з матеріалів справи, факт пошкодження майна (телевізора Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1) належного позивачу підтверджується матеріалами справи.
Частина 2 ст. 1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Відповідно до частини 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 47 890,00 грн., що є сумою відшкодування за наслідками пошкодження відповідачем майна позивача а саме телевізора Samsung UE48J6500АUXUA ІМЕІ: НОМЕР_1, та яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, винної у вчиненні вказаного пошкодження, право вимоги до якої є абсолютним.
Щодо відшкодування моральної шкоди на користь позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 5 цієї ж статті Кодексу визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід зазначити, що згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні вимог споживачів про відшкодування на підставі статті 24 Закону моральної шкоди суди повинні виходити з роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України надав у постанові від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Зокрема, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, яких споживач зазнав унаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, що настали через незаконні винні дії продавця, виготівника, виконавця або через їх бездіяльність. Розмір відшкодування моральної школи встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному випадку.
Крім того, наявність моральної шкоди доводиться потерпілим, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв'язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації. Умовою відповідальності за моральну шкоду є неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, внаслідок яких завдано моральну шкоду. Зобов'язання відшкодувати моральну (немайнову) шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000,00 грн. задоволенню не підлягає, оскільки вина відповідача у спричиненні позивачу моральної шкоди не доведена в судовому засіданні, відсутній причинний зв'язок між будь-яким погіршенням здоров'я позивача і діями відповідача, які мали б винний характер, разом з тим заявлені вимоги заявлені без достатніх правових підстав та обгрунтування.
Щодо вимоги сторони позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, ч. 2 ст. 137 ЦПК України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Зважаючи на викладене, беручи до уваги те, що адвокатом Палій Альною Віталіївною документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7 700,00 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, § 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» від 01 липня 2003 року № 37801/97, § 36,). Ще одне призначення обґрунтування рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 30).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженям майна.
За правилами ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 22, 1166,ЦК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 280-282, 353, 430 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженям майна - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 47 890,00 гривень.
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7 700,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 гривень.
В решті задоволення позовних вимог відмовити
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 10 січня 2024 року.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Суддя