Справа № 752/496/24
Провадження № 1-кс/752/394/24
10.01.2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, в рамках кримінального провадження № 12024100010000127 від 08.01.2024, -
до Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором першого відділу Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12024100010000127, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, СВ Голосіївського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100010000127, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
08.01.2024 ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, на думку слідчого наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий просить слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звертаючи увагу суду на те, що більш м'які запобіжні заходи не є достатніми для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на необгрунтованість клопотання та недоведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, сторону захисту, пояснення потерпілої ОСОБА_7 , слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, на переконання слідчого судді на день розгляду клопотання стосовно ОСОБА_5 існує обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею в судовому засіданні.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, одне з яких віднесено, відповідно до положень ст. 12 КК України до категорії тяжкого, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (пункт 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Водночас, слідчий суддя вважає, що обрання стосовно ОСОБА_5 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може ґрунтуватись лише на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, який би міг бути застосованим до підозрюваного ОСОБА_5 , не зможе в повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, враховуючи положення ч. 4 ст. 194 КПК України, особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, неодружений, має сталі соціальні зв"язки, раніше не приятягувався до кримінальної відповідальності, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо часу перебування підозрюваного під домашнім арештом протягом доби, слідчим суддею враховано доводи сторін щодо особи підозрюваного, його соціальні зв'язки, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному необхідно встановити заборону залишати житло в певний період доби ,за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить право підозрюваного на належний рівень життя, отримання належної медичної допомоги, його належну процесуальну поведінку.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 131, 132, 176 -178, 183, 184, 186, 194 -196, 309 КПК України, слідчий суддя -
в задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 23.00 години до 06.00 години наступної доби.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до осіб, що здійснюють досудове слідство у даному кримінальному провадженні,
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, до 08.03.2024 року включно.
Виконання ухвали доручити органу національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: