Справа № 569/13092/23
08 січня 2024 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,
Позивач звернулася до суду з позовом, поданим представником позивача адвокатом Іващенко І.І., в якому просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в сумі 55250 грн, витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн та судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 30 березня 2022 року перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 55250 грн. Кошти було списано з рахунку миттєво після проведення операції. Після спливу декількох днів з моменту здійснення переказу особа, якій вказані кошти спрямовувалися, повідомила про їх ненадходження на рахунок. Перевірила платіжне доручення від 30 березня 2022 року та виявила, що отримувачем коштів був ОСОБА_2 . При цьому, ОСОБА_2 не є належним отримувачем коштів, оскільки вони скеровувалися іншій особі. При введенні в систему реквізитів платежу було помилково вказано неправильний номер банківської картки, внаслідок чого кошти надійшли неналежному отримувачу. Жодних правовідносин, які могли стати підставою для переказу коштів, між сторонами не існує. В призначенні платежу платіжного доручення вказано «перевод личных средств для пополнения карты НОМЕР_1 ». Тобто, призначення було автоматично сформоване системою АТ «Приватбанк» при здійсненні переказу коштів. На прохання повернути кошти у зв'язку з відсутністю правових підстав для їх отримання відповідач не відреагував, грошові кошти не повернув. Враховуючи, що спеціальне призначення платежу відсутнє, між сторонами будь-яких договорів щодо надання послуг або виконання робіт не укладалось, перераховані кошти в розмірі 55250 грн на банківську карту, що належить ОСОБА_2 , являються безпідставно набутими.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить залишити позовну заяву без задоволення. Заперечення проти позовних вимог мотивує тим, що на його особистий номер телефону не надходили дзвінки від Приватбанку щодо помилкового нарахування на його рахунок будь-яких коштів. В позовній заяві вказано, що позивач зверталася до нього з вимогою повернути їй кошти, але це твердження є таким, що не відповідає дійсності. Твердження про належність банківського рахунку, на котрий здійснювалася транзакція, саме до його особи нічим не доведене. Згідно даних державного демографічного реєстру в Україні зареєстровано ще мінімум дві людини з ініціалами «Приступа Назарій Володимирович», окрім нього. Текст в копії платіжного доручення від 30 березня 2022 року виконаний російською мовою, що робить цей доказ недопустимим.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що згідно з інформацією, наданою на сайті АТ «Приватбанк», повідомлення про рух коштів на карткових рахунках відбувається шляхом: додаток Приват24, Telegram-бот, Е-mail, SMS, послуга “Всі SMS». На сайті надавача платіжних послуг відсутня інформація щодо обов'язковості здійснення дзвінків працівниками банку після переказу грошових коштів. Повідомлення є прямим обов'язком надавача платіжних послуг в тому випадку, коли здійснення помилкової платіжної операції відбулося з його вини. Наявність у позивача даних відповідача, які не можна було дізнатися з платіжного доручення, фактично підтверджує попереднє звернення позивача до відповідача з вимогою повернення коштів. Довідки чи виписки з державного демографічного реєстру на підтвердження зазначеного відповідачем факту наявності інших осіб з такими ж ініціалами не надано. Відповідачем не надано доказу, що платіжне доручення отримане позивачем з порушенням встановленого законом порядку.
Ухвалою від 04 серпня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 04 жовтня 2023 року суд за клопотанням представника позивача витребував з АТ КБ «Приватбанк» виписку про рух грошових коштів на картковому рахунку відповідача.
У поданій до суду заяві від 08 січня 2024 року представник позивача просить розглянути справу без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання вважається повідомленим своєчасно та належним чином.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 30 березня 2022 року о 13:31 ОСОБА_1 перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 55250 грн з призначенням платежу - переказ власних коштів для поповнення карти НОМЕР_3 через АТ КБ «Приватбанк», що підтверджується платіжним дорученням № Р24АР24А2121742300С1504 від 30 березня 2022 року.
Переказ грошових коштів з карти Приватбанку через додаток Приват24 відправником ОСОБА_1 на картку ОСОБА_2 № НОМЕР_4 30 березня 2022 року підтверджується також випискою за договором № б/н за період 30 березня 2022 року - 31 березня 2022 року про рух грошових коштів по картковому рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), виданою АТ КБ «Приватбанк» 12 листопада 2023 року.
Правовідносини щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Зобов'язання з безпідставного набуття (збереження) майна виникають за наявності таких умов: має місце набуття або збереження майна; вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України) або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Під відсутністю правової підстави розуміється таки перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до п.1.24 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
За положеннями ст.12, 81 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Позов про стягнення з відповідача коштів в сумі 55250 грн пред'явлений позивачем з підстав помилкового перерахування коштів, тобто набуття відповідачем майна без будь-якої достатньої на це правової підстави.
Дослідженими доказами підтверджується здійснення позивачем 30 березня 2022 року переказу грошових коштів в сумі 55250 грн на картковий рахунок відповідача.
Доводи відповідача про недопустимість платіжного доручення № Р24АР24А2121742300С1504 від 30 березня 2022 року як доказу у справі не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.1 ст.78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Жодних доказів на підтвердження одержання позивачем вказаного доказу з порушенням встановленого законом порядку відповідач суду не надав. Крім того, факт перерахування спірних коштів підтверджується банківською випискою про рух коштів по картковому рахунку відповідача. Виписка також свідчить про належність рахунку та, відповідно, платіжної картки саме відповідачу. Докази спростування зазначених обставин у справі відсутні.
Відповідач, в порушення вимог ст.12, 81 ЦПК України, не довів наявності між ним та ОСОБА_1 договірних правовідносин чи інших правових підстав для здійснення перерахунку позивачем на його користь спірних грошових коштів.
З огляду на вказані обставини наявні підстави для висновку, що перерахування коштів в сумі 55250 грн на рахунок відповідача відбулося внаслідок помилки позивача.
Покликання відповідача на неповідомлення його банком про помилкове зарахування грошових коштів суд до уваги не приймає, оскільки обов'язок банку після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу передбачений п.32.3.1 ст.32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку.
Оскільки відповідач набув грошові кошти в сумі 55250 грн, які були помилково перераховані позивачем на його рахунок, за відсутності правових підстав для набуття цих коштів, наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України, а отже, позов належить задовольнити.
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в сумі 55250 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн 60 коп у відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
Повне рішення суду складене 11 січня 2024 року.
Суддя