Справа № 569/23499/23
09 січня 2024 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Тимощука О.Я.,
при секретарі - Ковальчук О.Б.,
за участю представника скаржника - адвоката Грозіка І.І.,
представника Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Матвійчук І.О.,
провівши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Рівне розгляд скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця з не скасування арешту майна, -
ОСОБА_1 , через представника - адвоката Грозіка І.І. звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця з не скасування арешту майна, в якій просить зобов'язати державного виконавця відділу ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт, а саме:
«Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 5706062; Зареєстровано: 21.09.2007 року 15:42:05 за № 5706062 реєстратором: Перша Рівненська державна нотаріальна контора, Рівненська обл., м. Рівне / м. Рівне, Майдан Незалежності, 7, (0362) 63-44-33; Підстава обтяження: постанова б/н, 19.09.2007, Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Ю.М.Бабишкевич; Об'єкт обтяження: невизначене майно, Все майно; Власник: ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; Заявник: Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції;
«Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 8146637; Зареєстровано: 04.11.2008 року 10:59:22 за № 8146637 реєстратором: Рівненська філія державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України, 33013, Рівненська обл., м. Рівне / м. Рівне, вул. Кавказька, 7, каб. 221, (0362) 63-37-88, 22-32-94; Підстава обтяження: постанова б/н, 11.04.2008, відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції; Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; Власник: ОСОБА_1 ; Додаткові дані: все нерухоме майно; Заявник: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, Код: 35007146, 33000, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, 22-а».
В обґрунтування скарги вказав, що ОСОБА_1 стало відомо про те, що на все його рухоме та нерухоме майно накладено арешт на підставі постанов державних виконавців від: 19.09.2007 року Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Бабишкевич Ю.М.; 11.04.2008 року Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції.
У відповідь на адвокатський запит, від Відділу ДВС у м. Рівному, датовану 01.12.2023 року, повідомлено про те, що згідно з відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, встановлено, що на підставі постанови б/н від 19.09.2007 року, видавник: Відділ ДВС Рівненського МУЮ, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; та постанови б/н від 11.04.2008, видавник Відділ ДВС Рівненського МУЮ, накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Однак, за даними, що містяться в Автоматизованій системі виконавчого провадження, неможливо встановити виконавче провадження в якому винесено постанови, якими арештовано майно ОСОБА_1 від 19.09.2007 року та від 11.04.2008 року.
У виконавчих провадженнях, що зареєстровані в АСВП щодо боржника ОСОБА_1 , відсутня виконавча дія - винесення постанови про арешт майна від 19.09.2007 року та від 11.04.2008 року. Відтак, відсутня можливість встановити як підстави накладення арешту на майно, так і наявність підстав для його зняття. Вважає, що накладені арешти, на даний час, є незаконними а такими що порушують законні права та інтереси ОСОБА_1 на належне йому майно, адже він фактично позбавлений можливості реалізовувати свої права на власність в повній мірі.
Представник скаржника - адвокат Грозік І.І. в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав викладених у ній та просить її задовольнити.
Представник Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Матвійчук І.О. в судовому засіданні заперечила протии задоволення скарги, вказала, що відсутня можливість встановити як підстави накладення арешту на майно , так і наявність підстав для його зняття.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що згідно Інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта підтверджено, що майно ОСОБА_1 перебуває під арештом, на підставі постанови від 19.09.2007 року державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Бабишкевич Ю.М. та постанови від 11.04.2008 року Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції.
Згідно відповіді від 01.12.2023 року № 291855 Відділу ДВС у м. Рівному про розгляд запиту, неможливо встановити виконавчі провадження, в яких були винесені постанови Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції. Відтак, відсутня можливість встановити як підстави накладення арешту на майно, так і наявність підстав для його зняття.
Стаття 6 Конституції України визначає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст.1Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з ч.ч 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Аналіз норм Закону України "Про виконавче провадження"щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"підлягає примусовому виконанню.
Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах: від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08; від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21); від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року (справа № 712/12136/18, провадження № 61-4726сво19) дійшов висновку, що позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19).
Суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу не скасованих арештів на майно боржника, за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Таким чином, суд приходить до висновку, щоарешти накладені на майно ОСОБА_1 , порушують його право власності, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Підстав для продовження обтяження на майно судом не вбачається, а тому його право підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати відповідні арешти.
Виходячи з наведеного суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця з не скасування арешту майна - задоволити.
Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешти всього рухомого та нерухомого майна належного ОСОБА_1 , а саме:
«Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 5706062; Зареєстровано: 21.09.2007 року 15:42:05 за № 5706062 реєстратором: Перша Рівненська державна нотаріальна контора, Рівненська обл., м. Рівне / м. Рівне, Майдан Незалежності, 7, (0362) 63-44-33; Підстава обтяження: постанова б/н, 19.09.2007 року, Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, державний виконавець Ю.М.Бабишкевич; Об'єкт обтяження: невизначене майно, Все майно; Власник: ОСОБА_1 , Причина відсутності коду: інша причина відсутності коду; Заявник: Відділ ДВС Рівненського міського управління юстиції».
«Тип обтяження: арешт нерухомого майна; Реєстраційний номер обтяження: 8146637; Зареєстровано: 04.11.2008 року 10:59:22 за № 8146637 реєстратором: Рівненська філія державного підприємства «Інформаційний центр «Міністерства юстиції України, 33013, Рівненська обл., м. Рівне / м. Рівне, вул. Кавказька, 7, каб. 221, (0362) 63-37-88, 22-32-94; Підстава обтяження: постанова б/н, 11.04.2008 року, відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції; Об'єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно; Власник: ОСОБА_1 ; Додаткові дані: все нерухоме майно; Заявник: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, Код: 35007146, 33000, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Замкова, 22-а».
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 15 днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Рівненського
міського суду Тимощук О.Я.