Справа № 539/4614/23
Провадження № 2/539/1045/2023
29.12.2023
місто Лубни Полтавської області
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі головуючої судді Мирошникової О. Ш.,
за участю секретаря судового засідання Гнітій А. В.,
розглянув цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 - позивач, до
ОСОБА_2 - відповідач,
про тлумачення заповіту, та
ухвалив це рішення про задоволення позову про таке:
І. Стислий виклад позицій позивача та заперечень відповідача
1.05.10.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту складеного 22.01.2021 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1.1.Обґрунтування позовних вимог: 22.01.2021 ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів майнові права на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , розташовану на неприватизованій земельній ділянці, яка є предметом справи № 539/3958/20 в Лубенському міськрайонному суді ОСОБА_1 . З вказаної справи, де позивача було залучено, як третю особу, він дізнався, що ОСОБА_3 склав ще один заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 .
1.2.Позивач зазначає, що ОСОБА_3 складаючи заповіти, розділив спадщину на майно та майнові права, таким чином заповіти охоплюють різну по змісту, природі, та обсягу спадщину, тому заповіт складений на ім'я відповідачки, не скасовує заповіт складений раніше на ім'я позивача, прохає його розтлумачити.
2. Відповідач відзив у встановлений судом строк не подав.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи
2.30.10.2023 відповідач звернулася до суду з заявою про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечує, в задоволенні позову прохає відмовити.
3.29.11.2023 позивач звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
5. 10.10.2023 суд відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін.
6. 13.11.2023 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив судове засідання з повідомленням учасників справи та витребував копію спадкової справи №34/2021 на майно померлого ОСОБА_3 ..
4.29.11.2023 на вимогу суду нотаріус надіслав копію спадкової справи № 34/2021 після померлого ОСОБА_3 .
VІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин
5.22.01.2021 ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів майнові права на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , що складається з нежитлової будівлі А-1, загальною площею 21.2 кв м та огорожі №1 і №2, розташовану на неприватизованій земельній ділянці, площею 0,0133 га, яка є предметом справи № 539/3958/20 в Лубенському міськрайонному суді - ОСОБА_1 (а. с. 5)
6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а. с. 6).
7.Згідно копії спадкової справи № 34/2021 після смерті ОСОБА_3 , 25.01.2021 він склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 (а. с. 25).
8.17.08.2021 державний нотаріус Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку квартири АДРЕСА_3 за реєстром № 1177 (а. с. 35).
9.10.09.2021 державний нотаріус Другої лубенської державної нотаріальної контори Іщенко Г. К. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 5322881205:05:002:0235, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 за реєстром №1331 (а. с. 80).
10.Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі № 539/3958/23 за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, третя особа ОСОБА_1 , про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , відмовлено в задоволенні позову.
10.1.Це рішення набрало законної сили 27.02.2023.
10.2.В цьому рішенні суду зазначено, що з цим позовом про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 первинно 24.11.2020 звернувся до суду ОСОБА_3 . Після його смерті суд залучив правонаступника позивача - ОСОБА_2 та як третю особу ОСОБА_1 . Суд зокрема відмовив у позові, оскільки первинний позивач ОСОБА_3 не надав суду переконливих доказів, що він набув спірне приміщення у власність у законний спосіб.
11. Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні надала такі показання, що вона працює завідуючою в неврологічному відділенні КП «Лубенська ЛІЛ».
11.1.В період коли ОСОБА_3 перебував на лікуванні в неврологічному відділенні, він виявив бажання скласти заповіт, та повідомив про це ОСОБА_4 як свого лікуючого лікаря. В свою чергу вона повідомила адміністрацію лікарні.
11.2.В присутності її та старшої медсестри відділення, він виявив свою волю, а саме заповів нежитлове приміщення чоловіку (позивачу по справі), а квартиру іншій жінці.
11.3.Скільки було заповітів, вона не пам'ятає, мабуть два, так як один на нежитлове приміщення, а інший на квартиру.
11.4. ОСОБА_3 при складанні заповітів був в задовільному психічному стані, все усвідомлював. Дату складання заповіту, ОСОБА_4 не пам'ятає, лише, що це було взимку.
12. Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надала такі покази, що вона працює старшою медсестрою в неврологічному відділенні КП «Лубенська ЛІЛ».
12.1. ОСОБА_3 приблизно 5 років тому перебував на лікуванні в неврологічному відділенні. В період лікування він виявив бажання скласти заповіт. При складанні заповіту, вона була присутня. Скільки було заповітів ОСОБА_5 не пам'ятає. Свідок пам'ятає лише, що квартиру він хотів заповісти одній особі, а нежитлове приміщення іншій особі, яка його доглядатиме.
12.2. ОСОБА_3 при складанні заповітів все усвідомлював.
13.Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надав такі покази, що на даний час він пенсіонер, а раніше працював сільським головою Засульської сільської ради Лубенського району. ОСОБА_3 він знав, часто зустрічалися, спілкувалися з ним десь до 2020 року.
13.1.Він пам'ятає розмову ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вони обговорювали нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 . Про заповіт йому нічого не відомо.
V. Законодавство, яке застосував суд
14.Цивільний кодекс України:
Стаття 213 - зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Стаття 1216 - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 - спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частина перша статті 1223 - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Стаття 1218 - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1219 - не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Стаття 1233 - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частина перша статті 1235 - заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Стаття 1236 - заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Частини перша - третя статті 1254 - заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
Стаття 1256 - тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.
Частина перша статті 1268 - спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
15.Цивільний процесуальний кодекс України:
Частина перша статті 13 - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина перша статті 76 - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина перша статті 81 - кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень
Частина перша статті 89 - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
VІ. Мотивована оцінка суду
16.Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
17.22.01.2021 ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів майнові права на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , яка є предметом справи № 539/3958/20 в Лубенському міськрайонному суді ОСОБА_1 (а. с. 5)
18. 25.01.2021 ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 (а. с. 25)
19. ОСОБА_1 прохає розтлумачити заповіт складений на його ім'я, а саме, що спадкодавець заповів йому саме майнові права на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 .
20. Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з?ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.
20.1.Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов'язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини.
21.Верховний Суд у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
21.1.Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.
21.2.Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, та з чого вони виходили при його виконанні.
21.3. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
21.4. З огляду на викладене тлумаченню підлягає правочин або його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Пріоритет надається тому, що написано в правочині, тобто буквальному тлумаченню слів та термінів. При тлумаченні правочину, у тому числі заповіту, спершу береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, тобто здійснюється буквальне тлумачення правочину. І лише коли буквальне тлумачення не дало змоги витлумачити зміст правочину, необхідно вдаватися до порівняння частини правочину, намірів тощо. Тобто правила тлумачення правочину визначені законом за принципом концентричних кіл: за неможливості витлумачити зміст правочину шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення) залучаються інші засоби.
22. Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
23. Суд зазначає, що заповіт тлумачиться судом сам по собі, а не в порівнянні з іншим заповітом.
24. Так, складаючи 22.01.2021 заповіт, ОСОБА_3 заповів свої права на нерухоме майно, яке було предметом розгляду цивільної справи № 539/3958/20.
25. За своїм змістом намір (волевиявлення) спадкодавця викладений у заповіті від 22.01.2021 був спрямований на те, щоб залишити позивачу у спадок майнові права на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , яка є предметом справи № 539/3958/20 в Лубенському міськрайонному суді, що також підтверджується показами свідків.
VII. Розподіл судових витрат
26.Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
З цих підстав суд вирішив:
1.Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення заповіту.
2.Розтлумачити зміст заповіту, складеного 22.01.2021 ОСОБА_3 , про те, що він майнові права на нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , що складається з нежитлової будівлі А-1, загальною площею 21,2 кв. м, та огорожі № 1 і № 2, розташовану на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0133 га, яка є предметом справи № 539/3958/20 в Лубенському міськрайонному суді, заповів ОСОБА_1 .
3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 гривень
4.Копію цього рішення направити учасникам справи.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6.Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
7.Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
8.Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Мирошникова О. Ш.