КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №644/9266/21
Провадження № 1-кп/552/486/24
11.01.2024 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021221180000406 від 22.05.2021
відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
06.04.2004 - Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
26.08.2011 - Дергачівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.190, ч.2 ст.289, ст.304, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
08.08.2016 - Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.304, ч.2 ст.185, ч.2 с.190, ст.ст. 70, 71 КК України до 6 років позбавлення волі, звільненого у зв'язку із закінченням строку покарання;
02.06.2020 - Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
27.03.2023 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.289, ст.71 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
24.10.2023 Київським районним судом м. Полтави за ч.1 ст.162, ч.2 ст.289, ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
20.05.2021, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_4 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом ВА3-21103 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , зателефонував особі, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, та попрохав допомогти перегнати транспортний засіб, посилаючись на відсутність власного водійського посвідчення та приховуючи свій справжній намір, на що останній дав свою добровільну згоду, не підозрюючи сприяння у виконанні ним протиправних дій направлених на незаконне заволодіння транспортним засобом.
В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи за місцем свого проживання в кв. АДРЕСА_2 , 22.05.2021 близько 02:00, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, запропонував особі, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, прогулятися, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_4 став вести особу, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження до буд. АДРЕСА_3, де був припаркований автомобіль ВА3-21103 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_4 запропонував особі, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, незаконно заволодіти транспортним засобом ВА3-21103 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , на що останній погодився, тим самим попередньо вступивши з ним в злочинну змову, направлену на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Так, ОСОБА_4 перебуваючи у змові з особою, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження та реалізуючи спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою протиправного збагачення за рахунок інших осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, проти волі власника, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, переконавшись у відсутності сигналізації на вказаному автомобілі, 22.05.2021 о 03:14 підійшов до цього автомобіля з боку передньої пасажирської двері, де за допомогою заздалегідь підготовленого ключа-тришітки пошкодив замок та проник у середину салону, звідки відчинив водійські двері особі, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження.
Продовжуючи свої спільні протиправні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом ВА3-21103, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , належного ОСОБА_5 , особа, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, утримуючись за кермо автомобіля з водійського боку, став спрямовувати напрям, а ОСОБА_4 - став його штовхати, тим самим викотивши з двору буд. АДРЕСА_3 . Після чого особа, відносно якого матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, сів за кермо вказаного автомобіля, де за допомогою дій ОСОБА_4 , який продовжував штовхати вище зазначений автомобіль, запустив двигун та разом з ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 60700 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 вину визнав повністю, розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення відповідно до викладених в мотивувальній частині вироку фактичних обставин, щиро розкаявся.
У зв'язку з тим, що фактичні обставини справи учасниками процесу не оспорювалися, відповідно до ст. 349 КПК України свідки не допитувалися, матеріали справи не досліджувалися.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст. 289 КК України, як дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
У силу ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
У силу ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив кримінального правопорушення.
При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність обтяжуючої покарання обставини, особу обвинуваченого, який раніше судимий, а тому покарання ОСОБА_4 слід призначити у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням. Разом з тим судом враховується наявність пом'якшуючих покарання обставин, а тому суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, наближеного до мінімальної межі санкцій ч.2 ст.289 КК України. Остаточне покарання слід призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Враховуючи положення ст.ст.177-178 КПК України та те що ОСОБА_4 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, раніше неодноразово судимий запобіжний захід до набранням вироком законної сили відносно останнього необхідно обрати у виді тримання під вартою.
З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення експертиз.
В кримінальному провадженні заявлено цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 на суму 60700 грн., який підлягає до часткового задоволення на суму 30350 грн. з урахуванням визнання його ОСОБА_4 та вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення покарання, призначеного за цим вироком, покаранням згідно вироку Київського районного суду м. Полтави від 24.10.2023, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою. Строк покарання рахувати з 29.07.2021.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 686,48 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 30350 грн.
Речові докази повернути за належністю потерпілому.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Полтави, а засудженим у той же строк з моменту його отримання.
Головуючий ОСОБА_1