Справа № 368/878/23
2/368/424/23
Рішення
Іменем України
"01" грудня 2023 р. м. Кагарлик Київської області
Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі - Токовенко Н.О.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ржищівської міської ради Київської області, - про визнання права власності на спадкове майно, суд, -
03.07.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ржищівської міської ради Київської області, - про визнання права власності на спадкове майно, в прохальній частині якої позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Визнати за ОСОБА_1 (паспорт Серії НОМЕР_1 , виданий Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області 23.10.2002, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, шо розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування а законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.07.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Київської області Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/878/23, провадження № 2/368/424/23.
25.07.2023 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято рішення про проведення слухання справи в загальному провадженні, призначено справу до підготовчого судового розгляду на 11 год. 00 хв. 04.10.2023 року.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2023 року, - позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити, ввжала за можливе провести підготовче судове засідання без участі представника відповідача, - Ржищівської міської ради иївської області, та по результатам проведеного підготовчого судового засідання, - закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до судового розгляду по суті поданої позовної заяви
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2023 року, відповідач ОСОБА_2 позов визнав та просив його задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову йому зрозумілі, просив провести підготовче судове засідання без участі представника відповідача, - Ржищівської міської ради иївської області, та по результатам проведеного підготовчого судового засідання, - закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до судового розгляду по суті поданої позовної заяви.
В підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 04.10.2023 року, відповідач ОСОБА_3 позов визнала та просила його задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову їй зрозумілі, просила провести підготовче судове засідання без участі представника відповідача, - Ржищівської міської ради иївської області, та по результатам проведеного підготовчого судового засідання, - закрити підготовче провадження у даній справі та призначити справу до судового розгляду по суті поданої позовної заяви.
В підготовче судове засідання, яке відбулося 04.10.2023 року, представник відповідача, - Ржищівської міської ради Київської області, - не з'явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
04.10.2023 року Кагарлицьким районним судом було проведено підготовче судове засідання у даній справі (без участіпредставника відповідача - Ржищівської міської ради Київської області), по результатах проведення підготовчого судового засідання судом на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено процесуальну (без видалення до нарадчої кімнати) ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09 год. 00 хв. 24.10.2023 року.
24.10.2023 року справа була знята з розгляду, призначено наступне судове засідання на 14 год. 00 хв. 01.12.2023 року.
В судове засідання, яке відбулося 01.12.2023 року, позивачка ОСОБА_1 , - не з'явилася, проте, - на адресу суду надійшла письмова заява - клопотання позивачки, в якій вона просить суд слухати справу без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити.
В судове засідання, яке відбулося 01.12.2023 року, відповідач ОСОБА_2 - не з'явився, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява, в якій відповідач просить суд слухати справу без його участі, позов визнає, та просить його задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову їй відомі та вона з ними погоджується.
В основне судове засідання, яке відбулося 01.12.2023 року, відповідачка ОСОБА_3 - не з'явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, - на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява, в якій відповідачка просить суд слухати справу без її участі, позов визнає, та просить його задовольнити, процесуальні наслідки визнання позову їй відомі та вона з ними погоджується.
В судове засідання, яке відбулося 01.12.2023 року, представник відповідача, - Ржищівської міської ради Київської області, - не з'явився, хоча, - повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині позовної заяви задовольнити, - шляхом винесення рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Підсудність.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Проте, згідно ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно, враховуючи місце розташування нерухомого майна, визнання права власності на яке є предметом позову, - житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 , - та, - враховуючи положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України, - дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, - як суду першої інстанції загальної юрисдикції, так як в даному випадку має місце виключна підсудність, тобто, - спір має слухатися виключно по місцю розташування нерухомого майна.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права:
- Позивач по справі, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спадкоємицею своїх батьків - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Окрім неї, - на підставі ст. 1222 ЦК України, - до кола першої черги спадкоємців за законом відносяться, - її рідний брат - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (відповідач), та рідна сестра, - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (відповідачка).
Так, після смерті батька позивачки та відповідачів, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , - мати сторін прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, що підтверджується випискою з погосподарської книги с. Стайки за період з 1991 по 2005 роки (п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, - у діючій на той час редакції).
А вже після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивачка подала заяву про прийняття спадщини до Ржищівської державної нотаріальної контори.
Також,- заяви про прийняття спадщини подали рідний брат та сестра позивачки (відповідачі по справі) (Спадкова справа № 334 від 29.12.2004).
Після чого, у рівних частках сторони по справі отримали свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) та на майновий пай за заповітом, посвідченим Стайківською сільською радою Кагарлицького району Київської області 25.12.2000 за № 195.
Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок позивачці ОСОБА_1 було відмовлено, з підстав відсутності правовстановлюючого документа на вищевказане нерухоме майно (житловий будинок з надвірними будівлями).
У зв'язку з цим, державним нотаріусом Ржищівської державної нотаріальної контори Отькало С. В. було прийнято рішення у формі постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від № 69/02-31.
До складу спадщини входить житловий будинок (цегляний, 1974 року забудови), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (ст. 1218 ЦК України).
Даний спадковий будинок батько позивачки збудував на місці знесеного будинку 1955 року забудови, який свого часу, купив у ОСОБА_6 на підставі договору купівлі - продажу від 27.08.1969 року, що був посвідчений секретарем Стайківської сільської ради депутатів трудящих Євтушенком І. Г. (реєстраційний № 141).
Вищевказаний факт підтверджується довідкою виконавчого комітету Ржищівської міської ради Київської області від № 96/04.08-02-04.
Слід зазначити, що спадкодавець збудував даний житловий будинок відповідно до діючого на той час містобудівного законодавства УРСР, що підтверджується такими документами:
- будівельним паспортом на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку та надвірних господарчих робіт від 1972 року;
- свідоцтвом на забудову індивідуальної садиби;
- рішенням про надання дозволу на будівництво № 24 виконкому Стайківської сільської ради депутатів трудящих від 13.12.1972 року ;
- актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 13.12.1972 року;
- планом забудови садиби.
Враховуючи те, що терміну дії будівельного паспорту законодавством УРСР та чинним законодавством України не передбачено, - вищезгаданий будівельний паспорт є чинним документом, що посвідчує законність розміщення житлового будинку з дотриманням містобудівних та архітектурних вимог.
Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (абз. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки (абз. 2 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа № 458, реєстровий номер Т101:8998-5958-0026-9829), що виготовлений на ім'я позивачки 18.04.2022 КП КОР «Південне БТІ», загальна площа будинку становить 52,9 кв. м., з них, 38,4 кв. м. житлова площа та 14,5 кв. м. - допоміжна.
Як виявилося, - за життя ОСОБА_5 право власності на даний житловий будинок не зареєстрував, що підтверджується листом від 20.04.2022 № 726, виданим КП КОР «Південне БТІ» на запит Ржищівської міської державної нотаріальної контори.
Факт відкриття спадщини підтверджується:
- свідоцтвом про смерть батька позивача, - ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , яке видане 16.02.1999 відділом ЗАГСу;
- свідоцтвом про смерть матері ОСОБА_4 , серії НОМЕР_4 , яке видане відділом ЗАГСу від 13.07.2004 року.
Родинні відносини між позивачкою та її покійними та батьками підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки, - серії НОМЕР_5 , видане бюром ЗАГСу від 20.11.1968.
Родинні відносини між відповідачем ОСОБА_2 та померлими батьками, - підтверджується його свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 , видане бюром ЗАГСу від 21.05.1960.
Родинні відносини між відповідачкою ОСОБА_3 та померлими батьками, - підтверджуються її свідоцтвом про народженням серії НОМЕР_7 , видане 02.08.1961 бюром ЗАГСу.
Зміна дошлюбного прізвища відповідачки ОСОБА_7 відбулась на підставі укладення шлюбу із ОСОБА_8 , що підтверджується їх свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 , видане 04.08.1979 бюром ЗАГСу.
Факт прийняття спадщини матір'ю позивачки після смерті батька позивачки шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, - підтверджується випискою з погосподарської книги с. Стайки за період з 1991 по 2005 роки.
Зміна найменування вулиці «Колгоспна» на «Гуринівська» підтверджується, згідно з рішенням виконавчого комітету Ржищівської міської ради від 18.08.2022 року «Про найменування вулиць та провулків населених пунктів Ржищівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області» та Переліком вулиць та провулків, які перейменовані на території Ржищівської міської територіальної громади Обухівського району Київської області (Додаток 1 до рішення виконкому Ржищівської міської ради від 18.08.2022 № 165).
Факт купівлі батьком позивачки житлового будинку (дерев'яного, критого соломою) 1955 року забудови, підтверджується договором купівлі - продажу, шо був укладений 27.08.1969 року між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , та посвідчений секретарем Стайківської сільської ради депутатів трудящих Євтушенком І. Г. (реєстраційний № 141), та довідкою сільради від 21.06.2023 № 96/04.08-02-04.
Будівництво цегляного будинку 1973 року забудови, який входить до складу спадкового майна та розташований по АДРЕСА_1 , - підтверджується будівельним паспортом на земельну ділянку під будівництво індивідуального житлового будинку та надвірних господарчих робіт 1972 року.
Технічні характеристики та площа спадкового будинку підтверджуються технічним паспортом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (інвентаризаційна справа № 458, реєстровий номер Т101:8998-5958-0026-9829), що виготовлений на ім'я позивачки 18.04.2022 КП КОР «Південне БТІ».
Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий будинок, - підтверджуються постановою державного нотаріуса Ржищівської державної нотаріальної контори Отькало С. В. про відмову у вчинені нотаріальної дії від 10.06.2023 № 69/02-31.
Відсутність реєстрації права власності на спадковий будинок, - підтверджується листом КП КОР «Південне БТІ» від 20.04.2022 № 726.
Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (п. 1 ч, 1 ст. 549 ЦК УРСР).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України)
Щодо відсутності державної реєстрації на спадковий будинок, слід зазначити, наступне:
- Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй Постанові від 15.01.2021 року по справі №1540/3952/18 прийшов до наступних висновків:
- Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №623/214/1 7,
Вперше на законодавчому рівні встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення».
А до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності.
Водночас, як вбачається з листа Міністерства юстиції України від 23 лютого 2016 року № 8.4-35//18/1:
- індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпні 1992 року не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію, у тому числі по окремо визначеній «спрощеній» процедурі.
Фактично єдиним документом, що засвідчує факт існування об'єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об'єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.
Закінчені будівництвом (реконструкцією, реставрацією) та підготовлені до експлуатації згідно із затвердженим проектом об'єкти державного замовлення пред'являються замовником (забудовником) та підрядчиком для прийняття їх в експлуатацію державним приймальним комісіям (п. 1 Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затверджене Постановою КМУ від 5.08.1992 р. № 449).
При цьому, необхідно зауважити, що дія інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445, - територіально не поширювалась на сільську місцевість.
Зокрема, - п. 27 Розділу IV зазначеної Інструкції, що передбачав порядок введення новоствореного об'єкта в експлуатацію та видачу на нього свідоцтва про право власності, - сільські ради застосовували фактично по аналогії.
Пунктом 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
- реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
- на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 27 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
- судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку передбачені ст. 31 Закону № 1952-ІV від 01.07.2004.
Особливості проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень передбачені ст. 31-1 Закону № 1952-ІV від 01.07.2004.
Згідно з абзацом 3 п. 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.
Пунктом 3.1. листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 визначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні (абз. 15 п. 3.1. листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини (абз. 16 п. 3.1. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо (абз. 38 п. 3.1. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
У випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно (п. 3.3. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно (абз. і п. 3.3. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Зазначені органи також можуть бути залучені до участі в справ' в якості третіх осіб в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 35 ІДПК.
Органи, які уповноважені здійснювати видачу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, визначаються відповідно до положень Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, доданого до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського PCP 31 січня 1966 року.
У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради (абз. 2 п. 3.3. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем (абз. 14 п. 3.3. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13).
Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла (абз. 15 п. 3.3. листа ВССУ від 16.05.2С 13 № 24- 753/0/4-13).
Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку (абз. 16 п. 3.3. листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-751/0/4-13).
Враховуючи вищевикладене, керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України №6 від 30.05.2007 р. «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права власності», Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 04.10.1991 р. «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», ст. ст. 328, 392, 1223, 1261, 1267, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 174 - 175, п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Ржищівської міської ради Київської області, - про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за фізичною особою, - ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженкою село Стайки Кагарлицького району Київської області, громадянкою України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 23 жовтня 2002 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 ), як за спадкоємцем першої черги за Законом після смерті Смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , яке видане 13 липня 2004 року виконкомом Стайківської сільської ради Кагарлицького району Київської області), право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , (технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 18.04.2022 року, інвентаризаційна справа № 458, реєстровий номер Т101:8998 - 5958 - 0026 - 9829).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.