Ухвала від 09.01.2024 по справі 688/3180/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 688/3180/23

Провадження № 11-кп/4820/120/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді - доповідача ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023244000001035 від 05.06.2023 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шепетівка Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого,

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з дня затримання - 5 червня 2023 року.

Зараховано в строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк перебування під вартою з 5 червня 2023 року по 6 жовтня 2023 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили залишено в силі.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.06.2023 року на змив речовини бурого кольору зовні схожий на кров з поверхні вимикача світла ванної кімнати, змиви речовини бурого кольору зовні схожі на кров із поверхні раковини, жмут волосся, із поверхні підлоги у ванній кімнаті, полотенце у вологому стані зі слідами бурого кольору зовні схожі на кров, наволочку із подушки з речовиною бурого кольору зовні схожий на кров, жмут волосся, виявлений поблизу трупа ОСОБА_8 , змиви речовини бурого кольору із поверхні дерев'яної тумбочки та дерев'яного комода нижньої шухляди, за ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 07.06.2023 року на чоловічі джинсові штани синього кольору марки «Dsouaviet» та футболку синього кольору марки «Cand».

Речові докази:

- змив речовини бурого кольору зовні схожий на кров з поверхні вимикача світла ванної кімнати, змиви речовини бурого кольору зовні схожі на кров із поверхні раковини, жмут волосся, із поверхні підлоги у ванній кімнаті, полотенце у вологому стані зі слідами бурого кольору зовні схожі на кров, наволочку із подушки з речовиною бурого кольору зовні схожий на кров, жмут волосся, виявлений поблизу трупа ОСОБА_8 , змиви речовини бурого кольору із поверхні дерев'яної тумбочки та дерев'яного комода нижньої шухляди, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за квитанцією № 2272, - знищено;

- зрізи нігтів з пальців обох кістей та зрізи волосся з 5-ти точок голови трупа ОСОБА_9 та одяг трупа ОСОБА_9 , а саме: плаття, труси та бюстгальтер, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області за квитанцією № 2273, - знищено;

- чоловічі джинсові штани синього кольору марки «Dsouaviet» та футболку синього кольору марки «Cand», передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, - повернуто власнику ОСОБА_7 ;

- диск формату DVD-R ємкістю для лазерних систем зчитування із аудіо записами розмов за фактом звернення на лінію «102» ОСОБА_10 за реєстраційною карткою від 05.06.2023 № 101204252 із номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , переданий на зберігання до матеріалів кримінального провадження, - залишено в матеріалах кримінального провадження.

За вироком суду, 05.06.2023 року близько 10.30 год. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в житловій кімнаті за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , на грунті особистих неприязних відносин та вживання алкогольних напоїв затіяв суперечку зі своєю матір'ю ОСОБА_9 , в ході якої у ОСОБА_7 раптово виник умисел, спрямований на її вбивство.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті потерпілій, ОСОБА_7 підійшов до потерпілої ОСОБА_9 , яка в той час лежала на ліжку, та умисно із прикладанням фізичної сили кулаками обох рук наніс численні цілеспрямовані удари в життєво важливіий орган потерпілої - голову, після чого своїми обома руками схопив за обидва плеча, скинув потерпілу з ліжка на підлогу, де, продовжуючи реалізацію свіго злочинного умислу, схопив потерпілу, яка лежала на підлозі обличчям донизу, руками за волосся та з прикладанням значної фізичної сили декілька разів ударив передньою частиною її голови та обличчя об підлогу, з прикладанням значної фізичної сили наніс не менше трьох ударів взутими ногами в лобно-скронево-виличну та тім'яно-скроневу ділянку голови справа, а також не менше сорока ударів руками та ногами по тулубу, грудній клітці та кінцівках, спричинивши тим самим потерпілій тілесні ушкодження у виді:

а) закритої внутрішньочерепної травми із крововиливом під тверду мозкову оболонку в правій тім'яно-скроневій ділянці, крововиливом під м'яку мозкову оболонку в ділянці обох лобних часток, правої тім'яної частки та правої скроневої частки, із крововиливами в м'які покрови голови з внутрішньої їх поверхні в обох лобно-тім'яно-скроневих ділянках та потиличній ділянці голови по центру, крововиливами в правий та лівий скроневий м'яз, синця та садна в лобній ділянці голови по центру та справа, з переходом на праву надбрівну ділянку, синця на лобно-скронево-виличній ділянці справа, синця на правій завушній ділянці з переходом на заднюю поверхню шиї, синця на правій тім'яно-скроневій ділянці, синцем навколо правого ока та крововиливом під кон'юктиву правого ока, синцем та садном на лобно-скроневій ділянці голови зліва, синцем та садном на лівому крилі носа з переходом на перенісся, ділянкою осаднення на кінчику носа з переходом на праве крило, синцем навколо лівого ока, синцнм та садном на лівій щоці, поверхневою раною в носо-губній складці зліва, наскрізною раною на верхній губі зліва, синцем та садном в ділянці правого кута рота, синцем та садном на підборідді зліва з переходом на ділянку нижньої щелепи зліва, синцем на підборідді справа, синцем на правій щоці з переходом на праву щелепну ділянку, крововиливом на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, раною на слизовій оболонці нижньої губи зліва, раною на шкірі нижньої губи по центру, синцем на лівій вушній раковині, які в сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості як небезпечні для життя в момент спричинення, що призвели до смерті;

б) синця в надключенчній ділянці справа, трьох синців на передньо-бічній поверхні шиї справа, шість синців на передній поверхні грудної клітки справа, синця на передній поверхні грудної клітки зліва, дванадцять синців на задній поверхні лівого плеча, сім синців на передній поверхні лівого плеча, синця на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-ої п'ястної кістки, синця на тильній поверхні зап'ястних кісток лівої кисті, синця на передньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя, трьох синців на задній поверхні правого плеча, синця на передній поверхні лівого стегна, двох синців на передній поверхні правого стегна, синця на передній поверхні правого коліна, які за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості по відношенню до живої людини та в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться.

Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді закритої внутрішньочерепної травми із крововиливами під тверду та м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку, ранами, множинними синцями та саднами голови і обличчя, що призвели до набряку головного мозку, потерпіла ОСОБА_9 померла на місці події.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок Шепетівського міськрайонного суду від 06 жовтня 2023 року відносно нього та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що обвинувачений ОСОБА_7 раніше не судимий в силу ст.89 КК України. Надавав правдиві свідчення, та наявні обставини, передбачені п.п. 1, 5, 7 ч.1 ст.66 КК України.

В судовому засіданні не було встановлено причини смерті ОСОБА_9 , а саме чи померла вона від ударів обвинуваченого чи від падіння з висоти власного росту.

В ході досудового розслідування слідчим було вказано, що обвинувачений три рази вдарив головою ОСОБА_9 об підлогу, при цьому таких показів обвинувачений не надавав, оскільки спочатку він відповився від дачі показань.

Під час судового розгляду прокурор заявляв, що обвинувачений наносив потерпілій смертельні удари руками, проте обвинувачений вказував. що наносив удари, при цьому що було далі не пам'ятає, оскільки не усвідомлював значення своїх дій.

Такі події стали результатом постійних сімейних сварок у сім'ї.

Обвинувачений став на шлях виправлення, оскільки не вчиняв крадіжок, не притягувався до кримінальної відповідальності, працював, але неофіційно, через наявні у обвинуваченого хвороби (закрита форма туберкульозу та ВІЛ-інфекція) йому важко офіційно працевлаштуватися.

Суд першої інстанці не взяв до уваги наявні у обвинуваченого хвороби.

ОСОБА_7 перед тим як прийти додому вживав ліки, які разом з алкогольними напоями можуть викликати психічні розлади.

ОСОБА_7 визнав вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.115 КК України, щиро розкаявся та просив суд застосувати положення ст.69 КК України при призначенні йому покарання у зв'язку із наявними у нього хворобами. Проте суд при призначенні покарання не застосував ст.69 КК України.

Адвокат ОСОБА_6 у поданій ним апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 просить змінити вирок Шепетівського міськрайонного суду від 06.10.2023 щодо ОСОБА_7 , перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Зазначає, що обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, що підтверджується його показаннями.

У висновку судово-медичної експертизи трупа від 15.07.2023 №116 експерт не розмежував, які саме тілесні ушкодження могли призвести до настання смерті потерпілої.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи, проте дав неправильну юридичну оцінку діям обвинуваченого.

Дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.2 ст.121 КК України, оскільки ОСОБА_7 діяв з неконкретизованим (невизначеним) умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, а до настання смерті потерпілої від таких ушкоджень ставився необережно.

Поза увагою суду залишилася та обставина, що обвинувачений ОСОБА_7 хворіє на ВІЛ - інфекцію і судом безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про витребування з Шепетівської ЦРЛ такої інформації.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 який змінив свої вимоги і просив перекваліфікувати його дії з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням положень ст.69 КК України, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 підтримав, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненому злочині при викладених у вироку обставинах доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та показав, що 5 червня 2023 року зранку він вживав спритні напї, ліки від ВІЛ, які несумісні із спитрними напоями, потім пішов до торгівельного ларька «Садочок», щоб забрати пакет, якого він забув напередодні у маршрутці, там ще випив горілки та пішов додому, йому стало зле. Вдома він побачив матір, яка лежала в коридорі в п'яному вигляді, та хотів взяти її на руки і занести у кімнату на ліжко, але вона була важка, тому впав із нею на підлогу, під час чого вона вдарилася головою об трельяж, що знаходився в коридорі. Після цього він взяв її за ноги та поволік в кімнату на місце, де вона спить. Спочатку закинув ноги на ліжко, потім тіло. Спитав, де вона напилася, на що вона відповіла, що не пила, тоді він почав її бити долонями та кулаками по обличчю, не пам'ятає скільки разів, також шарпав її за плечі, через те, що вона була п'яна. Кілька разів питав її де вона пила спиртне, а коли вона відповідала, що не пила, бив її таким чином у скроні та по щокам. Також вдарив у губу, після чого з неї пішла кров, тому він взяв на кухні полотенце та витер ним її кров, сполоснув його та повісив на балкон. Коли вона попросила напитися води, напоїв її водою з пляшки, при цьому тримав її ззаду за потилицю, щоб вона не поперхнулася. Після цього він роздягнувся, закинув свої речі у пральну машину, оскільки мав йти на роботу та ліг спати у цій самій кімнаті на сусідньому ліжку. Почув, як щось впало, обернувшись, побачив матір на підлозі, але продовжив відпочивати та заснув. Прокинувшись близько 19 год., побачив батька в кімнаті біля матері, той наказав йому вдітися та йти на роботу, дав 100 грн на дорогу. Коли він вийшов з будинку, на зупинці його затримали поліцейські. Обставини того дня пам'ятає погано.

В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 дав покази про те, що умислу на вбивство ОСОБА_9 не мав, просив перекваліфікувати його дії на ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Також обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційному суду клопотання про перекваліфікацію його дій на ч.2 ст.121 КК України та заміну йому покарання на проходження військової служби в ЗСУ під час повної мобілізації.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина у інкримінованому йому злочині підтверджується наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_10 , який у судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 05.06.2023 року він вживав горілку зі своїми друзями ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в місті, близько 12.30 год. повернувся додому та побачив, що його дружина ОСОБА_9 лежала на підлозі в спальні, ззаді на голові у неї було вирване волосся. Вона була схожа на мертву, але так зазвичай виглядала після вживання спиртних напоїв, оскільки у неї падав тиск. Обвинувачений лежав в тій же кімнаті на сусідньому ліжку, у нього були подряпини на лобі, він почав погрожувати йому вбивством в разі, якщо він викличе поліцію. Тому він пішов до свого друга ОСОБА_12 , з яким відпочивав в гаражі до 15.00 год., коли обвинувачений зателефонував йому та попросив грошей, оскільки його викликали на роботу. Обвинуваченого зустрів у дворі їхнього будинку, віддав йому гроші та попросив сусідку ОСОБА_14 допомогти піднести дружину на ліжко. Коли разом із нею прийшли до квартири, перевернув потерпілу облиичям догори, побачив, що вона мертва. Потерпіла за життя зловживала спиртними напоями, через що в їхній сім'ї часто траплялися сварки, у обвинуваченого з матір'ю були напружені стосунки, він її бив, коли був в стані алкогольного сп'яніння;

-показами свідка ОСОБА_15 , який суду першої інстанції показав, що 05.06.2023 року близько 9.00 год. біля магазину «Садочок», який знаходиться по вул. М. Шептицького,1, бачив обвинуваченого, який купив цигарок та слабоалкогольний напій, близько 9.30 год. він спілкувався з водієм маршрутки з приводу забутого ним напередодні пакету та через 10 хв. пішов, а потерпілий з двома друзями перебував в прибудові за магазином до 11 год.;

-показами свідка ОСОБА_14 , яка суду першої інстанції показала, що є сусідкою обвинуваченого та потерпілого, 05.06.2023 року близько 16.00 год. вона побачила в дворі свого будинку потерпілого ОСОБА_10 , він попросив її допомогти підняти на ліжко його дружину, вона погодилася та пішла з ним. Потерпіла ОСОБА_9 лежала на підлозі біля ліжка обличчям донизу, з носа йшла кров, обличчя було дуже побите, у крові, пульсу не було. Вони викликали швидку. Обвинувачений в цей час пішов до автобусної зупинки, сказав, що його викликали на роботу та попросив у батька 100 грн.;

Об'єктивно вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджується:

-протоколом огляду місця події від 05.06.2023, згідно якого під час огляду місця події в квартирі АДРЕСА_1 на поверхні вимикача світла до ванної кімнати, на поверхні раковини у ванній кімнаті виявлено та вилучено нашарування плям бурого кольору, зовні схожі на кров; на поверхні килиму біля пральної машини у ванній кімнаті виявлено жмут волосся; у спальній кімнаті на підлозі виявлено тіло трупа ОСОБА_9 у положенні лежачи на спині, кінцівками до дверей. На обличчі трупа виявлено численні тілесні ушкодження в ділянці обох очей, носа, губ, підборіддя та шиї з переходом на верхні кінцівки, з нашаруванням потьоків червоної крові з отворів носа та із рідиною коричневого кольору в ділянці ротової порожнини. Волосся трупа також з нашаруванням речовини коричневого кольору. На животі, на стегнах, гомілці, грудній клітині наявні синці. Поруч із трупом виявлено полотенце у вологому стані зі слідами бурого кольору, зовні схожі на кров, а також жмут волосся; на ліжку біля трупа виявлено дві подушки з плямами різних розмірів, зовні схожих на кров, шпилька та жмут волосся; на зовнішній поверхні дерев'яної тумби, на зовнішній поверхні нижньої шухляди дерев'яного комода, що біля ліжка, наявні плями (бризки) бурого кольору, зовні схожі на кров (а.с.19-40);

- висновком експерта № 116 від 15.07.2023 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлені такі тілесні ушкодження:

а) закрита внутрішньочерепна травма із крововиливом під тверду мозкову оболонку в правій тім'яно-скроневій ділянці, крововиливами під м'яку мозкову оболонку в ділянці обох лобних часток, правої тім'яної частки та правої скроневої частки, із крововиливами в м'які покрови голови з внутрішньої їх поверхні в обох лобно-тім'яно-скроневих ділянках та потиличній ділянці голови по центру, крововиливами в правий та лівий скроневий м'яз, синцем та садном в лобній ділянці голови по центру та справа, з переходом на праву надбрівну ділянку, синцем на лобно-скронево-виличній ділянці справа, синцем на правій завушній ділянці з переходом на задню поверхню шиї, синцем на правій тім'яно-скроневій ділянці, синцем навколо правого ока та крововиливом під кон'юктиву правого ока, синцем та садном на лобно-скроневій ділянці голови зліва, синцем та садном на лівому крилі носа з переходом на перенісся, ділянкою осаднення на кінчику носа з переходом на праве крило, синцем навколо лівого ока, синцем та садном на лівій щоці, поверхневою раною в носо-губній складці зліва, наскрізною раною на верхній губі зліва, синцем та садном в ділянці правого кута рота, синцем та садном на підборідді зліва з переходом на ділянку нижньої щелепи зліва, синцем на підборідді справа, синцем на правій щоці з переходом на праву підщелепну ділянку, крововиливом на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи, раною на слизовій оболонці нижньої губи зліва, раною на шкірі нижньої губи по центру, синцем на лівій вушній раковині; дані тілесні ушкодження могли виникнути від, щонайменше, двадцяти ударних травмуючи дій тупих твердих предметів в швидкій послідовності одне за одним на протязі короткого проміжку часу незадовго до моменту настання смерті, в сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості як небезпечні для життя в момент спричинення, що призвели до смерті. Тілесні ушкодження у вигляді синця на лобно-скронево-виличній ділянці справа, синця на правій щоці з переходом на праву підщелепну ділянку, синця на правій тім'яно-скроневій ділянці могли виникнути внаслідок ударів взутих ніг сторонньої людини. Після спричинення ОСОБА_9 даних тілесних ушкоджень остання могла здійснювати активні цілеспрямовані дії, самостійно пересуватися (ходити) по мірі наростання симптомів внутрішньочерепної травми. Виявлені тілесні ушкодження могли призвести до раптової втрати свідомості.

б) синець в надключичній ділянці справа, три синці на передньо-бічній поверхні шиї справа, шість синців на передній поверхні грудної клітки справа, синець на передній поверхні грудної клітки зліва, дванадцять синців на задній поверхні лівого плеча, сім синців на передній поверхні лівого плеча, синець на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-ої п'ястної кістки, синець на тильній поверхні зап'ястних кісток лівої кисті, синець на передньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя, три синці на задній поверхні правого плеча, синець на передній поверхні лівого стегна, два синці на передній поверхні правого стегна, синець на передній поверхні правого коліна; дані тілесні ушкодження виникли від, щонайменше, сорока травмуючи дій тупих твердих предметів незадовго до настання смерті, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості по відношенню до живої людини та в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться. Тілесне ушкодження у вигляді синця на передній поверхні правого коліна могло виникнути при падіння з висоти власного зросту. Тілесні ушкодження у вигляді синця на тильній поверхні лівої кисті в проекції 2-ої п'ястної кістки, синця на тильній поверхні зап'ястних кісток лівої кисті, синця на передньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя є характерними для самозахисту.

в) синець на передній поверхні лівого стегна, синець на тильній поверхні лівої кисті в проекції 3-4 п'ястних кісток, два синці на задній поверхні грудної клітки зліва, синець на лівій поперековій ділянці, синець в ділянці верхньо-внутрішнього квадранта лівої сідниці, два синці на задній поверхні правого плеча, синець в правій пахвинній ділянці; дані тілесні ушкодження утворилися від, щонайменше, дев'яти травмуючи дій тупих твердих предметів приблизно за 3-5 діб до моменту настання смерті, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості по відношенню до живої людини та в причинному зв'язку з настанням смерті не знаходяться.

Під час отримання даних тілесних ушкоджень ОСОБА_9 могла перебувати в положеннях стоячи, сидячи, лежачи або близьких до них по відношенню до травмуючого об'єкту (об'єктів). Не виключається можливість, що при своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги після заподіяння їй тілесних ушкоджень життя ОСОБА_9 можна було б врятувати. Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми із крововиливами під тверду та м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку, ранами, множинними синцями та саднами голови та обличчя, що призвели до набряку головного мозку.

При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі з трупа ОСОБА_9 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові - 2,97‰, в сечі - 3,26‰, дані концентрації етилового алкоголю можуть відповідати ступеню гострої алкогольної інтоксикації «алкогольне сп'яніння сильного ступеня» по відношенню до живої людини. (а.с.62-67);

- висновком експерта № 1032 від 13.06.2023 рок, за яким при судово-токсикологічній експертизі крові та сечі з трупа ОСОБА_9 виявлено наявність етилового алкоголю в кількості: в крові - 2,97‰, в сечі - 3,26‰ (а.с.68);

- висновком експерта № 169 від 30.06.2023 року, згідно якого у ОСОБА_7 виявлені такі тілесні ушкодження: садно в лівій надбрівній ділянці, садно на тильній поверхні першого пальця лівої кисті, садно на тильній поверхні другого пальця лівої кисті; дані тілесні ушкодження утворилися від травмуючої дії тупих твердих предметів, могли виникнути за одну-три доби до моменту проведення судово-медичної експертизи, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості; не виключається можливість утворення тілесних ушкоджень у вигляді садна на тильній поверхні першого пальця лівої кисті та садна на тильній поверхні другого пальця лівої кисті внаслідок нанесення удару (ударів) сторонній людині (а.с.140-141);

- протоколом слідчого експерименту від 26.07.2023, згідно якого під час слідчого експерименту 26.07.2023 року обвинувачений ОСОБА_7 показав як він бив потерпілу ОСОБА_9 долонею правої руки по обличчю - по 3 рази в скроні з кожного боку, після цього 2-3 рази кулаком правої руки в скроні, 1-2 рази лівою рукою в скроні та по обличчю, розбив губу (а.с.205-215);

- висновком судово-психіатричного експерта № 401 від 16.06.2023 року, згідно якого ОСОБА_7 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, виявляв такі на період інкримінованого йому кримінального правопорушення, проте він усвідомлював свої дії та міг керувати ними, на теперішній час усвідомлює свої дії та може керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с.196-198).

Суд першої інстанції відповідно до вимог ст.94 КПК України дав належну оцінку усім зібраним у кримінальному провадженні доказам з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для прийняття процесуального рішення, та прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, є правильною.

Не підлягають задоволенню вимоги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України з посиланням на те, що ОСОБА_7 не мав умислу на вбивство.

Так відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 4, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Про прямий умисел обвинуваченого ОСОБА_7 на позбавлення життя ОСОБА_9 свідчить спосіб заподіяння останній тілесних ушкоджень, їх кількість, характер і локалізація, поведінка обвинуваченого до, під час та після вчинення злочину.

При визначенні спрямованості умислу обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував усі обставини вчиненого кримінального правопорушення, спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку обвинуваченого до вчинення злочину (напружені стосунки, постійні сварки з потерпілою, її побиття), під час вчинення злочину - характер та спосіб завдання ударів потерпілій, їх локалізація, а саме, у життєво-важливий орган - голову, кількість ударів, яких було не менше 20-ти, та після вчинення злочину (ненадання допомоги потерпілій, байдуже ставлення до неї після побиття - ліг спати після побиття потерпілої) і такі обставини вказують на спрямованість дій обвинуваченого саме на позбавлення життя потерпілої.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені обставини кримінального правопорушення, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України грунтується на належних, допустимих та достатніх доказах.

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_7 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинення вказаного злочину.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що під час вчинення злочину він не усвідомлював значення своїх дій (через вживання алкоголю та ліків).

Такі доводи спростовуються висновком судово-психіатричного експерта № 401 від 16.06.2023 року, згідно якого ОСОБА_7 виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, виявляв такі на період інкримінованого йому кримінального правопорушення, проте він усвідомлював свої дії та міг керувати ними, на теперішній час усвідомлює свої дії та може керувати ними, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що в судовому засіданні не було встановлено причини смерті ОСОБА_9 , а саме чи померла вона від ударів обвинуваченого чи від падіння з висоти власного росту та доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про те, що у висновку судово-медичної експертизи трупа від 15.07.2023 №116 експерт не розмежував, які саме тілесні ушкодження могли призвести до настання смерті потерпілої.

У висновку експерта №116 зазначені виявлені тілесні ушкодження при судово-медичній експертизі трупа громадянки ОСОБА_9 .

Згідно п.1.а вказаної експертизи (підсумки) дані тілесні ушкодження (зазначені у п.1.а) могли виникнути від, щонайменше двадцяти ударних травмуючи дій тупих твердих предметів, в швидкій послідовності одне за одним на протяі короткого проміжку часу незадовго до моменту настання смерті, в сукупності мають ознаки тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечні для життя в момент спричинення, а в даному випадку призвели до смерті.

Відповідно до п.2 (6) висновку експерта №116 (підсумки) тілесне ушкодження зазначене в підпункті 1.б у вигляді синця на передній поверхні правого коліна, могло виникнути при падінні з висоти власного росту.

У п.3 (7) висновку експерта №116 (підсумки) зазначені тілесні ушкодження (виявлені у ОСОБА_9 ) характерні для самозахисту.

Згідно п.7 (1) висновку експерта № 116 (пісумки) смерть громадянки ОСОБА_9 настала внаслідок закритої внутрішньочерепної травми із крововиливами під тверду та м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку, ранами, множинними синцями та саднами голови та обличчя, що призвели до набряку головного мозку.

Отже, у висновку експерта №116 зазначені: виявлені у ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які призвели до смерті; тілесне ушкодження, яке могло виникнути при падінні з висоти власного росту - синець на передній поверхні правого коліна; тілесні ушкодження характерні для самозахисту.

Висновок експерта №116 відповідає авимогам ст.ст. 101, 102 КПК України, є належним та допустимим доказом, який підтверджує обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначене у відповідності до вимог ст.65 КК України з врахуванням ступеня тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який є особливо тяжким злочином, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують покарання та обставин, які обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнав щире каяття у вчиненому.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнав: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи, з якою він перебував у сімейних відносинах.

Враховуючи обставини вчинення злочину, його тяжкість та наслідки, а також особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, проте висновків для себе не зробив, а продовжив злочинну діяльність, розкаявся у вчиненому, суд першої інстанції прийшов до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

На думку колегії суддів таке покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, є достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушщень, відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 69 КК України суд, умотивувавши своє рішення, може, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

При цьому апеляційним судом не встановлено наявності таких обставин, а тому відсутні підстави для застосування положень ст.69 КК України при призначенні обвинуваченому покарання.

З урахуванням викладеного безпідставними є й доводи апеляційної скарги обвинуваченого про наявність обставин, які пом'якшують покарання, передбачених п.п. 5, 7 ч.1 ст. 66 КК України.

Наявність у обвинуваченого ОСОБА_7 хвороб, на що він та його захисник посилаються в апеляційних скаргах, не є підставою для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Щодо клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про заміну йому покарання на проходження військової служби в ЗСУ під час повної мобілізації, колегія суддів зауважує, що КК України не передбачає можливості заміни покарання у виді позбавлення волі на проходження військової служби.

Стаття 616 КПК України визначає порядок звернення із клопотанням та умови за яких може бути скасований запобіжний захід для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав.

Так згідно положень ст.616 КПК України за визначених у зазначеній статті обставин обвинувачений має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, і за результатами розгляду клопотання, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Отже, ст. 616 КПК України не передбачає права обвинуваченого на звернення до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби.

Вирок суду першої інстанції є законним і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, на неї може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Попередній документ
116230444
Наступний документ
116230446
Інформація про рішення:
№ рішення: 116230445
№ справи: 688/3180/23
Дата рішення: 09.01.2024
Дата публікації: 15.01.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмельницький апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (01.10.2024)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 01.10.2024
Розклад засідань:
01.08.2023 12:30 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
10.08.2023 13:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
12.09.2023 10:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
04.10.2023 10:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
06.10.2023 09:00 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
23.10.2023 09:30 Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
19.12.2023 15:00 Хмельницький апеляційний суд
09.01.2024 11:00 Хмельницький апеляційний суд