11 січня 2024 року м.Суми
Справа №585/3583/23
Номер провадження 22-ц/816/82/24
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року у складі судді Євтюшенкової В.І., постановлену у м. Ромни Сумської області,
у цивільній справі за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу,
У вересні 2023 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - АТ «Сумигаз) звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р 1200327322 в сумі 2439,54 грн та судового збору у розмірі 268,40 грн.
Роменський міськрайонний суд Сумської області ухвалою від 11 вересня 2023 року відмовив АТ «Сумигаз» у видачі судового наказу.
В апеляційній скарзі АТ «Сумигаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що стягувачем в обґрунтування своєї позиції у справі було надано довідку про умови приєднання до умов договору розподілу природного газу, підготовлену фахівцем відділу з продажів АТ «Сумигаз» Добронос А., в якій, окрім інших дій, що підтверджують факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, зазначено, що 21 лютого 2020 року абонентом було здійснено оплату за послугу з розподілу природного газу в розмірі 288,40 грн. Вказана довідка, на думку скаржника, у розумінні ст. 76 ЦПК України є доказом, який підтверджує факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу. Також в обґрунтування вимог стягувачем було долучено розрахунок заборгованості за період з 01 лютого 2023 року по 31 липня 2023 року, який підтверджує нарахування вартості річної замовленої потужності та наявність заборгованості за абонентом за визначений у заяві період.
Крім того, вказує на те, що цивільним процесуальним законодавством під час розгляду справи в порядку наказного провадження також захищено права боржника у вигляді можливості скасувати виданий судом судовий наказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що апеляційна скарга подана на рішення суду з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Сумигаз» про видачу судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що представником заявника не підтверджено обставини, на які він посилається у своїй заяві і не підтверджено факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду, виходячи з наступного.
У відповідності до приписів ст.ст. 160, 161 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
За змістом статті 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 цього Кодексу.
Стаття 163 ЦПК України містить вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу, зокрема пунктами 4, 5 ч. 2 якої передбачено, що у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Як убачається з матеріалів справи, до заяви про видачу судового наказу АТ «Сумигаз» було надано копію Типового договору на розподіл природного газу, який розміщений в друкованих виданнях (а.с.8-9). Крім того, на підтвердження фактичного споживання природного газу боржником, заявником було надано розрахунок річної замовленої потужності з особового рахунку боржника, довідку про приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, відповідно до якої 21 лютого 2020 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 288,40 грн через відділення «Укрпошти», та копію досудового попередження з доказами про направлення його боржнику (а.с. 4-5).
Пунктами 1.1., 1.2, 1.3. Типового договору на розподіл природного газу, затв. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року № 2498 передбачено, що Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з вимогами ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Отже, між сторонами на підставі публічного договору склалися договірні відносини щодо послуг з розподілу природного газу, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України.
Додані до заяви документи підтверджують факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу: на ім'я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок, споживання природного газу підтверджується наданим суду розрахунком річної замовленої потужності та довідкою, згідно якої 21 лютого 2020 року була здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 288,40 грн через відділення «Укрпошти».
Проте, суд першої інстанції не врахував вищенаведених обставин і дійшов помилкового висновку щодо невідповідності заяви АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» вимогам ст. 163 ЦПК України.
Отже, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв'язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 6; 379 ч. 1 п. 4, 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити.
Ухвалу Роменського міськрайонного суду Сумської області від 11 вересня 2023 року про відмову у видачі судового наказу в даній справі скасувати, а справу за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу, направити для продовження розгляду до Роменського міськрайонного суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов