Номер провадження: 22-ц/813/2017/24
Справа № 522/20397/21
Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
11.01.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,
учасники справи:
позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2023 року у складі судді Бондар В.Я.,
встановив:
У жовтні 2021 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку ст.1191 ЦК України суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 54 291,52 грн. та судовий збір у розмірі 2 270 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.04.2020 о 20 год. 30 хв. у м. Одесі по вул. Ак. Глушко, 11/3 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.06.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені ДТП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована. Потерпілий звернувся до позивача з повідомленням про ДТП та заявою про виплату відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого склала 52 941,52 грн. Завдані потерпілому збитки позивач відшкодував та поніс витрати у розмірі 1 350 грн на послуги аварійного комісара.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 4 530, 32 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 189, 32 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд його скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції за клопотанням відповідача ухвалою від 19.12.2022 призначив у справі автотоварознавчу експертизу. Апелянт вважає вказану ухвалу такою, що не відповідає нормам ЦПК України, так як заява відповідача надійшла до суду за межами строку визначеного ч. 3 ст. 83 ЦПК України та після подання відповідачем відзиву на позовну заяву від 19.11.2021. Зазначив, що згідно з висновком судових експертів від 04.05.2023 на автомобілі Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 в задній лівій частині (лівій кутовій частині заднього бамперу) визначаються наявність слідів ударно-динамічного характеру у вигляді подряпин і потертостей ЛФК, які можливо віднести до утворення їх в результаті контактування з автомобілем Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 . Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 станом на дату ДТП складає 4 530,32 грн. Проте, як вказує апелянт, у справі наявні пояснення ОСОБА_2 , які надавалися співробітника поліції на місці ДТП, про те, що автомобіль відповідача здійснив в заносі зіткнення з припаркованим автомобілем Porsche Cayman, після чого було відчуто удар і багато каменів на автомобілі Porsche Cayman, після чого виявилося пошкодження заднього бамперу, заднього ліхтаря, крила сколи від каменів на даху та капоті автомобіля. При цьому, як зазначає апелянт, під час складення звіту його уповноваженою особою від 08.05.2020, були враховані вказані вище обставини та зазначені пошкодження автомобіля, а також вартість матеріального збитку після аварійного пошкодження, яка визначена у розмірі 57 216,47 грн.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У відповіді на відзив відповідача позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції, позов задовольнити в повному обсязі.
Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов'язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик або МТСБУ відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За змістом підпункту "а" п. 41.1. ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Згідно з підпунктом 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 ст. 13 цього Закону.
Право зворотної вимоги (регресу) не переходить від однієї особи до іншої, як у випадку заміни сторони (кредитора) у вже існуючому зобов'язанні (при суброгації у страхових відносинах). При регресі право регресної вимоги виникає, тобто є новим правом кредитора за новим в даному випадку регресним зобов'язанням, що виникло внаслідок припинення основного (деліктного) зобов'язання шляхом виконання обов'язку боржника (винної особи) у такому деліктному зобов'язанні третьою особою (пункти 44-46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі N 910/2603/17).
Отже, законом встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі, потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу, якщо така шкода спричинена власником транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до вимог статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Матеріали справи свідчать, що 18 квітня 2020 року о 20 годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ак. Глушко, 11/3 в м. Одесі, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою Київського районного суду м. Одеси у справі №947/11157/20 від 05.05.2020 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на шість місяців.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 змінено в частині накладення адміністративного стягнення та накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 340 грн.
Станом на день ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , який є власником автомобіля Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ «Інго».
ОСОБА_2 23.04.2020 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про відшкодування шкоди, спричиненої ДТП.
Відповідно до звіту №67468 від 08.05.2020 оцінювача ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 , складає 91 027,52 грн, а вартість матеріального збитку після аварійного пошкодження складає 57 216,47 грн.
Наказом МТСБУ від 20.10.2020 вирішено сплатити ОСОБА_2 52 941,52 грн за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Виплата коштів підтверджується платіжним дорученням №2543219 від 20.10.2020.
За складення звіту ОСОБА_3 позивач сплатив 1350 грн, про що свідчить платіжне доручення №1480165 від 15.07.2020.
08.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до МСБУ з листом про те, що сума шкоди, визначена звітом №67468 від 08.05.2020 викликає в нього сумніви так як при ДТП були легкі подряпини, тоді як оцінювач описав всі пошкодження автомобіля і ті які мали місце до ДТП.
Під час розгляду даної справи не погоджуючись з розміром матеріального збитку, визначеним звітом позивача, відповідач у суді першої інстанції заявив клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи.
Вбачається, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2022 задоволено клопотання відповідача та призначено у справі автотоворознавчу експертизу для визначення пошкоджень транспортного засобу автомобіля Porsche Cayman, спричинених ДТП, яка трапилася 18.04.2020, а також для визначення розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля Porsche Cayman та встановлення наявності причинно-наслідкового зв'язку між подією та розміром шкоди, встановленим у звіті позивача.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилами статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
У відповідності до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими.
Враховуючи, що розмір збитків, який визначено звітом позивача, відповідач заперечував, під час огляду представником позивача транспортного засобу для здійснення оцінки збитків, відповідач присутній не був, суд першої інстанції для встановлення всіх обставин справи, правомірно призначив у справі експертизу.
Вбачається, що висновком експертів №23-513 судової транспортно-трасологічної та транспортно-товарознавчої експертизи автомобіля Porsche Cayman, номерний знак НОМЕР_2 , встановлено, що на автомобілі Porsche Cayman в задній лівій кутовій частині (лівій кутовій частині заднього бамперу) визначаються наявність слідів ударно-динамічного характеру у вигляді подряпин і потертостей ЛФП, які можливо віднести до утворення їх в результаті контактування з автомобілем Mercedes-Benz. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Porsche Cayman станом на дату ДТП складає 4 530,32 грн.
Також у висновку вказано, що локальні відколи та незначні потертості і подряпини ЛФК, наявні на задньому склі, на задньому правому крилі, на правих дверях та його склі, на панелі даху, на передньому правому крилі та на вітровому склі автомобіля Porsche Cayman, локалізовані на дуже великій площі з поширенням не в основній зоні контактування на автомобілі. Ці пошкодження утворені від контакту з об'єктами, що мають рівноміцні кромки, однак віднести їх утворення в момент розглянутої події не представляється можливим, оскільки вони не мають явних ознак контактування з деталями автомобіля Mercedes-Benz і можуть бути експлуатаційного характеру. Пошкодження корпусу заднього правового ліхтаря (його руйнування) також не представляється можливим віднести до утворення в момент розглянутої події, оскільки він заходиться не в основній зоні контактування на автомобілі, що підтверджується кадрами з відеозапису події, на якому вбачається розташування автомобіля Porsche Cayman відносно меж проїзної частини та рух автомобіля Mercedes-Benz.
Отже, вказаним висновком судових експертів не підтверджено факт того, що пошкодження у вигляді потертостей і подряпини ЛФК, наявні на задньому склі, на задньому правому крилі, на правих дверях та його склі, на панелі даху, на передньому правому крилі та на вітровому склі автомобіля Porsche Cayman, утворилися саме в результаті ДТП.
Крім того, судом апеляційної інстанції було оглянуто відеозапис ДТП з якого вбачається, що зіткнення автомобіля Mercedes-Benz з автомобілем Porsche Cayman відбулося в зоні асфальтного покриття проїзної частини, що виключає можливість, під час гальмування та зіткнення, засипання та підняття каміння таким чином, щоб дах транспортного засобу, а також заднє скло та права його сторона зазнали пошкоджень, як то вказував у своїх письмових поясненнях власник автомобіля Porsche Cayman.
З відеозапису слідує, що зіткнення правою боковою частиною автомобіля Mercedes-Benz відбулося з задньою лівою кутовою частиною автомобіля Porsche Cayman, проте пил, який піднявся під час гальмування автомобіля Mercedes-Benz, не свідчить, що саме під час зіткнення автомобіль Porsche Cayman отримав пошкодження у вигляді потертостей і подряпини ЛФК на задньому склі, правій стороні та на панелі даху.
Отже, наданий позивачем доказ щодо розміру завданого матеріального збитку містить суперечливі дані, а тому судом першої інстанції правомірно не взято до уваги звіт №67468 від 08.05.2020 оцінювача ОСОБА_3 .
До того ж судом правильно зазначено в рішенні, що звіт про вартість матеріального збитку, складений незалежним оцінювачем, не заслуговує на увагу суду і з тих підстав, що оцінювач не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що унеможливлює прийняти звіт як належний та допустимий доказ для визначення матеріальних збитків.
Враховуючи наведені обставини та положення закону, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача шкоди у розмірі 4530,32 грн.
Положення п. 34.2., 34.4. ст.34, п. 40.3. ст.40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які регулюють повноваження МТСБУ щодо залучення аварійних комісарів та експертів, а також інші норми вказаного Закону не передбачають право МТСБУ на відшкодування з боку винної особи витрат, пов'язаних із залученням аварійного комісара або експерта або юридичних осіб (страхових компаній).
Крім того, як вбачається з вказаних вище положень законодавства, залучення аварійних комісарів або експертів або інших юридичних осіб замість власних працівників для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, є правом, а не обов'язком МТСБУ.
Нормами вказаного Закону, а саме п. 34.3, передбачено лише обов'язок страховика (МТСБУ) відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження) в разі, якщо потерпілий самостійно обирає аварійного комісара або експерта. Будь-яких інших випадків, коли витрати на аварійного комісара або експерта або залучення інших юридичних осіб (страхових компаній) підлягають відшкодуванню, вказаним Законом не передбачено.
Як вбачається з положень ст. 28, 29 вказаного вище Закону, до складу витрат, що відшкодовуються страховиком (МТСБУ) та які можуть бути стягнуті в порядку регресу, витрати на аварійного комісара та експерта або залучення іншої юридичної особи (страхової компанії) також не входять.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат у розмірі 1 350 грн, що пов'язані із залученням позивачем на власний розсуд суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 .
Доводи апелянта про те, що суд в порушення норм ЦПК України призначив у справі експертизу так як відповідна заява відповідача надійшла до суду за межами строку визначеного ч. 3 ст. 83 ЦПК України та після подання відповідачем відзиву на позовну заяву від 19.11.2021 є безпідставними, оскільки зі справи вбачається, що відповідач подаючи відзив на позов заперечував проти визначеного позивачем розміру збитків та вказував про те, що при подальшому розгляді справи буде наполягати на призначені судової експертизи для встановлення дійсного розміру збитків, після чого 12.01.2022 подав відповідне клопотання до суду.
Крім того, позивач не погоджуючись з ухвалою суду про призначення експертизи не був позбавлений можливості оскаржити її в апеляційному порядку, проте таким правом не скористався.
Порушень порядку подання відповідачем 10.01.2022 додаткових доказів та поновлення судом першої інстанції строку на їх подання апеляційний суд не вбачає, такі доводи апелянта ґрунтуються на припущеннях.
Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в мотивувальній частині рішення суд першої інстанції помилково посилається на пояснення свідків про те, що розмір заподіяної шкоди автомобілю Porsche Cayman був незначним, як на підставу недоведеності шкоди у визначеному позивачем розмірі, оскільки розмір шкоди встановлюється оцінкою чи експертизою тому не може ґрунтуватися на показаннях свідків, а тому такі посилання підлягають виключенню.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2023 року змінити шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: