Єдиний унікальний №335/5750/23 Головуючий в 1 інст. Стеценко А.В.
Провадження №33/807/645/23 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
01 грудня 2023 року місто Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 липня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Відповідно до постанови суду, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 19 червня 2023 року серії ААД №408279, 19 червня 2023 року о 05 год. 30 хв., в м.Запоріжжя, Вознесенівський район, вул.Патріотична, буд.56, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «VolkswagenGolf», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР, про повторність попереджений.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі щодо нього у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Зазначає, що підписуючи протокол, він написав своє зауваження про те, що він рятував життя людини та в нього не було часу проходити огляд на стан сп'яніння.
Крім того, зазначає, що в ході розгляду справи він приймав участь в режимі відеоконференції з приміщення слідчого ізолятора, чим він був позбавлений можливості користуватися послугами адвоката.
Також, він був позбавлений можливості приймати участь в судовому засіданні особисто.
Посилається на відсутність свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що, на його думку, було недопустимим порушенням правил складання протоколу.
Щодо обставин, що мали місце в той день, зазначає, що він знаходився у відпустці. Ввечері 18 червня 2023 року в його квартиру прийшла малознайома громадянка ОСОБА_2 , якій він дозволив залишитися на час комендантської години.
Вищезазначена громадянка в подальшому, без його дозволу, вживала наркотичні речовини, після чого перебуваючи в неадекватному стані, намагалася вийти з квартири за допомогою вікна. В результаті чого вона випала з 4 поверху. Поліцію визвали сусіди, яких він розбудив.
Апелянт зауважує, що побачивши, як ОСОБА_2 вилізла в вікно, він став будити сусідів вище поверхом та нижче поверхом, намагаючись її врятувати, але вона таки впала.
Знайшовши ОСОБА_2 на землі біля будинку, він погрузив в свій автомобіль, щоб терміново відвести до лікарні. У дворі будинку вже були поліцейські, які погодились з ним, що переміщати травмовану особу в іншу машину для неї небезпечно. Тому, зі згоди поліцейських, він хотів повезти її в лікарню.
Вказує, що він є військовим та знає як надати екстрену медичну допомогу. Після того як він хотів повезти гр. ОСОБА_2 до лікарні, поліцейські склали на нього протокол за порушення. Зробили це тому, що у них виникла підозра, що він міг викинути ОСОБА_2 з вікна, але на щастя вона прийшла до свідомості та пояснила, що його вини в цьому немає.
Крім цього, зазначає, що в ході перевірки його квартири було знайдено 2 гранати в безпечному, розібраному стані, які було випадково ним занесені до квартири, за що йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Апелянт вказує на необхідність ретельно вивчити обставини, що мали місце, та врахувати стан крайньої необхідності, в якому він перебував та об'єктивно був позбавлений можливості пройти огляд.
Заслухавши доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогамист.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАПта повно, всебічно з'ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №408279від19 червня 2023 року, з якого убачається, що19 червня 2023 року о 05 год. 30 хв., в м.Запоріжжя, Вознесенівський район, вул.Патріотична, буд.56, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування без порушень ПДР, про повторність попереджений;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 червня 2023 року;
- довідкою з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» відповідно до якої гр. ОСОБА_1 повторності за ст.130 КУпАП немає. Посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 05 червня 2004 року;
- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Васильчука І., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби отримали виклик на лінію 102 «нещасний випадок» приблизно о 05 год. 27 хв. 19 червня 2023 року. Направившись на виклик у складі екіпажу 209 (сержанта поліції ОСОБА_3 та капрала поліції ОСОБА_4 ), назустріч з двору за адресою: вул.Патріотична, 54, виїхав автомобіль «Volkswagen Golf»,державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зупинився та повідомив, що везе дівчинку у лікарню. Після чого під'їхала швидка медична допомога. В ході спілкування з водієм у водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд у медичному закладі, на що гр. ОСОБА_1 відмовився. Було роз'яснено, що за відмову буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень правил дорожнього руху. Було складено протокол серії ААД №408279 за ч.1 ст.130 КУпАП. Про повторність попереджено, велась відеофіксація на бодікамеру БК 474989, 470988.
Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.
В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 , беручи участь в режимі відеоконференції з Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор», вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, визнав в повному обсязі, пояснив обставини вчинення правопорушення, просив суворо не карати.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 навів доводи, що є аналогічними тим, які містяться в апеляційній скарзі, та не заперечував факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В ході апеляційного розгляду справи за клопотанням ОСОБА_1 в якості свідка заслухано поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 УПП в Запорізькій області ДПП сержанта поліції Васильчука І.В., який пояснив, що 19 червня 2023 року отримали виклик на службовий планшет приблизно о 06 год. 00 хв. ранку про те, що нібито з четвертого поверху випала дитина. Після прибуття на місце виклику з двору будинку виїжджав автомобіль «Volkswagen» синього кольору, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 , поруч з яким сиділа жінка більше 30 років. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 повідомив, що в салоні сидить його неповнолітня донька. Оглянувши автомобіль, побачили дорослу жінку. ОСОБА_1 повідомив, що вона випала з вікна. Жінка, яка сиділа поруч з ОСОБА_1 називала його батьком. Після цього приїхала карета швидкої допомоги, жінка була передана лікарям та госпіталізована. Карету швидкої допомоги супроводжували до лікарні. Потім, повернувшись на місце,гр. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 казав, що він з цією подругою вживали наркотичні речовини у нього в квартирі. Після пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, було викликано слідчо-оперативну групу на місце, яка підіймалась до квартири, де було виявлено наркотичні засоби. ОСОБА_1 сам повідомляв про те, що вживав наркотичні засоби. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Причину відмови не пам'ятає. ОСОБА_1 повідомляв, що віз жінку до лікарні. Коли жінку забрали до лікарні, ОСОБА_1 перебував на місці з іншим екіпажем поліції, який приїхав на допомогу. Жінка на місці також повідомляла, що ОСОБА_1 її батько, була в стані наркотичного сп'яніння. В жінки на ногах були синці, можливо, від вживання наркотичних засобів або від того, що вона випала з вікна. Значних ушкоджень не було, була в свідомості та в стані стресу. Коли ОСОБА_1 виїжджав з двору, автомобіль швидкої допомоги приїхав приблизно через декілька хвилин. ОСОБА_1 виїхав з двору та зупинився, оскільки йому був заблокований проїзд службовим автомобілем. Вийшов з автомобіля та почав казати, що в салоні дитина, яка вистрибнула з вікна.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені ОСОБА_1 при апеляційному розгляді, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в ході розгляду справи він приймав участь в режимі відеоконференції з приміщення слідчого ізолятора, чим був позбавлений можливості приймати участь в судовому засіданні особисто та користуватися послугами адвоката, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 на час розгляду справи судом першої інстанції знаходився під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023082060000970 від 19 червня 2023 року за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Тому, з об'єктивних причин його участь у розгляді справи була забезпечена саме в режимі відеоконференції.
Відомостей про те, що останній був позбавлений можливості залучити захисника чи звертався до суду з відповідним клопотанням, в справі немає.
Отже, порушення права на захист ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції не убачається.
Розгляд справи в режимі відеоконференції не завадив суду повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
При апеляційному розгляді ОСОБА_1 також мав можливість реалізувати всі свої процесуальні права, проте, висновки суду першої інстанції останнім не спростовані.
З приводу доводів апелянта щодо відсутності свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що, на його думку, є порушенням правил складання протоколу, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, те, що в цьому випадку були відсутні свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він вчинив правопорушення у стані крайньої необхідності, оскільки хотів допомогти людині, про власноруч зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, самі по собі не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Разом з цим, під час перегляду відеозапису, що міститься в матеріалах справи, встановлено, що ОСОБА_1 керував зазначеним у протоколі транспортним засобом, виїхав з прилеглої території на проїжджу частину, де вже перебував патрульний автомобіль, поряд з яким знаходився поліцейський у форменому одязі. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 продовжив рух, а патрульний автомобіль розпочав рух за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , після цього останній зупинився. Фактично одночасно з цим на вказане місце прибув автомобіль швидкої медичної допомоги. В ході спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 повідомив про те, що в нього випала донька 12 (дванадцяти) років з вікна. Медичні працівники помістили жінку, яка перебувала в автомобілі ОСОБА_1 , до автомобілю ШМД. В подальшому у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння. Сам ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не заперечував факту вживання наркотичних речовин, а саме: амфетаміну та солей. У зв'язку з цим, працівники поліції запропонували водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній відмовився.
Разом з тим, ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції про наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також, відеозаписом події зафіксовано, що огляд на стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції пропонувався ОСОБА_1 вже після того, як жінку госпіталізували до лікарні.
Обставин, які унеможливлювали проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога, з матеріалів справи в т.ч. з відеозапису події не убачається.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він вимушено сів за кермо автомобілю та керував транспортним засобом, т.я. мав доставити постраждалу жінку до лікарні, тобто діяв у стані крайньої необхідності, не є переконливими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному, або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо завдана шкода є меншою, ніж відвернена шкода.
Таких обставин в цій справі не встановлено.
ОСОБА_1 у ситуації, що сталася, не був позбавлений можливості невідкладно визвати на місце події швидку допомогу.
З вищевказаного відеозапису убачається, що швидка медична допомога та працівники поліції були викликані на місце події іншими особами та приїхали на місце майже одночасно.
Отже, версію ОСОБА_1 щодо обставин справи суд не приймає з наведених вище підстав.
Таким чином, перешкод для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку не було.
Факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога не заперечувався самим ОСОБА_1 при апеляційному розгляді справи.
Те, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, підтверджується не тільки відомостями з протоколу, а й направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та відеозаписом події.
Так, в направленні зазначено, що працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідала обстановці, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Огляд за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 не проводився у зв'язку з виявленням ознак наркотичного сп'яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв'язку із відмовою водія.
Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані наркотичного сп'яніння, оскільки в нього були виявлені відповідні ознаки та сам ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вживав такі речовини.
Згідно з матеріалами справи, під час оформлення адміністративного матеріалу ОСОБА_1 своєї вини не заперечував та не оспорював фактичні обставини справи.
В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичногосп'яніннявизначеніст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735(в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність в неї ознак наркотичного сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейський може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Суд ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.
Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395.
Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об'єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.
З будь-якими скаргами на дії працівників поліції у встановленому законом порядку ОСОБА_1 не звертався.
У зазначеному протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 . Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з'ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбаченіст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимогст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючисьст.294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 липня 2023 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 335/5750/23