Справа № 130/3355/23
Провадження № 22-ц/801/235/2024
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Заярний А. М.
Доповідач:Медвецький С. К.
11 січня 2024 рокуСправа № 130/3355/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Медвецького С. К.,
суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 130/3355/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 листопада 2023 року, постановлену у складі судді Заярного А. М. у залі суду,
встановив:
Короткий зміст вимог
У листопаді 2023 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «Акцент-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
У позовній заяві АТ «Акцент-Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 42 216,72 грн та судові витрати.
Рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 листопада 2023 року позовну заяву повернуто позивачу.
Роз'яснено позивачу, що у випадку, коли підстави, що зумовлювали повернення позовної заяви відпадуть, він має право звернутись до суду повторно з аналогічним позовом.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (самопредставництво юридичної особи), або через представника;
представництво інтересів у судах усіх інстанцій з січня 2019 року має право здійснювати тільки адвокат;
для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності);
матеріали позовної заяви не містять доказів того, що керівник напрямку технологій стягнення проблемної заборгованості АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О. В. має право відповідно до закону представляти АТ «Акцент-Банк» у якості представника за довіреністю як адвокат або в порядку самопредставництва, відтак відсутні підстави вважати, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
У грудні 2023 року АТ «Акцент-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права просило ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 13 грудня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 грудня відкрито апеляційне провадження у справі, надано відповідачці строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 28 грудня 2023 року справу призначено до апеляційного розгляду на 11 січня 2024 року в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження;
юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі, зокрема, через представника;
справа є малозначною, тому представником у ній може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність та повноваження якої підтверджуються довіреністю.
Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною четвертою статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ураховуючи наведені норми, ця справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 62 ЦПК).
Установлено, що у листопаді 2023 року представник АТ «Акцент-Банк» Шкапенко О. В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На підтвердження своїх повноважень Шкапенком О. В. долучено до позовної заяви довіреність № 22939404-К-Н-О від 17 березня 2021 року, підписану головою правління АТ «Акцент-Банк» Кандауровим Ю. В.
Відповідно до указаної довіреності повірений Шкапенко О. В. уповноважений представляти інтереси довірителя АТ «Акцент-Банк», зокрема, в місцевих та апеляційних судах всіх спеціалізацій з усіма правами, які надано законодавством позивачу, у тому числі підписувати та подавати позовні заяви.
Довіреність є чинною до 15 березня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частинами третьою, четвертою статті 131-2 Конституції України встановлено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Згідно з частиною другою статті 60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справи ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина шоста статті 19 ЦПК України).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається заява (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2 684 гривні.
Ціна позову у цій справі становить 42 216,72 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн x 100 = 268 400 грн).
Отже указана справа є малозначною відповідно до закону, тому представником сторони у ній може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, та повноваження якої підтверджуються довіреністю.
Відтак, представництво АТ «Акцент-Банк» у суді першої інстанції на підставі довіреності № 22939404-К-Н-О від 17 березня 2021 року, якою АТ «Акцент-Банк» в особі голови правління Кандаурова Ю. В. уповноважено ОСОБА_2 бути представником товариства, підписувати та подавати позовну заяву, не суперечить вимогам цивільного процесуального закону.
На указане суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту першого частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Згідно з пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Bellet у. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд першої інстанції ці обставини не урахував, застосував неправильне тлумачення процесуальних норм, що в свою чергу позбавило заявника права на доступ до суду і завадило розгляду його позовних вимог та відповідно є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи викладене, висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви АТ «Акцент-Банк» є помилковим, тому ухвалу слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ухвала про повернення позовної заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційним судом не вирішувався спір по суті заявлених позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 29 листопада 2023 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ
судді: Світлана КОПАНИЧУК
Віталій ОНІЩУК