Справа № 133/1794/21
Провадження №11-кп/801/100/2024
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
05 січня 2024 року м. Вінниця
Колегія суддів Вінницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
захисник - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12019020170001028 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2023, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та засуджено до покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 в строк відбування покарання час перебування під вартою з 19.03.2022 по день набрання вироку законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судові витрати за проведення судової експертизи у справі в сумі 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 57 коп.
Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 1/2 частину в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 13246 (тринадцять тисяч двісті сорок шість) гривень 55 коп.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 1/2 частину в рахунок відшкодування моральної шкоди - 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 1/2 частину витрат на привничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
встановила:
ОСОБА_8 28.12.2019 разом з ОСОБА_11 після спільного розпиття спиртних напоїв, приблизно о 00 год. 14 хв., перебуваючи в АДРЕСА_2 , маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого збагачення підійшли до ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_3 , який на той час йшов по вказаній вулиці. ОСОБА_8 наніс йому один удар кулаком в потилицю, в результаті потерпілий впав на землю.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 з ОСОБА_11 почали наносити близько 5 ударів ногами по голові ОСОБА_10 та стягувати сумку потерпілого, таким чином здушуючи шию ОСОБА_10 , чим спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, перелома кісток носа, двох гематом в потиличній ділянці, двох поверхневих забитих ран у ділянці верхньої губи, та одна - в ділянці нижньої губи, травматичного підвивиха та злама ріжучої кромки першого зуба зліва на нижній щелепі, синця в лобовій ділянці та в правій очній ділянці, синця на передньо-бічній поверхні шиї, синця в ділянці правого плечового суглобу. Вказані ушкодження, крім синця в ділянці шиї, виникли від не менш, як п'ятикратної травматичної дії (удари) тупих твердих предметів (в т.ч. кулаки, взуті ноги тощо), синець в ділянці шиї виник від травматичної дії (здавлення) тупого м'якого предмету (в т.ч. сумка тощо) можливо, 28.12.2019. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, перелом кісток носа, є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний (понад 6 діб, не більше 21 доби) розлад здоров'я; інші ушкодження у ОСОБА_10 мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш, як шість днів, і за цим критерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відкрито заволоділи належною потерпілому сумкою, вартість якої відповідно до довідки вартості становить 250 грн., в якій знаходились грошові кошти в сумі 37000 (тридцять сім тисяч) грн., мобільний телефон чорного кольору «Xiaomi Redmi 7» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого становила 3366 грн., в якому була вставлена сім карта «Київстар» № НОМЕР_3 , вартість якої становила 75 грн., на рахунку якої було 150 грн., флеш карта ємкістю 64 GB, вартість якої становила 299 грн., на екрані якого було наклеєне захисне скло, вартість якого становила 150 грн., та на якому знаходився прозорий силіконовий чохол, вартість якого становила 99 грн., мобільний телефон сірого кольору «Xiaomi Redmi 3» ІМЕІ 1: НОМЕР_4 без вставленої сім-карти, вартість якого становила 1290 грн., на якому знаходився прозорий силіконовий чохол, вартість якого становила 99 грн., мобільний телефон «Nokia» темно-синього кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_5 модель 1616-2, вартість якого становила 100,33 грн., в якому була вставлена сім карта «Лайф» № НОМЕР_6 , вартість якої становила 70 грн., чотири баночки з лаками для нігтів: лак червоного кольору, вартість якого становила 40 грн., лак темно-червоного кольору вартості становила 20 грн., лак прозорого кольору, вартість якого становила 15 грн. та лак сріблястого кольору, вартість становила 15 грн., станок для гоління «Gulet», вартість якого становила 150 грн., сухий дезодорант «Rexona», вартість якого становила 120 грн., парасолька, вартість якої становила 169 грн., банківська карта банку «Аваль» на ім'я потерпілого, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 3500 грн., дві зв'язки ключів, три місткових зубних протези жовтого кольору.
Після вчиненого ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на загальну суму 43477,33 грн.
У своїй апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 ставить питання про скасування оскаржуваного вироку та ухвалення нового, яким визнати ОСОБА_8 невинним у вчиненні кримінального діяння, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
Вимоги мотивує тим, що вина ОСОБА_12 є недоведеною. Встановлених судом фактів таких як попередня змова та корислива мета вчинку кримінального діяння ставиться під сумнів. Обвинувачений під час досудового розслідування та у судовому засіданні вказував, що завдавав ударів, які несли фізичну шкоду потерпілому, але не були вирішальними, а тому сам розбійний напад було вчинено його спільником, а метою своїх дій мав допомогти своєму другові під час бійки з невідомою на той час особою, ніякого зговору щодо розбійного пограбування не було. Сумка з грішми та іншими предметами належними потерпілому, яка стала основним предметом посягання була з силою відібрана після нанесення ударів саме ОСОБА_13 , до того ж так як він відмовився давати свідчення, а ОСОБА_8 пояснив що фактичний розподіл вкраденого був проведений саме ОСОБА_14 .
Також, серед іншого поза увагою суду залишився факт того, що під час досудового слідства потерпілий давав покази про те, що розмовляв по телефону з своїм кумом, а в судовому засіданні вже свідчив, що вів розмову з дружиною під час злочинного нападу. В зв'язку з цим сторона захисту критично оцінює та інші ключові покази потерпілого, зокрема і про те що напад на нього вчинявся одразу одночасно і ОСОБА_8 і ОСОБА_11 .
До того ж під час розгляду в суді І інстанції справи за обвинуваченням ОСОБА_11 , як спільника ОСОБА_8 , як вбачається з вироку суду яким його засуджено, ОСОБА_11 повністю визнав свою вину у вчиненні саме розбійного нападу.
ОСОБА_8 вчинення саме розбійного нападу на потерпілого з початку і до кінця судового розгляду заперечував та послідовно виклав обставини за яких його дії були направлені на завдання потерпілому фізичної шкоди, а тому суд першої інстанції зробив невідповідні обставин справи висновки у своєму вироку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту; думку обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника - адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу останнього, просили задовольнити; перевіривши матеріали кримінального провадження, виконавши вимоги ч.3 ст.404 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Щодо апеляційної скарги сторони захисту колегія суддів вважає що вона не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вищевказаних вимог закону при ухваленні оскаржуваного вироку, а винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, доведена сукупністю належних та допустимих доказів, всебічно досліджених та послідовно викладених судом першої інстанції у вироку.
Так, судом першої інстанції вірно та обґрунтовано враховано на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 наступні докази :
- показання самого обвинуваченого ОСОБА_8 , в яких він не заперечує, що завдав потерпілому ударів по обличчю кулаком та по плечу ногою.
- пояснення потерпілого ОСОБА_10 , що 28.12.2019 вночі після 12 год. по вул. Джерельній в м. Козятині він, повертаючись додому, помітив незнайомих, на той момент, осіб. Коли вони зрівнялися з ним, то один зайшов за його спину, то був ОСОБА_15 , а інший ОСОБА_16 став напроти нього і попросили закурити, на що він відповів, що не курить та займається спортом. Процан, який стояв позаду, вдарив його по голові, від чого він впав обличчям на землю. Тоді вони почали бити його ногами по голові. Було більше десяти ударів. Коли він став кричати, то почув, що один з них сказав іншому "хапай сумку і тікаємо". Забравши його сумку, вони втікли.
- показання свідка ОСОБА_17 , яка пояснювала, що потерпілий ОСОБА_10 є її чоловіком. 28.12.2019 він повертався додому і розмовляв з нею по телефону. Вона почула, як хтось запитав його чи є цигарка, на що він відповів, що не курить та займається спортом. Потім чоловіка голос вона вже не чула, подзвонила на інші телефони чоловіка, однак вони телефони були вимкнуті. Викликавши таксі, вона поїхала шукати чоловіка. Побачила його вже у райвідділі поліції, всього побитого та брудного. У чоловіка вкрали сумку з грошима в сумі 37 тисяч гривень, три телефони, парасольку, лаки, антиперспірати, робочі зубні коронки, зарплатну картку. Після всього, що сталося, у чоловіка була депресія, довго лікувався, лежав у лікарні.
- показання свідка ОСОБА_18 , яка пояснила, що ОСОБА_8 це однокласник її сина ОСОБА_11 . Під час обшуку її домоволодіння було знайдено речі, які належать потерпілому ОСОБА_10 . Яким чином вони з'явились у будинку пояснити не може, оскільки знаходилась на роботі. ОСОБА_8 тимчасово проживав у її будинку, близько трьох неділь, оскільки посварився зі своєю дружиною.
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28.12.2019, згідно якого ОСОБА_10 подав письмову заяву про вчинення відносно нього розбійного нападу, вчиненого за попередньою змовою групою осіб (т.3, а.с.67).
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.12.2019 та ілюстративна таблиця (т.3, а.с.69-76), згідно якого під час затримання ОСОБА_11 проведено обшук останнього та вилучено: грошові кошти в сумі 1200 грн. купюрами 500 грн. серії ЛБ 6755365 в кількості 1 шт., 200 грн. серії ЦБ 6611606, ЦА 0212482, УЙ 6934508 в кількості 3 шт., 50 грн. серії ТВ 2737530, ТУ 6106358 в кількості 2 шт., три флакони з лаком для нігтів темно-червоного кольору та два прозорих кольорів.
- протокол обшуку від 28.12.2019 та ілюстративні таблиці (т.3, а.с.77-87) встановлено, що за результатами проведеного обшуку домоволодіння по АДРЕСА_4 , виявлено мобільний телефон «Xiaomi Redmi 7» чорного кольору; грошові кошти в сумі 4200 грн., купюрами 500 грн. серії СГ 7026640, ЛА 8869200, ВЕ 7696236, МБ 9747837, ЗД 7084557, СЗ 6661818, ХЗ 4507073, ФБ 1463173 в кількості 8 шт., 200 грн. серії ТЗ 0455839 в кількості 1 шт.; лак для нігтів червоного кольору; мобільний телефон «Xiaomi Redmi 3» сірого кольору; мобільний телефон «Nokia» темно-синього кольору.
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28.12.2019 та ілюстративна таблиця (т.3, а.с.88-115), згідно якого під час затримання ОСОБА_8 проведено обшук останнього та вилучено: газетний згорток, в середині якого знаходиться три зубні коронки з металу жовтого кольору, грошові кошти в сумі 14462 грн. купюрами 500 грн. серії МБ 9642866, ЛД 2629018, ЗЗ 5637138, ФБ 3109451, ЗЗ 3866555, СЗ 5060711, СГ 9407044, ВЖ 2502613, ХЖ 5647956, УЗ 7045312 в кількості 10 шт.; 200 грн. серії ТД 4001721, КЛ 3082082, ЄФ 0433289, ЕЄ 0705375, УМ 6516435, ТД 4225539, ПВ 8185513, УБ 2654769, ЕА 8221066, ТЄ 0156363, ВЧ 3224354, ЦБ 5187544, ХЗ 1263899, ЄЦ 3014839, ТЄ 5957499, УД 0171255, ХБ 6007675, ТВ 0130448, ТД 3796474, КД 6142385, СБ 6603353, ЦБ 5638352, ХВ 5827655, ЗА 7346250, ЕИ 0682077, ХВ 2185921, УД 5322162, КН 4232255, ХГ 5485765, УН 3403058, ЕЮ 1513266, ЦБ 4680147, ХЖ 7028086, ХБ 1834442, УХ 7563582, ЗД 3568683, ЗВ 5295525 в кількості 37 шт.; 100 грн. серії СИ 3730496, УЄ 9537729, КЙ 6534715, МВ 3267297, ТА 7960734, СА 8481387, ЗГ 1453029, СГ 8457499, ЗЄ 5670288, УА 3250892, УЕ 0588696, КЕ 9484111, МД 5235154, УУ 9797182, УТ 3350189, УН 15256336, УД 1246021, УШ 2553419 в кількості 18 шт.; 50 грн. серії ТБ 6038011 в кількості 1 шт.; 20 грн. серії ТЕ 3134663, СИ 8699134, ТЄ 6928819, ЧБ 5286578, ЧА 1516903, ТБ 5926519 в кількості 6 шт.; 10 грн. серії ЮД 5697078, ПА 5347276, ЮД 5947712, ЮЄ 9237179 в кількості 4 шт.; 5 грн. серії УК 5549389, ПИ 1371559, ЮИ 9269237, ЮЗ 3283750, ЮБ 9266496, УЗ 6725096, УД 7897666, УИ 2477925, ЮЖ 2359802, ЮГ 8846346 в кількості 10 шт.; 2 грн. серії ТД 5298524 в кількості 1 шт.
- висновок експерта №194 від 30.12.2019 (т.3, а.с.165-166) у ОСОБА_10 мали місце ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, перелом кісток носа, дві гематоми в потиличній ділянці, дві поверхневі забиті рани у ділянці верхньої губи, та одна - в ділянці нижньої губи, травматичний підвивих та злам ріжучої кромки першого зуба зліва на нижній щелепі, синець в лобовій ділянці та в правій очній ділянці, синець на передньо-бічній поверхні шиї, синець в ділянці правого плечового суглобу. Вказані ушкодження, крім синця в ділянці шиї, виникли від не менш, як п'ятикратної травматичної дії (удари) тупих твердих предметів (в т.ч. кулаки, взуті ноги тощо), синець в ділянці шиї виник від травматичної дії (здавлення) тупого м'якого предмету (в т.ч. сумка тощо) можливо, 28.12.2019. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, перелом кісток носа, є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний (понад 6 діб, не більше 21 доби) розлад здоров'я; інші ушкодження у ОСОБА_10 мали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш, як шість днів, і за цим критерієм відносяться до легких тілесних ушкоджень.
- протокол слідчого експерименту від 24.01.2020 з диском відеозапису слідчої дії, який було відтворено в судовому засіданні, слідча дія проводилась з дозволу потерпілого ОСОБА_10 та з його участю по АДРЕСА_2 . В ході експерименту потерпілий детально розповів та показав де, коли і при яких обставинах відбувся розбійний напад групою осіб, та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, і яким суд першої інстанції дав вірну юридично правову оцінку в сукупності , з точки зору належності та допустимості.
Окрім того, потерпілий ОСОБА_10 надав показання в суді першої інстанції, що саме ОСОБА_8 та ОСОБА_11 наносили йому удари, що одночасно супроводжувалось заволодінням його майном, обставини чого додатково узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи, протоколо слідчого експеременту.
З огляду на викладене суд першої інстанції з урахуванням надання первинних пояснень потерпілого після подій нападу та у свідомому стані, вірно визнав показання потерпілого допустимим доказом.
Щодо доводів сторони захисту про розбіжність у показаннях потерпілого, а саме під час досудового розслідування він зазначав, що до розбійного нападу він розмовляв по телефону із кумом, а в судовому засіданні вказував, що розмовляв із дружиною, то колегія суддів вважає, що це не є принциповим, оскільки в судовому засіданні потерпілий пояснив, що розмовляв під час повернення додому із дружиною, яка його пояснення підтвердила в судовому засіданні.
Окремо апеляційний суд зазначає, що адвокат, ставлячи в апеляційній скарзі питання про виправдування ОСОБА_8 , не ставить питання про передослідження доказів в суді апеляційної інстанції в порядку ч.3 ст. 404 КПК України, не ставить під сумнів іх належність чи допустимість.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_8 не вчиняв розбійний напад, а лише наносив удари потерпілому, маючи за мету допомоги своєму товаришу під час бійки із потерпілим, колегія суддів до уваги не бере.
Так, зі змісту вироку слідує, що під час відкритого викрадення мобільного телефону, грошей та іншого майна у ОСОБА_10 , ОСОБА_8 і ОСОБА_11 , відносно якого провадження вже розглянуто та прийнято рішення, яке набрало законної сили, діяли за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_8 наносив удари потерпілому, що він сам того не заперечує. Підтверджує це і потерпілий.
Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_8 і ОСОБА_11 підтверджують, що вони діяли, як співвиконавці злочину, за попередньою домовленістю, не зважаючи, що, можливо, не особисто ОСОБА_8 виривав сумку у потерпілого, а робив це один ОСОБА_11 , а ОСОБА_8 вдарив потерпілого в голову, знаходячись позаду нього.
Так, положеннями ст.28 ч.2 КК України встановлено, що злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
При цьому, домовленість про спільне вчинення злочину заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони.
Домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов'язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.
Таким чином, з дій обвинуваченого ОСОБА_8 в момент та після вчинення злочину вбачається, що він з ОСОБА_11 діяли разом узгоджено, хоча ОСОБА_19 міг зупинити ОСОБА_11 , який, користуючись тим, що ОСОБА_10 , був побитий на землі, забрав у останнього сумку з грошима, телефонами та іншим майном, та обидва зникли з місця вчинення злочину, після чого розпорядились викраденим на свою користь.
В час відкритого заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 перебував поряд із ОСОБА_11 та надав мовчазну згоду на спільне відкрите викрадення чужого майна потерпілого. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. Тому кваліфікація скоєного за статтею Кримінального кодексу України не викликає сумнівів.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд критично оцінює невизнання ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення і розцінює це як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений умисний тяжкий злочин.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, його характер та суспільну небезпеку; особу винного, зокрема те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, є людиною молодого віку, задовільно характеризується за місцем проживання та роботи, на обліку у лікаря- нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вину фактично не визнав, шкоду не відшкодував, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання (вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння).
Крім того, суд врахував думку потерпілої сторони, яка наполягала на суворій мірі покарання.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства та ОСОБА_8 необхідно призначити покарання за в межах санкції ч. 2 ст. 187 КК України, з конфіскацією усього належного йому майна.
Апеляційний суд вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, судом першої інстанції допущено не було.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає ,що апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування вироку, й колегія суддів визнає її необґрунтованою.
Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Керуючись ст. 405, 407, 408, 409, 419 КПК України, колегія суддів
постановила :
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 ,- залишити без задоволення.
Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2023 відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного Кримінального Суду в складі Верховного Суду протягом 3-х (трьох) місяців з дня її проголошення, а засудженим - в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4