Провадження №2-с/748/4/24
Єдиний унікальний № 748/144/20
10 січня 2024 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Майборода С.М.,
при секретарі: Пасько К.П.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
04.01.2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Переверзєв О.О. подав до суду заяву про скасування судового наказу по справі №748/144/20 виданого 24.01.2020 року Чернігівським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» заборгованості за спожиту електроенергію та клопотання про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу.
В обґрунтування заяви вказує, що про існування судового наказу йому стало відомо із застосунку «Дія» 27 грудня 2023 року. Вважає, що наказ підлягає скасуванню, оскільки судовий наказ на руки не отримував, у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 не проживав та не проживає, послугами з електропостачання не користувався, тому із наказом виданим на його ім'я не згоден.
У судове засідання боржник та стягувач не викликалися.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.
24.01.2020 року Чернігівським районним судом Чернігівської області видано судовий наказ №748/144/20, провадження № 2-н/748/13/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» заборгованість за використану електричну енергію в сумі 11321,04 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Дотримання строку звернення до суду із заявою про скасування судового рішення є однією з умов для реалізації права, вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у відносинах.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
У відповідності до ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання заяви про скасування судового наказу.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на подання заяви про скасування судового наказу може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки боржника.
Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод право на справедливий суд передбачає і доступ до правосуддя і, зокрема гарантується тим, що суд має бути не заформалізованим, що знайшло своє відображення у рішеннях ЄСПЛ «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі» (Podbielski and PPU Polpure v. Poland) від 26 липня 2005 року, заява № 39199/98, п. 62), «Воловік проти України» від 6 грудня 2007 року, заява № 15123/03. У Рішенні в справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03 ЄСПЛ зазначено: «Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року, Серія А № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Guerin v. France від 29 липня 1998 року, Reports of Judgments and Decisions 1998-V, p. 1867, § 37). 23. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28 жовтня 1998 року).
В постанові Великої Палати Верховного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 320/7888/16-ц вказано, що стосується дотримання процесуальних строків, то, слід вважати, що сторони повинні таких дотримуватись та пропуск таких, за загальним правилом, призводить до втрати права особою на вчинення певної процесуальної дії у даному випадку на подання заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що судовий наказ направлявся боржнику за місцем реєстрації та вручений 29.01.2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.25).
Згідно поданої довідки ВЛК № 2854 від 07.08.2023 року ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 02.05.2022 року, що свідчить по те, що з дня винесення судом судового наказу минули більше двох років.
Таким чином, надані докази поважності пропуску строку для подання заяви про скасування судового наказу не знайшли свого підтвердження.
У своїй заяві заявник зазначає, що про існування судового наказу дізнався 27.12.2023 року із за стосунку «Дія», у будинку за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживав та не проживає, однак на обґрунтування своїх заперечень проти вимог стягувача жодних доказів суду не надає.
У відповідності до ч.2 ст.171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Отже, наявності поважних причин пропущення боржником ОСОБА_1 строку на звернення із заявою про скасування судового наказу судом не встановлено, а тому заява підлягає поверненню заявнику.
Керуючись статтями 12, 126, 169-171, 353, 354 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на подачу заяви про скасування судового наказу №748/144/20 від 24.01.2020 року.
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу №748/144/20, виданого 24.01.2020 року Чернігівським районним судом Чернігівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» заборгованості за використану електричну енергію - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.М. Майборода