Провадження № 2/742/84/24
Єдиний унікальний № 742/5403/23
10 січня 2024 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Циганка М.О.,
при секретарі судових засідань Харченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди,
установив:
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Матвієнко В.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди, моральної шкоди а також просив стягнути судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1073,60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 08.01.2020 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ОСОБА_2 , як орендатором, був укладений договір оренди квартири (житлового приміщення) строком на п'ять місяців, який в подальшому був пролонгований до 01.04.2022 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачці квартиру у строкове платне користування, а відповідачка зобов'язалася прийняти у строкове користування дану квартиру та сплачувати орендодавцеві орендну плату та самостійно сплачувати послуги ЖКХ. Виконуючи умови Договору оренди, позивачем у строк, передбачений договором, відповідачці була передана в тимчасове користування квартира, що розташована за вказаною адресою, а відповідачка її прийняла в користування і почала проживати у даній квартирі, але умови договору щодо сплати орендної плати за користування квартирою та оплати комунальних послуг останнім часом виконувала з грубим порушенням передбачених термінів та усних домовленостей, що призвело до виникнення заборгованості, як зі сплати орендної плати, так і зі сплати комунальних платежів. Після чергової затримки у сплаті орендної плати та комунальних платежів, між сторонами почалися непорозуміння. Так, відповідачка не впускала до приміщення квартири позивача, у зв'язку з чим вона були позбавлена можливості слідкувати за її технічним станом, перевіряти фактичні показники приладів обліку (лічильників) води, газу, електричної енергії. Відповідач не сплачувала орендну плату за період січень-квітень 2022 року, тому в неї виник борг в розмірі 4000,00 гривень, який позивач просить стягнути з відповідача. Крім того борг зі сплати комунальних послуг по утриманню орендованої квартири за час дії договору оренди склав, з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем, - 26134,67 гривень, який просить стягнути з відповідача, завдану моральну шкоду та понесені судові витрати по справі.
У судове засідання позивач не з'явилася, але подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить розглянути справу без її участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України та рекомендованим поштовим відправленням, яке було повернуто до суду Укрпоштою за адресою: АДРЕСА_2 . Місце ж проживання відповідача ОСОБА_2 , 1993 року народження, за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління Державної міграційної служби в Чернігівській області від 10 жовтня 2023 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв'язку з цим суд на підставі наявних в справі доказів ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.1, 2 та 4 ст.10 ЦПК).
У відповідності до вимог п.4 ст.264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду. Правовідносини щодо стягнення заборгованості за договором врегульовані Цивільним кодексом України.
Частинами першою та другою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст. 509 ЦК України).
Як визначено у ч.1, 2 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст.811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.
Статтею 812 ЦК України визначено, що предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому. Наймач житла у багатоквартирному будинку має право користування майном, що обслуговує будинок.
Сторонами у договорі найму житла можуть бути фізичні та юридичні особи. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб (ст.813 ЦК України)
Наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму (ст.815 ЦК України).
Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
08 січня 2020 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ОСОБА_2 , як орендатором, був укладений договір оренди квартири (житлового приміщення) строком на п'ять місяців, який в подальшому був пролонгований до 01.04.2022 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачці квартиру у строкове платне користування, а відповідачка зобов'язалася прийняти у строкове користування дану квартиру та сплачувати орендодавцеві орендну плату та самостійно сплачувати послуги ЖКХ (а.с.8-15).
Згідно довідок КП «Прилукижитлобуд» станом на 01.01.2020 року в позивача ОСОБА_1 відсутній борг за адресою АДРЕСА_1 , станом на 01.10.2021 - борг становить 1002,60грн. (а.с.18,19).
Згідно довідок КП «Прилукитепловодопостачання» станом на 01.01.2020 року в ОСОБА_1 відсутній борг за адресою АДРЕСА_1 , станом на 01.11.2022 - борг становить 5121,60грн. (а.с.20-22).
Згідно роздруківки рахунку за спожитий газ за адресою: АДРЕСА_1 станом на 31.10.2022 року, та повідомлення АТ «Чернігівгаз» №140-Лв-13650-1222 від 13.12.2022 вбачається, що станом на період листопад 2020 року - заборгованість відсутня, станом на 31.10.2022 - борг становить 22290,28грн(а.с.25)
Таким чином, так як на момент укладення договору оренди, борги зі сплати комунальних послуг в позивача були відсутні, а отже, борг зі сплати комунальних послуг по утриманню орендованої квартири виник під час дії договору оренди з вини відповідача по справі і склав, згідно перерахунку позивача та часткового відшкодування відповідачем, - 26134,67 грн..
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем порушено умови договору оренди житлового приміщення укладеного між сторонами, в результаті чого у відповідача виник борг зі сплати орендної плати за період з січня по квітень 2022 року в розмірі 4000,00 гривень та борг зі сплати комунальних послуг по утриманню орендованої квартири в розмірі 26134,67 гривень, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Керуючись умовами договору укладеного між сторонами, ст.ст. 815, 820 ЦК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути зазначений борг.
Що ж стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то у відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пленумом Верховного Суду України в Постанові «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4, роз'яснив, що право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. З огляду на п. 5 постанови вказаного вище Пленуму ВСУ, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди.
Вирішуючи питання розміру грошового відшкодування завданої моральної шкоди суд враховує характер вчиненого діяння, глибину й тривалість завданих позивачеві страждань, при цьому виходячи із засад розумності та виваженості вважає достатньою сатисфакцією стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_2 на підставі норм ст.ст.12,81 ЦПК України, не скористалася своїми процесуальними правами та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов'язань за укладеним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із не вчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1073,60 гривень (квитанція на а.с. 1).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Ст.137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно розрахунку суми гонорару за надану адвокатом Матвієнко В.М. правову допомогу позивачу ОСОБА_1 , загальна вартість наданих правових послуг становить 6000 грн. 00 коп..
З врахуванням викладеного вище, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної позивачем у зв'язку з розглядом справи у розмірі 4000,00 грн., та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю даної справи і підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного вище та ст.6, 16, 509, 526, 545, 610, 626-629, 651, 811-813, 815 ЦК України, керуючись ст.2, 10, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором оренди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за квартиру (житлового приміщення) та заборгованість з оплати комунальних послуг у розмірі 30134,67 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 гривень 60 копійок в рахунок відшкодування понесених витрат за сплату судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 гривень 00 копійок в рахунок відшкодування понесених витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Максим ЦИГАНКО