ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.01.2024Справа № 910/16665/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА"
до Фізичної особи-підприємця Козир Галини Яківни
про стягнення 26794,26 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог.
Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Козир Галини Яківни про стягнення 26794,26 грн заборгованості, з яких: 13602,90 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 13191,36 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання кредиту №324750-КС-002 від 26.07.2021.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарським судом міста Києва ухвалою від 01.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/16665/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", витребувано у Акціонерного товариства КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію, а саме: чи випускалася банківська картка № НОМЕР_1 на ім'я Козир Галини Яківни (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ); про руху коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_1 за період з 26.07.2021 по 09.01.2023 включно.
28.11.2023 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства КБ "ПРИВАТБАНК" надійшли витребувані судом документи.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 01.11.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Ухвала суду від 01.11.2023, направлена на адресу місця проживання відповідача повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку.
Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.
Також Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою - підприємцем Козир Галиною Яківною укладено договір № 324750-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
На виконання умов договору позивач позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що вказана позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
В порушення умов договору відповідач здійснив лише часткову оплату по кредитному договору на загальну суму 11 014,12 грн (з яких: 1397,10 грн - за тілом кредиту, 7367,02 грн - за відсотками, 2250,00 грн - за комісією).
За розрахунками позивача станом на 20.10.2023 заборгованість відповідача за договором № 324750-КС-002 про надання кредиту від 26.07.2021 становить 26 794,26 грн, з яких: 13 602,90 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 13 191,36 грн - сума прострочених платежів по процентах.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
26.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - кредитодавець) та Фізичною особою-підприємцем Козир Галиною Яківною (далі - позичальник) укладено договір №324750-КС-002 про надання кредиту (далі - договір), відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 15000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (п.1. договору).
Строк кредиту: 24 тижні; процентна ставка: в день: 0,86586679, фіксована; комісія за надання кредиту: 2250,00 грн; загальний розмір наданого кредиту: 15000,00 грн; термін дії договору: до 10.01.2022; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 33000,00 грн.
Згідно із п.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Графік платежів визначений сторонами в пункті 3 договору.
У пункті 5 договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови , їх зміст, суть, об'єм зобов'язань погоджується неухильно дотримуватися їх та відповідно укладає договір.
Відповідно до умов договору про надання кредиту позивач 26.07.2021 надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 15000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №30111 від 26.07.2021 та випискою по рахунку відповідача.
Проте, відповідачем порушено виконання взятих на себе зобов'язань та не здійснено повне повернення кредитних коштів та сплату відсотків за користування кредитом.
За розрахунками позивача станом на 20.10.2023 заборгованість відповідача за договором №324750-КС-002 про надання кредиту від 26.07.2021 становить 26 794,26 грн, з яких: 13 602,90 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 13 191,36 грн - сума прострочених платежів по процентах.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до ч.2 ст.639 ЦК України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п.12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, 26.07.2021 відповідач здійснив вхід до особистого кабінету на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" www.my.bizpozyka.com, використавши свій номер телефону.
26.07.2021 позивачем направлено Фізичній особі-підприємцю Козир Г.Я. пропозицію (оферту) укласти договір №324750-КС-002 про надання кредиту.
26.07.2021 ФОП Козир Галина Яківна прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №324750-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через інформаційно-телекомунікаційну систему позивача одноразового ідентифікатора G-2088 (направленого відповідачу на номер НОМЕР_3, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Як вбачається з матеріалів справи договір №324750-КС-002 про надання кредиту містить відмітку про підписання його одноразовим ідентифікатором "Підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором ідентифікатора G-2088 26.07.2021 11:57:03".
Отже, між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та ФОП Козир Галиною Яківною укладено договір №324750-КС-002 про надання кредиту, що підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Згідно із ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору №324750-КС-002 про надання кредиту від 26.07.2021 позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 15000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача.
Перерахування коштів на банківську картку відповідача та належність банківської картки саме відповідачеві підтверджується випискою по рахунку відповідача за період з 26.07.2021 по 09.01.2023, наданими АТ КБ "ПРИВАТБАНК" на виконання вимог ухвали суду.
За умовами договору останнім днем користування відповідачем кредиту є 09.01.2022.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, не повернув суму кредиту у повному обсязі.
Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів повернення ним кредиту в сумі 13602,90 грн.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
У свою чергу відповідачем не спростовано належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, доказів на спростування заборгованості за кредитом у сумі 13602,90 грн відповідачем суду не надано.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 13602,90 грн.
Відповідно до умов договору процентна ставка за користування кредитом становить 0,86586679% в день.
Пунктом 2 договору про надання кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахування дня видачі кредиту та дня повернення його згідно графіку платежів.
Згідно із розрахунком, доданого до позову, заборгованість відповідача за процентами, нарахованими за період з 26.07.2021 по 10.01.2022, становить 13191,36 грн. Розрахунок процентів за користування кредитом є обґрунтованим та арифметично правильним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам у розмірі 13191,36 грн є обґрунтованими.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вище встановлені обставини, приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача прострочених платежів по тілу кредиту у сумі 13602,90 грн, прострочених платежів по процентах у сумі 13191,36 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
ВИСНОВКИ СУДУ.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Козир Галини Яківни заборгованості по тілу кредиту у сумі 13602,90 грн та заборгованості по процентах у сумі 13191,36 грн.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Козир Галини Яківни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (01133, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, ідентифікаційний код 41084239) заборгованість за кредитом у сумі 13602,90 грн, заборгованість по процентам у розмірі 13191,36 грн та судовий збір в сумі 2147,20 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 11.01.2024.
Суддя С.О. Турчин