3/130/38/2024
130/3352/23
10.01.2024 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Жмеринського РВП ГУНП України у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , інваліда 2 групи з дитинства, за ст. 173 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 23.11.2023 приблизно о 20:00 ОСОБА_1 , перебуваючи в смт Браїлів Жмеринського району Вінницької області, по вул. Заводська, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушував громадський порядок та спокій громадян.
Поліцейським СРПП Жмеринського РВП ГУНП України у Вінницькій області старшим сержантом поліції Свіріда С.Р. було складено відносно нього протокол за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні піклувальник ОСОБА_1 мати ОСОБА_4 пояснила, що її син являється інвалідом 2 групи з дитинства, враховуючи вищевикладене він практично не має змоги говорити в зв'язку з вадами мовлення та значними проблемами зі слухом. Що саме сталось того дня вона не знає, проте знає, що конфлікт стався між її сином та його племінником ОСОБА_3 на ґрунті того, що останній заборгував сину кошти в сумі 500 грн. Враховуючи, що ОСОБА_1 має значні вади здоров'я вона офіційно являється його піклувальником, спілкується із ним жестами, допомагає пристосовуватися у повсякденному житті. Додатково вказала, що син одружений проте не проживає разом з дружною тривалий час, має доньку чотирьох років.
Заслухати особисті пояснення самого ОСОБА_1 суд не мав можливості, адже останній має значні вади мовлення, відповідно не міг пояснити обставини складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, заперечити чи поголитись з обставинами, викладеними в ньому.
Заслухавши пояснення ОСОБА_4 , оглянувши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 274 КУпАП перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Відповідно до ст.256 КУпАП при складанні протоколу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до п.11-12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції,затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015№ 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється інвалідом другої групи з дитинства в зв'язку з чим не чує та розмовляє із значними складнощами, спілкується із сурдоперекладачем, враховуючи дані обставини, його мати ОСОБА_5 являється його піклувальником та знає мову жесті, тобто, фактично виступає у спілкуванні сурдоперекладачем. В судовому засіданні ОСОБА_1 не міг самостійно пояснити та розказати про обставини, що стали підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, намагався дати пояснення виключно через свого піклувальника матір ОСОБА_4 за допомогою жестів. Таким чином, в даному випадку, після встановлення уповноваженою посадовою особою на складання протоколу того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має вади слуху та мови, які не дають можливість самостійного належного та ефективного захисту, повинна була залучити перекладача (сурдоперекладача), що не було зроблено.
Протокол про адміністративне правопорушення складено без залучення сурдоперекладача, а отже ОСОБА_1 не були роз'яснені суть порушення, його права. Зазначені дії співробітників поліції не відповідають такій складовій принципу правової визначеності як передбачуваність застосування правових норм.
Допущені поліцейським порушення при складанні цього протоколу про адміністративне правопорушення позбавляють суд можливості здійснити повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи, а отже досягти завдань провадження в справі про адміністративне правопорушення, що в свою чергу є перешкодою для розгляду адміністративної справи по суті, з'ясування її обставин та прийняття рішення по ній.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Процесуальними наслідками порушення права особи на захист є недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-яких інших доказів, здобутих завдяки інформації, отриманої внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушенням права на захист, то він є недопустимим доказом, а отже суд приходить до висновку про відсутність події та в в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 цього Кодексу.
Як роз'яснив Верховний Суд в правовій позиції, що викладена в постанові від 26.06.2019 року в справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № К/9901/3839/17, при розгляді справ про вчинення адміністративних правопорушень необхідно врахувати, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 274, 280, 283, 284 КУпАП України, суддя
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за статтею 173 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду області через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ