10 січня 2024 року (09:30)Справа № 280/9304/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України» (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 9, код ЄДРПОУ 38260065), треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673), Міністерство охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
06.11.2023 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України» (далі - відповідач), треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі - третя особа 1), Міністерство охорони здоров'я України (далі - третя особа 2), в якій позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду поданої позивачем заяви відповідно до чинного законодавства;
зобов'язати відповідача здійснити розгляд поданої позивачем заяви та провести переогляд стосовно можливості встановлення гр. ОСОБА_1 групи інвалідності та відсотків втрати працездатності.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивач - військовослужбовець Національної гвардії України, ВЧ № НОМЕР_2 , перебував в полоні в російській федерації з травня 2022 року по 21 вересня 2022 року. Позивач звернувся до КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради» з метою встановлення йому ступеню втрати працездатності та отримання інвалідності, внаслідок чого позивачу було встановлено втрату професійної працездатності на 20 відсотків, яка пов'язана із захистом Батьківщини. Зазначає, що групу інвалідності позивачу встановлено не було. 15 травня 2023 року позивачем отримано Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ №0016165 від 11 травня 2023 року. Позивач, не погодився із результатами акту огляду подав до відповідача та Міністерства охорони здоров'я України заяву щодо перегляду акту огляду КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради» № 224 від 11 травня 2023 року. В липні 2023 року позивачем було отримано лист від 03.07.2023 №21-16/08/759 про направлення його заяви до Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності». Після вказаного листа позивачем не отримано жодної відповіді щодо розгляду його заяви по суті, не було також викликано позивача для огляду та надання пояснень/роз'яснень стосовно стану його здоров'я. Таким чином, позивач не отримав жодної інформації про розгляд його заяви (скарги) щодо перегляду акту огляду Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради» №224 від 11 травня 2023 року. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.11.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 51578), в якому зазначає, що в особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м.Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. 03.07.2023 на засіданні ДЗ Центральною МСЕК прийнято до розгляду звернення ОСОБА_1 та комісією прийнято рішення щодо направлення звернення ОСОБА_1 , для консультації з питання правильності встановлення йому Запорізькою обласною МСЕК №2 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини до Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» для проведення консультації. Враховуючи, що медико-експертна справа перебувала в Запорізькому МСЕК №2, територіально поруч місто Дніпро, то направлення скеровано до Інституту, через обласний МСЕК. Про вищевикладене позивач повідомлений лисом від 03.07.2023 №21-16/08/-759. 18.07.2023 експертна справа ОСОБА_1 направлена для проведення консультації в Державну установу «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності». Зміст звернень ОСОБА_1 від 23.06.2023 свідчить про те, що за своїм змістом є скаргою на рішення МСЕК нижчого рівня, тому їхній розгляд здійснюється з урахуванням норм Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Також у відзиві зазначено, що представник позивача, написавши скаргу в інтересах ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 ввів в оману заклад, що призвело до плутанини. Скарга ОСОБА_1 розглядається Центральною МСЕК у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, з прийняттям відповідного рішення, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Позивач помилково вказав на обов'язок Центральної МСЕК надати відповідь на скаргу у порядку статті 15 Закону №393/96-ВР, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Також зазначає, що справа з інституту до ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» надійшла 10.11.2023, про дату розгляду скарги і проведення засідання комісії з оглядом ОСОБА_1 поінформований листом і 15.11.2023 прибув на засідання.
Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
ОСОБА_1 звернувся до КУ «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради» з метою встановлення йому ступеню втрати працездатності та отримання інвалідності.
Відповідно до довідки АГ №0016165 позивачу визначено 20 (двадцять) відсотків втрати професійної здатності (а.с.12).
Не погоджуючись з результатами акту огляду позивачем у червні 2023 року подано до Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України» та до Міністерства охорони здоров'я України заяву щодо перегляду акту огляду Комунальної установи «Обласний центр медико-соціальної експертизи Запорізької обласної ради» (а.с.51-52).
Листом Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України» від 03.07.2023 №21-16/08/-759 позивача повідомлено, що його заява направлена для консультації з питання встановлення ступеню втрати працездатності до Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» (а.с.53).
Відповідно до Консультативного висновку №826 від 09.11.2023 Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності», комісія дійшла висновку про відсутність підстав для зміни рішення МСЕК, оскільки рішення прийняте відповідно до чинного законодавства (а.с.58).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду поданої позивачем заяви відповідно до чинного законодавства позивач звернувся до суду із цим позовом, у якому просить зобов'язати відповідача здійснити розгляд поданої позивачем заяви та провести переогляд стосовно можливості встановлення групи інвалідності та відсотків втрати працездатності.
Дослідивши матеріли справи суд зазначає таке.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі - Закон № 875-XII), який також гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-XII, особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об'єднань осіб з інвалідністю (частина друга статті 3 Закону № 875-XII).
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV (далі Закон № 2961-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Частинами першою та другою статті 7 Закону №2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я.
Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю" у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані.
Частиною восьмою статті 7 Закону № 2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:
групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;
види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров'я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою особи з інвалідністю (крім випадків, коли особу з інвалідністю визнано недієздатною);
причинний зв'язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;
ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;
ступінь втрати здоров'я, групу інвалідності, причину, зв'язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи;
медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями та лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров'я затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина дванадцята статті 7 Закону № 2961-IV).
Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення про МСЕ) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі - Порядок) затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317.
За змістом пункту 3 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення про МСЕ).
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про МСЕ, міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.
Пунктом 12 Положення про МСЕ передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.
Згідно з пунктом 17 Положення про МСЕ, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до пункту 19 Положення про МСЕ, комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Пунктом 20 Положення про МСЕ передбачено, що комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05 вересня 2011 року № 561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2011 року за № 1295/20033 (далі - Інструкції № 561).
Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з пунктом 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями встановлені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Пунктами 23-25 вказаного Положення встановлено, що у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.
МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.
В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звергаються для встановлення інвалідності, для проведення медико- соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково- дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.
Відтак, чинним законодавством України визначено окремий порядок оскарження рішень медико - соціальної експертної комісії.
Як встановлено судом, відповідно до п. 23-25 Положення, 03.07.2023 відповідачем прийнято до розгляду звернення ОСОБА_1 та прийнято рішення щодо направлення звернення ОСОБА_1 , для консультації з питання правильності встановлення йому 11.05.2023 Запорізькою обласною МСЕК №2 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної із захистом Батьківщини до Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» для проведення консультації.
03.07.2023 позивачу направлений лист № 21-16/08/-759 щодо прийнятого рішення.
Таким чином, звернення щодо оскарження рішення МСЕК розглядається на підставі п.23, п.24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, комісія приймає рішення щодо проведення огляду особи, у разі розбіжностей в діагнозі направляє праву для проведення консультації в умовах інституту, за сукупності даних приймає рішення.
У свою чергу, Центральна МСЕК за дорученням МОЗ України повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє обґрунтованість прийнятих рішень і в разі необхідності скасовує їх.
Оскільки звернення позивача від 23.06.2023 свідчить про те, що за своїм змістом фактично є скаргою на рішення МСЕК нижчого рівня, тому їхній розгляд здійснюється з урахуванням норм Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Отже, скарга ОСОБА_1 розглядається Центральною МСЕК у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317, з прийняттям відповідного рішення, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №1640/2396/18 від 20 січня 2021 року висловив позицію, що скарги щодо оскарження обґрунтованості прийнятого рішення розглядаються на підставі Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, Питання медико-соціальної експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317 постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317.
Суд додатково зазначає, що позивач був обізнаний про рух його звернення (листи від 03.07.2023 №21-16/08/-759, від 09.08.2023 №303, від 13.10.2023 №53-8/07/-1377).
Таким чином суд вважає, що Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України при розгляді звернення позивача діяла відповідно до наданих повноважень та Положення про МСЕ.
За приписами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного закладу «Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України» (04053, м. Київ, вул. Юрія Коцюбинського, буд. 9, код ЄДРПОУ 38260065), треті особи: Державна установа «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49027, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03191673), Міністерство охорони здоров'я України (01601, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00012925) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 10.01.2024.
Суддя Ю.В. Калашник