КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/953/23
Провадження № 1-кп/552/177/24
10.01.2024 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю прокурора - ОСОБА_2 ,
потерпілої - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
представника потерпілих - адвоката - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
при секретарі - ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження №12022170430000751 від 28.08.2022 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд -
В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В засіданні прокурор заявила клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на строк 60 діб, посилаючись на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, спливає 18.11.2023 року, а завершити розгляд кримінального провадження до вказаної дати не представляється можливим. ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, на теперішній час залишаються підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що заявлені ризики не зменшилися та існує неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримали.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти продовження застосування до нього міри запобіжного заходку у вигляді тримання під вартою, пояснив, що він не визнає себе винним, потребує лікування поза межами установи виконання покарань, прохає змінити муру запобіжного заходу на домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 прохала змінити міру запобіжного заходу для обвинуваченого ОСОБА_7 із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, оскільки ризиків на які вказує у клопотанні прокурор не існує, ОСОБА_7 був офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації в місті Полтаві, проживає із матір'ю, яка хворії, інвалід ІІІ групи та потребує стороннього догляду.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно вимог ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У відповідності ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Як ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, варто розцінювати те, що ОСОБА_7 , згідно ст.12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Отже, розуміючи невідворотність покарання та оцінюючи покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_7 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене, може переховуватись від суду.
Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може впливати на свідків з метою спонукання останніх до зміни раніше наданих показань або до відмови від їх надання.
Також, під час вирішення питання про доцільність продовження тримання під вартою ОСОБА_7 , необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» від 29.06.1991 вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи вищезазначені ризики і наявність обґрунтованого обвинувачення, застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні усунути ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зважаючи на викладені обставини застосувати до підозрюваного обвинуваченого ОСОБА_7 більш м'які запобіжні заходи неможливо, оскільки обрання йому іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Враховуючи вищевикладене, наявні обставини свідчать про те, що заявлені під час обрання тримання під вартою ризики не зменшилися, а подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою є цілком виправданим, оскільки останній може переховуватися від суду, впливати на свідків, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 196, 197, 199, 315, 372, 376, 615 КПК України, суд, -
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09 березня 2024 року включно.
Копію ухвали направити для виконання в Державну установу «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий ОСОБА_1