Справа № 524/8808/23
Провадження №2-а/524/27/24
09.01.2024 року суддя Автозаводського районного суду м.Кременчука Предоляк О.С.,розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику)сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Жуіков Дмитро Олегович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Жуіков Д. О., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що 10.11.2023 року інспектором роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Жуіковим Д. О винесено постанову серії ЕАТ № 8117892,відповідно до якої на нього накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Зазначає, що 10.11.2023 року о 23.15 год. в м Кременчуці по проспекту Полтавському 2А, керуючи транспортним засобом ЗАЗ sens д.н.з. НОМЕР_1 , заїхав на АЗ, яка розташована на перехресті з круговим рухом, післ заправки транспортного засобу розпочав рух не ввімкнувши показчик лівого повороту. Стверджує, що це було зроблено на виконання вимог п 9.4 ПДР України. З постановою не згоден та вважає її такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 05.12.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано документи та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та докази.
12.12.2023 року на адресу суду надійшов відзив. Відповідач зазначає, що оскаржувана постанова за змістом повністю відповідає вимогам діючих нормативно-правових атів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою особою встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а вина позивача підтверджується належними доказами, зокрема відеозаписом з відео реєстратора, встановленого на службовому автомобілі файл 116742 час 23:15:56. Відомості про технічний запис зазначено у п 5 постанови. В усних пояснення водій, як факт руху транспортного засобу, так і факт того, що перед початком руху не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку не заперечив
Позивачем подано відповідь на відзив. Зазначає, що автомобіль не знаходився на проїзній частині, а рухався по прилеглій території АЗС, тому посилання відповідача на п 9.2 а є неспроможними
Будь-які клопотання від сторін у справі до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 10.11.2023 року о 23-15 год. ОСОБА_1 , в м Кременчуці по проспекту Полтавському 2А, керуючи транспортним засобом ЗАЗ sens д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку руху, чим порушив п 9.2. а ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед початком руху та вчинив правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. В постанові, зазначено, що правопорушення зафіковано на БК476958 реєстр 116742
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Диспозиція ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з п. 9.1 та 9.2 ПДР України попереджувальними сигналами є: сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою; звукові сигнали; перемикання світла фар; увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби; увімкнення аварійної сигналізації, сигналів гальмування, ліхтаря заднього ходу, розпізнавального знака автопоїзда; увімкнення проблискового маячка оранжевого кольору.
Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху і зупинкою; перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Пунктом 9.2 (а) ПДР України, передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху та зміною його напрямку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
При складанні протоколу та прийнятті постанови інспектором УПП повинно бути з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, представником відповідача разом з відзивом надано оптичний диск з відео.
Судом було оглянуто відеозапис з відеореєстратора, зафіксованого на службовому автомобілі відповідача та встановлено, що позивач, всупереч зазначеним вимогам ПДР України не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.
На відео з нагрудного реєстратора інспектора, де зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення, позивач не заперечував як те, що керував транспортним засобом так і те, що перед початком руху не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, вказані пояснення були взяті до уваги інспектором.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 19 Конституції України, передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що позивачем не надано достатніх доказів які вказували, що відповідачем були порушені права позивача та його інтереси.
Враховуючи вище викладене, відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами, що позивач, куруючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку перед початком руху.
За таких обставин,враховуючи,що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджено наявними у справі доказами, відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, а тому позов ОСОБА_1 є безпідставним.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено судові витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу необхідно віднести на рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.6,10,14,241-246,255, 286, 293 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Жуіков Дмитро Олегович, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без задоволення.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн віднести на рахунок позивача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.С. Предоляк