Справа № 289/3056/23
Номер провадження 3/289/54/24
10.01.2024 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали, які надішли з Відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_3 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2023 року серії ААД № 169516, 08 грудня 2023 року о 16 год. 40 хв., по вул. Соборний Майдан, 12 в м. Радомишль, ОСОБА_1 , керував автомобілем VOLKSWAGEN Passat, державний номерний знак НОМЕР_4 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою Alcotest Drager 6820 на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину свою не визнав та пояснив наступне, що 08 грудня 2023 року будучи тверезим поїхав на роботу до своєї співмешканки ОСОБА_2 , яка працює в м. Радомишль в кафе "Статус". Там він вживав спиртні напої немаючи наміру сідати за кермо в стані сп'яніння, а тому в подальшому знайшов тверезого, невідомого йому чоловіка, який погодився за певну оплату завезти останього на його ж автомобілі до дому. Невідомий водій сів за кермо автомобіля ОСОБА_1 але виїзд з місця парковки було заблоковано іншим автомобілем, тому даний водій спробував об'їхати та випадково наїхав на квітник. В подальшому останній злакався працівників поліції і втік.
Відповідаючи на уточнюючи запитання суду ОСОБА_1 пояснив, що відмовився від проходження медичного огляду тому, що не керував транспортним засобом. А також вказав на те, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в кафе "Статус" в м. Радомишль, так 08.12.2023 року вона була на роботі і до неї приїхав її співмешканець ОСОБА_3 , який був тверезий і повернувся із відрядження. ОСОБА_1 відпочивав в кафе та вживав спиртні напої протягом певного часу, а потім пішов на вулицю, щоб знайти тверезого водія. Свідок час від часу виходила на вулицю і в тей період часу бачила, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, а з ним був інший, невідомий їй чоловік, який був за кермом автомобіля її співмешканця.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення було долучено відеозаписи фіксації зазначеної в протоколі події, з яких вбачається, що таку відео фіксацію розпочато 08 грудня 2023 року об 16 годині 40 хвилин, при цьому факту керування вказаним транспортним засобом ОСОБА_1 , відеозаписи не містять.
Жодного іншого доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, матеріали справи не містять.
З долученого до матеріалів справи ОСОБА_1 доказу, а саме відеозапису, вбачається, що за кермом автомобіля ОСОБА_1 знаходилась інша, невстановлена особа.
Вказаний відеозапис узгоджується із показами свідка ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , після вживання алкогольних напоїв автомобілем не керував.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 130 КУпАП виділяє два окремих, незалежних один від одного види адміністративних правопорушень. Перший, це керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а другий, це відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому обидві форми правопорушення передбачають обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності факт керування правопорушником транспортним засобом.
Тобто, з аналізу ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність водія за порушення цієї норми настає виключно у разі керування або експлуатації транспортного засобу.
Так, само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Дана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 404/4467/16-а.
Також, п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено термін «керування транспортним засобом», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Як вбачається з матеріалів справи, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що давало б поліцейським підстави для складання адміністративного протоколу за порушення вимог п. 2.5 ПДР, відсутній.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що поліцейські зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 чи будь-яким іншим способом самі безпосередньо виявили факт керування ОСОБА_1 автомобілем у зазначеному в адміністативному протоколі місці та час.
З відеозапису однозначно вбачається, що на момент прибуття працівників поліції автомобіль ОСОБА_1 стояв без руху.
Вищенаведене вказує на відсутність обов'язкової ознаки об'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що в свою чергу вказує на відсутність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, поліцейськими не було задокументовано факту відсторонення від керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Жодний із долучених матеріалів до справи про адміністративне правопорушення, не підтверджує зазначений факт.
У відповідності до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Дослідивши у судовому засіданні диск із відеозаписом події, встановлено, що парцівником поліції не було чітко роз'яснено порядок освідування та не в повні мірі з'ясовано думку ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, на переконання суду, залишився не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, що містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так саме по собі складання протоколу, за відсутності інших достовірних та допустимих доказів, не може бути визнано достатнім доказом для підтвердження його винуватості, а відтак провадження по справі слід закрити.
Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги те, що інші докази, які б підтверджували факт вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім складеного протоколу в матеріалах справи відсутні, не здобуто таких доказів і під час розгляду справи в суді, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - в зв'язку з недоведеністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя О. В. Мельник