58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
10 січня 2024 року Справа № 926/5517/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області
про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 23 244,08 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Представники сторін: не викликались
СУТЬ СОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 23244,08 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2023 року, судову справу № 926/5517/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою суду від 22 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання по суті призначено на 23 січня 2024 року.
Помічник судді Паращук Д.В., доповідною запискою від 10 січня 2024 року, повідомив про те, що тимчасовим виконуючим обов'язків керівника відповідача - Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області є Паращук Василь Васильович., який є близьким членом сім'ї мого помічника.
Вказані обставини можуть викликати сумнів у неупередженості судді Проскурняка О.Г., що є підставою для самовідводу, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 63 ГПК України, помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу. Помічник судді: 1) бере участь у оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи, виконавчих документів; 2) здійснює оформлення копій судових рішень для направлення сторонам у справі та іншим учасникам справи відповідно до вимог процесуального законодавства, контролює своєчасність надсилання копій судових рішень; 3) виконує інші доручення судді, що стосуються організації розгляду судових справ.
Згідно положень частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до змісту статті 38 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.89 у справі N 11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).
Слід відзначити, що вирішальним для об'єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
У рішенні від 15.10.2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" Європейський суд з прав людини вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява N 17056/06, § 98). У рішенні від 15.07.2005 у справі "Межнаріч проти Хорватії" Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява N 71615/01, § 31).
Згідно статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Обов'язковими елементами верховенства права є, зокрема, доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами. Судівництву належить бути незалежним та безстороннім (неупередженим). Незалежність означає, що судівництво є вільним від зовнішнього тиску і не контролюється іншими гілками влади, особливо виконавчою. Безсторонність означає, що судівництво, навіть за зовнішніми ознаками, не видається упередженим щодо результату справи (доповідь "Верховенство права", схвалена Венеціанською Комісією на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року).
Відповідно до статтей 3, 15 Кодексу суддівської етики, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною. Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, та які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, визначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Разом з тим, з численної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Враховуючи вищевикладене та у зв'язку із необхідністю виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість судді Проскурняка О.Г., при розгляді справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Управління державної міграційної служби України в Чернівецькій області про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних в сумі 23 244,08 грн., недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України, на підставі статтей 35, 39 ГПК України, суддя Проскурняк О.Г. вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід від розгляду справи № 926/5517/23 після відкриття провадження у справі.
У відповідності до частини 1 статті 40 ГПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
З огляду на викладене, самовідвід судді Проскурняка О.Г. від розгляду справи № 926/5517/21 підлягає задоволенню, а матеріали вказаної справи - передачі уповноваженому працівнику Господарського суду Чернівецької області для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
Керуючись статтями 1, 2, 55, 92 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву судді Проскурняка О.Г. про самовідвід - задовольнити.
2. Справу № 926/5517/23 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк