Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відкриття провадження у справі
"08" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/5110/21 (922/4757/23)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кононової О.В.
розглянув матеріали
позовної заяви ОСОБА_1
до 1. ОСОБА_2 , м. Дніпро , 2. ОСОБА_3 , м. Дніпро , 3. ОСОБА_4 , м. Харків
про стягнення коштів що подана в межах провадження по справі № 922/5110/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1
В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/5110/21 про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 .
Так, ухвалою суду від 06.01.2022 серед іншого було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Артюха Юрія Володимировича.
Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , відчужувати майно.
Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.02.2022 для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 07.03.2022 для підготовки та подання до суду плану реструктуризації боргів боржника.
Оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Фізичної особи ОСОБА_1 було опубліковано 04.02.2022 за № 68160 на офіційному веб-сайті ВГСУ, в якому встановлений граничний строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним у встановлений в оголошенні строк надійшли заяви:
- фізичної особи ОСОБА_5 (вх. № 1892 від 26.01.2022) на загальну суму 18 656 297,23 грн;
- фізичної особи ОСОБА_4 (вх. № 2584 від 03.02.2022) на загальну суму 2 941 300,00 грн.
Ухвалою суду від 07.03.2023 в попередньому засіданні судом були визнані наступні грошові вимоги кредиторів:
- ОСОБА_5 на загальну суму 13 715 827,18 грн. та 4 962 грн. судового збору;
- ОСОБА_4 на загальну суму 2 941 300 грн. та 4 962 грн. судового збору.
Зобов'язано керуючого реструктуризацією за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.
Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.
Ухвалою від 07.06.2023 суд задовольнив заяву керуючого реструктуризацією (вх. № 10192 від 25.04.2023) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Затвердив план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який передбачає строк його виконання 60 місяців.
Відповідно затвердженого плану, реструктуризації підлягають кредиторські вимоги у загальній сумі 16 667 051,18 грн. та складається з вимог:
- перед ОСОБА_5 на загальну суму 13 720 789,18 грн.;
- перед ОСОБА_4 на загальну суму 2 946 262,00 грн. (п. 1, 2 плану).
Доходами, які боржник розраховував отримати протягом процедури реструктуризації боргів були визначені:
- 150 000,00 доларів США, що на момент складання плану реструктуризації становить 5 484 000,00 грн., шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення на користь боржника зазначених грошових коштів через безпідставність їх отримання за договором про сумісне придбання майна від 03.06.2014;
- 6 857 913,59 грн. шляхом подання боржником відповідного позову до ОСОБА_4 про поділ в рівних частинах спільних обов'язків подружжя у розмірі 13 715 827,18 грн., які випливають з договору позики від 10.03.2010, укладеного між ОСОБА_5 , як позикодавцем та боржником, та наступного стягнення 1/2 частини грошових зобов'язань з ОСОБА_4 на користь боржника;
- 4 800 000,00 грн. шляхом подання позову про визнання договору дарування від 20.10.2016 р. реєстр. №4149 недійсним внаслідок його укладення на шкоду кредитора (кредиторів) боржника. Повернення нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-1-:-1-4, 2-1-:-2-4, загальною площею 92,0 кв.м., в житловому будинку літ. А-5, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 до власності боржника та подальша реалізація цього майна в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.
10.11.2023 до канцелярії суду надійшла позовна заява (вх. №4757/21) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій він просить суд стягнути солідарно з відповідачів безпідставно набуті 150 000,00 доларів США, що на момент подання позову становить 5 406 105, 00 грн.
Суд, дослідивши надану заяву, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1, ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Так, ОСОБА_1 на виконання плану реструктуризації в межах справи № 922/5110/21 звертається до суду з позовом про стягнення з відповідачів грошових коштів в загальному розмірі 5 406 105,00 грн.
За приписами ч. ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В підтвердження сплати судового збору, позивач надав докази сплати судового збору в розмірі 5 368,00 грн.
23.11.2023 до канцелярії суду від позивача надійшла заява (вх. № 32218) про усунення недоліків, до якої додані належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, в якому позивач просить суд відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судом рішення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
На виконання вимог ч. 2 п. 1 ст. 176 ГПК України, господарським судом були отримані довідки з Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача по справі.
Враховуючи відсутність даних щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Єдиному державному демографічному реєстрі, суд направив відповідний запит до Дніпровського Відділу ЦНАП "Правобережний".
До суду надійшов лист Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації Дніпровської міської ради, в якому повідомляється, що в реєстрі територіальної громади м. Дніпра відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 на території міста Дніпра.
Відповідно п.п. 6, 7, 8, 10 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Розглянувши надану суду позовну заяву та заяви про усунення недоліків, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. У разі якщо відповідачем у такому спорі є суб'єкт владних повноважень, суд керується принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі та вживає визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів, з власної ініціативи (частина друга статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частинами першою - третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Водночас судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17).
Відповідно до абзацу 3 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Отже, оскільки частиною 3 ст. 232 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду, то суд доходить висновку, що дана заява підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУзПБ (в редакції від 20.03.2023) заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Проте, суд важає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої, п'ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Згідно приписів частини 1, 2 статті 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи, а крім того, у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписи частини 5 статті 12 ГПК України визначають, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність спору між сторонами, а також беручи до уваги, що за критерієм позову дана справа не відповідає ознакам малозначної справи, наведеним у ч. 5 статті 12 ГПК України, суд доходить висновку про необхідність призначення розгляду справи № 922/4757/23 в межах справи про банкрутство № 922/5110/21 за правилами загального позовного провадження.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позову у справі № 922/5110/21 (922/4757/23) до ухвалення судом рішення по справі, то суд зазначає наступне.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Враховуючи, що відносно ОСОБА_1 порушено справу про банкрутство саме через його неплатоспроможність, з податкової декларації позивача за 2022 рік вбачається відсутність у нього будь - якого доходу за цей рік, суд вважає можливим задовольнити клопотання позивача та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" надати ОСОБА_1 відстрочку для сплати судового збору у повному обсязі до моменту ухвалення судового рішення за поданим позовом.
Крім того, в позовній заяві позивач просить суд витребувати у ОСОБА_2 та у ОСОБА_7 оригінал Договору про сумісне придбання майна від 03.06.2014 для долучення до матеріалів справи.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
Так, позивач обґрунтовує клопотання тим, що вказаний документ у нього відсутній, оскільки він не є стороною цього договору і повинен бути досліджений судом під час розгляду цього позову.
Суд, дослідивши надане клопотання вважає за необхідне призначити його розгляд в судовому засіданні за участю представників сторін для з'ясування наявності обставини, які можуть підтвердити ці докази, або аргументів, які вони можуть спростувати та загальної необхідності витребування оригіналу зазначеного договору.
Крім того, в позовній заяві позивач просить суд накласти арешт на все майно, яке належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що предметом заявлених позовних вимог є солідарне стягнення з відповідачів грошових коштів у розмірі 5 406 105,00 грн. На переконання позивача у випадку невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно відповідачів, 1-й та 2-й відповідачі матимуть змогу, до моменту набрання законної сили рішенням суду по цій справі, здійснити відчуження належного їм майна, що унеможливить виконання рішення суду. Зустрічне забезпечення позову в даному випадку не очікується, оскільки спірне майно не вибуває з володіння відповідачів до моменту розгляду справи по суті, а накладення на нього арешту не може спричинити збитки для вказаних осіб.
Суд, дослідивши надане клопотання, зазначає, що у відповідності до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити зокрема захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Частинами 1, 3, 4 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Право вжиття тих чи інших заходів належить суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Вказуючи на обставини, якими обґрунтовується необхідність вжиття запобіжних заходів, заявник повинен зазначити підстави вжиття запобіжних заходів, тобто обставини, які підтверджують порушення прав заявника або його уявлення про загрозу порушення цих прав і реальність такої загрози.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується, яка визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник (у даному спорі визнати недійсними рішень загальних зборів товариства), із тим заходом забезпечення позову про який просить заявник.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового акту.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову заявником наведено лише припущення щодо доцільності та співмірності вжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, заявивши про необхідність застосування заходів до забезпечення позову, позивачем не наведено достатніх підстав, які б свідчили, що невжиття обраних ним заходів забезпечення позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі. При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.
Статтею 74 ГПК України передбачено обов'язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази утруднення виконання рішення суду, на підставі яких суд міг би визначити доцільність та необхідність забезпечення позову.
Відтак, суд доходить висновку про безпідставність та необґрунтованість клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 12, 20, 32, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та відкрити провадження за №922/4757/23 у справі № 922/5110/21.
2. Заяву розглядати за правилами загального позовного провадження.
3. Почати підготовче провадження і призначити підготовче засідання на 24 січня 2024 року о 10:40. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал № 104. Здійснити виклик 2-го відповідача ОСОБА_3 в призначене судове засідання шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
4. Зобов'язати позивача надати суду правове обґрунтування та відповідні докази в підтвердження наявності обставини для необхідності витребування у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 оригіналу договору про сумісне придбання майна від 03.06.2014, зокрема щодо конкретних обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументів, які він може спростувати та необхідності підтвердження відповідних обставин витребуванням зазначеного доказу.
5. Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
6. Відповідачам встановити строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
7. Позивачу встановити строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзиви з дня його отримання.
У зазначений строк кожен з учасників має надіслати суду зазначені вище документи, зокрема відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відповіді на відзив та доданих до неї документів позивач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) такої відповіді на відзив до суду та докази надіслання надати суду разом із відповіддю на відзив.
8. Повідомити сторін, що подання ними додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотань, заяв, пояснень, можуть бути подані до суду у строк - до закінчення підготовчого провадження.
9. Попередити учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду. Згідно з ч. 2 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.
10. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
11. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу складено та підписано 08.01.2024.
Суддя О.В. Кононова
Примітка: У зв'язку з початком тестової експлуатації підсистеми «Електронний суд» з 01.01.2019, відповідно до Розділу XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду» приймання та реєстрація надісланих учасниками судових процесів електронних процесуальних документів повинна здійснюватися з Електронних кабінетів, які вони мають створити в «Електронному суді» за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua. Після запровадження роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи приймання через офіційну поштову скриньку суду процесуальних документів та документів, що стосуються розгляду справ здійснюватися не буде.