вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" грудня 2023 р. Справа № 911/2602/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту", 08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Пономарьова, будинок 32
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки учасника
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю:
представник позивача - Деледивка С.Г. (в залі суду);
представник вiдповiдача - ОСОБА_3 (в залі суду).
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (далі - ТОВ "ПРОМЗІЗ") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), в якому просить суд визначити розмір статутного капіталу позивача в сумі 2 100 000,00 грн та визначити частку учасника ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) у статутному капіталі товариства у розмірі 100%.
Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в мотивувальній частині рішення Господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019, було встановлено, що ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників товариства з 14.09.2018, проте Господарським судом Київської області було відмовлено в задоволенні вимоги позивача ОСОБА_2 про визначення розміру статутного капіталу Товариства та розміру частки учасника; що ОСОБА_1 юридично не закріпив свій вихід зі складу учасників Товариства і на теперішній час реєстраційна дія про його вихід з учасників Товариства не вчинена; що державним реєстратором позивачу відмовлено у державній реєстрації таких змін до установчих документів Товариства, а тому права позивача на відображення в ЄДР реєстраційної дії щодо реєстрації виходу ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства та розміру статутного капіталу порушені.
Відповідач проти позову заперечує, вважає, що права позивача не порушені, що ним обраний неналежний спосіб захисту, що спір про право відсутній.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до пунктів 1.2, 7.1.1, .1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства №213 від 16.05.2016, статутний капітал товариства складає 4 200 000,00 грн, а учасниками відповідного товариства є:
- ОСОБА_2 з розміром частки у статутному капіталі - 50% статутного капіталу товариства та складає 2 100 000,00 грн;
- ОСОБА_1 з розміром частки у статутному капіталі - 50% статутного капіталу товариства та складає 2 100 000,00 грн.
ОСОБА_1 11.06.2018 звернувся до ТОВ "ПРОМЗІЗ" з вимогою про скликання загальних зборів у зв'язку із його виходом з товариства, до якої додано нотаріально засвідчену заяву про вихід від 11.06.2018.
Відповідно до змісту вищевказаних вимоги та заяви ОСОБА_1 повідомляв ТОВ "ПРОМЗІЗ" про свій вихід з товариства з 14.09.2018 та просив провести у зазначену дату позачергові загальні збори, до порядку денного яких включити питання, зокрема, стосовно зміни складу учасників товариства, затвердження нового розподілу часток у статутному капіталі та його зменшення.
Надалі, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ "ПРОМЗІЗ" та ОСОБА_2 з повідомленням від 02.08.2018 про скликання на 14.09.2018 загальних зборів учасників ТОВ "ПРОМЗІЗ" з порядком денним по питаннях стосовно виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та проведення відповідних дій щодо зміни складу учасників, статутного капіталу товариства.
Листом від 06.08.2018 ТОВ "ПРОМЗІЗ" повідомило учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про проведення 14.09.2018 позачергових загальних зборів з порядком денним по питаннях стосовно виходу ОСОБА_1 зі складу учасників товариства та проведення відповідних дій щодо зміни складу учасників, статутного капіталу товариства. Копія вказаного повідомлення з доказами його надіслання наявна в матеріалах справи.
ОСОБА_1 не з'явився 14.09.2018 на загальні збори учасників товариства, що підтверджується протоколом реєстрації учасників від 14.09.2018 та протоколом загальних зборів учасників №14/09/18 від 14.09.2018, відповідно до змісту якого збори вважаються такими, що не відбулись.
ОСОБА_1 з 14.09.2018 вважається таким, що вийшов з товариства, що не спростовується учасниками справи та підтверджено рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019.
Позивач 19.06.2020 звернувся до Ірпінської міської ради з листом №19/06-20 від 19.06.2020 про реєстрацію виходу ОСОБА_1 з ТОВ "ПРОМЗІЗ", в якому вказано, що Товариство у зв'язку з обставинами, встановленими рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019 (набрало законної сили 01.10.2019) просить зареєструвати вихід учасника Товариства ОСОБА_1 на підставі поданої ним Товариству у 2018 році заяви про вихід та виключити з ЄДР інформацію про нього як учасника та бенефіціара Товариства. В переліку додатків до цього листа вказані платіжне доручення про сплату адміністративного збору, заява (форма 2), нотаріально засвідчена копія паспорту учасника ОСОБА_2 , копія паспорту ОСОБА_1 , оригінал нотаріально засвідченої заяви ОСОБА_1 про вихід 2018 року.
Державним реєстратором Ірпінської міської ради 23.06.2020 повідомлено ОСОБА_2 про відмову у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "ПРОМЗІЗ" на підставі абз.1 п.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" - документи подано особою, яка не має на це повноважень (при даній реєстраційній дії заявником виступає учасник, який виходить; абз. 3.1 п.1 ст.28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" інформацію про особу, що виходить ( ОСОБА_1 ) міститься в Єдиному реєстрі боржників; в поданому пакеті документів відсутня згода іншого учасника товариства на вихід ОСОБА_1 (п.2 ст.24 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
До матеріалів справи позивачем надані адресовані ним ОСОБА_1 листи №19/12-18/1 від 19.12.2018, №24/12-19 від 24.12.2019, №05/05-20 від 05.05.2020 з доказами їх направлення (описи вкладення), в яких ТОВ "ПРОМЗІЗ" просило ОСОБА_1 до оформити свій вихід з Товариства відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповідь на останній лист ОСОБА_1 29.05.2020 повідомив ТОВ "ПРОМЗІЗ", що рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/197/19 від 04.06.2019 на нього жодних обов'язків щодо здійснення будь-яких дій на підтвердження виходу зі складу учасників Товариства не покладено.
Нотаріально посвідчена заява про надання згоди на вихід ОСОБА_1 з ТОВ "ПРОМЗІЗ" підписана ОСОБА_2 30.12.2020., а також оригінал заяви ОСОБА_1 про вихід з ТОВ "ПРОМЗІЗ" та листи ТОВ "ПРОМЗІЗ" і ОСОБА_2 із закликом до ОСОБА_1 зареєструвати його вихід з Товариства були направлені відповідачу 30.12.2020.
Згідно опису документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "ПРОМЗІЗ", ОСОБА_1 27.01.2021 були подані заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, документ про сплату адміністративного збору, заява про вихід з товариства, заява про надання згоди на вихід ОСОБА_1 ..
Державним реєстратором Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 27.01.2021 встановлено, що подані 27.01.2021 документи не відповідають вимогам Закону: рішення (заява) про надання згоди на вихід ОСОБА_1 з Товариства прийнято з порушенням строку, встановленого частиною 3 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", у зв'язку з чим відмовлено у державній реєстрації по заяві про внесення змін.
Відповідно до наданого позивачем витягу з ЄДР станом на 14.08.2023 та за запитом суду станом на 23.08.2023 учасниками ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" є ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 50% статутного капіталу товариства з розміром внеску 2 100 000,00грн та ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі 50% статутного капіталу товариства з розміром внеску 2 100 000,00грн.
Позивач стверджує, що неявка ОСОБА_1 на позачергові загальні збори учасників товариства унеможливила прийняття рішення про внесення змін до статуту щодо складу учасників товариства та розміру їх часток, невчинення ОСОБА_1 дій щодо державної реєстрації його виходу зі складу учасників товариства спричинили для ТОВ "ПРОМЗІЗ" неможливість внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є порушенням належного позивачу корпоративного права на управління товариством.
Посилаючись на ці обставини позивач вважає, що єдиною можливістю для державної реєстрації змін до установчих документів товариства є рішення суду про визначення розміру статутного капіталу ТОВ "ПРОМЗІЗ" в сумі 2 100 000,00 грн та визначення частки учасника ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства у розмірі 100%., що передбачено частиною п'ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Дослідивши матеріали справи та подані докази суд дійшов таких висновків.
Приписами частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України унормовано, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, положення яких кореспондують з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним, оскільки відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З системного аналізу вищевказаних норм закону слідує, що застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування, як передбаченого законодавством), а відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Внесення змін до установчих документів ТОВ "ПРОМЗІЗ" та державна реєстрація таких змін є корпоративним правом товариства.
Однак, докази порушення, тобто, невизнання або оспорювання відповідачем ОСОБА_1 внесення змін до установчих документів ТОВ "ПРОМЗІЗ" щодо розміру статутного капіталу у 2 100 000,00 грн та частки учасника ОСОБА_2 у розмірі 2 100 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу, відсутні.
Ні у відзиві на позов, ні у додаткових поясненнях свої заперечення щодо цього не вказує.
Відповідач просить у позові відмовити з тих підстав, що він не є належним відповідачем, що позивачем обраний неналежний спосіб захисту.
Частиною п'ятою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено перелік документів, подання яких необхідне для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
При цьому судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві, вказане як один із відповідних документів.
Однак, позов про визначення розміру статутного капіталу товариства то розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів.
У цьому випадку судове рішення про задоволення є підставою для внесення відповідних змін до ЄДР.
Водночас, як слідує з наявного в матеріалах справи письмового обґрунтування правової позиції обраний позивачем спосіб захисту шляхом визначення розміру статутного капіталу та частки учасника не є визнанням права, а є іншим способом, визначеним законом, і таким законом позивач вважає норму частини п'ятої стаииі 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" .
Відповідно до частин першої, другої статті 29, пунктів 2, 3 частини другої статті 30, частини другої статті 34, частини першої статті 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
До компетенції загальних зборів учасників належать: внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; зміна розміру статутного капіталу товариства.
Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
У товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
З огляду вищевказаних положень та встановлених судом обставин виходу ОСОБА_1 з товариства, як наслідок втрати таким учасником корпоративних прав на управління товариством, суд дійшов висновку, що станом на 14.09.2018 ОСОБА_2 залишився у товаристві єдиним учасником товариства, який має право голосу з питань, віднесених до компетенції загальних зборів учасників, зокрема щодо внесення змін до статуту товариства та зміни розміру статутного капіталу товариства, а тому не позбавлений права на прийняття відповідних рішень.
Посилання позивача на обов'язок відповідача 1 взяти участь у загальних зборах учасників для прийняття відповідних рішень з питань, пов'язаних з його виходом з товариства, як наслідок неможливість прийняття позивачем таких рішень самостійно з огляду на положення п. 5.1.1. статуту товариства, визнаються судом неспроможними з огляду на, те що відповідні статутні положення не відповідають законодавству станом на момент набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема стосовно наявності кворуму для прийняття відповідних рішень, а також права учасника товариства, а не обов'язку, бути присутнім на загальних зборах учасників.
З огляду на встановлені обставини та унормований законом механізм реалізації позивачем своїх прав на управління товариством шляхом прийняття рішень, у тому числі стосовно внесення змін до статуту товариства та зміни розміру статутного капіталу товариства, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру частки позивача у відповідно заявлених сумах не відповідають передбаченим законом способам захисту та за своїм змістом є вимогами про встановлення юридичних фактів, які не можуть бути самостійним предметом позову в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Водночас, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", у тому числі частиною п'ятою статті 17 вказаного Закону, на яку посилається позивач, не встановлено іншого способу захисту порушених прав та інтересів особи, а унормована відповідними приписами підстава для проведення державної реєстрації - судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, є не способом захисту порушених та/або оспорюваних прав, а лише однією з форм судового рішення, прийнятого на захист порушених та/або оспорюваних прав.
З огляду на вказане вище судом визнаються неспроможними посилання позивача на можливість суду відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України застосувати у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За таких обставин, з огляду на невідповідність обраного позивачем способу судового захисту законодавчим приписам, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визначення розміру статутного капіталу товариства та розміру частки позивача у статному капіталі товариства.
А тому суд не вбачає підстави для задоволення позову.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.
Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
У позові відмовити повністю.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повний текст рішення складено та підписано: 10.01.2024