ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.01.2024Справа № 910/11911/23
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"
до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"
про стягнення 172 964,84 грн.,
Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 172 964,84 грн., з яких: 99 000,00 грн. - страхового відшкодування, 10 814,05 грн. - 3% річних, 52 102,53 грн. - інфляційних втрат та 11 048,26 грн. - пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 203.16.2328 від 21.10.2021 у зв'язку з настанням страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля «Mercedes Benz GLS 250», номер кузову НОМЕР_1 , внаслідок чого до позивача перейшло право вимоги до відповідача з огляду на те, що відповідальність водія транспортного засобу «Subaru Forester», державний номер НОМЕР_2 з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК № 004841554.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11911/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/11911/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень з відмітками про їх вручення.
17.08.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
31.08.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру до Господарського суду міста Києва не надходило.
За приписами пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
21.10.2016 між СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна Мерседес Бенц» та ТДВ «Експрес Страхування» було укладено договір № 203.16.2328807 добровільного страхування наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "Mercedes Benz GLS 250", номер кузову НОМЕР_1 , зі страховою сумою - 1 609 947,00 грн., франшизою по ризику «ДТП» - 0,50% від страхової суми (далі - Договір страхування»).
01.02.2017 о 19 год. 55 хв. по вул. Харківське шосе, 166 в м. Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "Subaru Forester", державний номерний знак НОМЕР_3 , під час зміни напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним, виїхала на смугу зустрічного руху та не надала дорогу автомобілю "Mercedes Benz GLS 250", номер кузову НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення, від якого в подальшому автомобіль "Mercedes Benz GLS 250", номер кузову НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автобусом «БАЗ», що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушила п.п. 10.1, 10.4 ПДР України.
04.06.2019 Постановою Київського апеляційного суду по справі №33/824/817/2019 ОСОБА_1 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України.
02.02.2019 до ТДВ «Експрес Страхування» звернувся страхувальник із повідомленням про подію з транспортним засобом.
10.02.2017 суб'єктом оціночної діяльності було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу "Mercedes Benz GLS 250", номер кузову НОМЕР_1 , про що оформлено Протокол огляду ТЗ. На огляд пошкодженого ТЗ було запрошено ОСОБА_1 та ПРАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», що підтверджується накладними кур'єрської служби «ТЕКС».
Позивач зазначає, що у справі про адміністративне правопорушення по факту ДТП проводились численні експертизи, остаточне рішення по справі про адміністративне правопорушення було прийнято лише 04.06.2019 Постановою Київського апеляційного суду по справі №33/824/817/2019, а заява Страхувальника про виплату страхового відшкодування була подана 19.08.2019.
20.08.2019 ТДВ «Експрес страхування» прийняло рішення про визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна Мерседес Бенц» за пошкодження транспортного засобу "Mercedes Benz GLS 250", номер кузову НОМЕР_1 в сумі: 1 609 947 грн. (страхова сума) - 675 000,00 грн. (залишкова вартість ТЗ після ДТП) - 160 994,70 грн. (франшиза) = 773 952,30 грн., що підтверджується страховим актом № 3.17.186-1 від 20.08.2019.
Страхове відшкодування на суму 773 952,30 грн. було перераховане згідно до платіжного доручення № ЦО 03944 від 20.08.2019. Розрахунок збитку підтверджений Постановою Київського апеляційного суду по справі № 359/8500/19.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як володільця автомобіля "Subaru Forester", державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у ПРАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на підставі полісу серії АК № 004841554 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Згідно інформації з бази МТСБУ за полісом ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» серії АК № 004841554 він діяв станом на дату ДТП 01.02.2017 року, франшиза по полісу складає - 1 000,00 грн.
22.08.2019 ТДВ «Експрес Страхування» звернулось до ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою за вих. № 5030/07-3.17.186 про виплату страхового відшкодування згідно полісу серії АК № 004841554, проте страхове відшкодування не сплачено, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування Позивачу не направлялось.
Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2019 ТДВ «Експрес страхування» прийняло рішення про визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування СП у формі ТОВ «Автомобільний Дім Україна Мерседес Бенц» за пошкодження транспортного засобу "Mercedes Benz GLS 250", номер кузову НОМЕР_1 в сумі: 1 609 947 грн. (страхова сума) - 675 000,00 грн. (залишкова вартість ТЗ після ДТП) - 160 994,70 грн. (франшиза) = 773 952,30 грн., що підтверджується страховим актом № 3.17.186-1 від 20.08.2019.
Крім того, страхове відшкодування на суму 773 952,30 грн. було перераховане згідно до платіжного доручення № ЦО 03944 від 20.08.2019. Розрахунок збитку підтверджений Постановою Київського апеляційного суду по справі № 359/8500/19.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття "шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого". Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до полісу серії АК № 004841554, який діяв на дату ДТП 01.02.2017 року, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено дорожньо-транспортну пригоду, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (відповідачем) із лімітом відповідальності за шкоду майну у розмірі 100 000,00 грн. та встановленою франшизою у розмірі 1 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем "Subaru Forester", державний номерний знак НОМЕР_2 , на законних підставах.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом серії АК № 004841554, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором № 203.16.2328807 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 21.10.2016, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно матеріалів справи суд встановив, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування перевищують розмір збитку, завданого транспортному засобу Mercedes Benz GLS 250», номер кузову НОМЕР_1 , пошкодженому у дорожньо-транспортній пригоді.
Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що франшиза за полісом серії АК № 004841554 становить 1 000,00 грн.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу серії АК № 004841554, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (100 000,00 грн.), у межах суми, що перейшла до позивача, яка становить 99 000,00 грн.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; - у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Суд встановив, що 22.08.2019 позивач звернувся до відповідач із заявою за вих. № 5030/07-3.17.186 про виплату страхового відшкодування згідно полісу серії АК № 004841554, проте страхове відшкодування не сплачено, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачу не направлялось, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 99 000,00 грн. страхового відшкодування підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної виплати страхового відшкодування, позивач просить суд стягнути з відповідача 10 814,05 грн. - 3% річних, 52 102,53 грн. - інфляційних втрат та 11 048,26 грн. - пені.
Відповідно статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 36.5. статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Частиною 2 статті 625 передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням того, що відповідачем порушено строк, встановлений законом на відшкодування та виплату страхового відшкодування, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 10 814,05 грн. - 3% річних, 52 102,53 грн. - інфляційних втрат та 11 048,26 грн. - пені.
Судом перевірено розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача
10 814,05 грн. - 3% річних, 52 102,53 грн. - інфляційних втрат та 11 048,26 грн. - пені.
За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуюче викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 172 964,84 грн., у тому числі 99 000,00 грн. - страхового відшкодування, 10 814,05 грн. - 3% річних, 52 102,53 грн. - інфляційних втрат та 11 048,26 грн. - пені в порядку суброгації є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо тверджень відповідача у відзиві про застосування строків позовної давності, суд вказує наступне.
Стаття 256 Цивільного кодексу України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Статтею 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн. на підставі Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме з отримання відповідачем заяви про страхове відшкодування, яка направлена відповідачу 22.08.2019 та відповідно до якої строк позовної давності почав відраховуватися з 22.08.2019 по 22.08.2020. З позовною заявою позивач звернувся до суду 27.07.2023.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину."
Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2022 р. на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 23.12.2022 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України № 338 від 25.03.2020 і постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020" продовжено на всій території України дію карантину до 30.04.2023.
Крім того, відповідно до пункту 19. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257- 252, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
При цьому, згідно з пунктом 19 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем на момент звернення з позовом до суду не пропущений встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.
З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом липня - грудня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».
Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.
Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, термін перебування судді Приходько І.В. на лікарняному, повний текст судового рішення по справі № 910/11911/23 виготовлено 09.01.2024.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1.Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про стягнення 172 964,84 грн. - задовольнити.
2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок 44; ідентифікаційний код: 24175269) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (04073, місто Київ, проспект Бандери Степана, будинок 22; ідентифікаційний код: 36086124) 99 000 (дев'яносто дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - страхового відшкодування, 11 048 (одинадцять тисяч сорок вісім) грн. 26 коп. - пені, 10 814 (десять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 05 коп. - 3% річних, 52 102 (п'ятдесят дві тисячі сто дві) грн. 53 коп. - інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 09.01.2024.
Суддя І.В. Приходько