вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5773/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги", м. Дніпро
до Приватного підприємства "Полімет", м. Дніпро
про стягнення 324 300,69 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного підприємства "Полімет":
- суму боргу за спожиту електроенергію у розмірі 320 172,43 грн., за період червень 2023, липень 2023, вересень 2023;
- 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті спожитої електроенергії - 2 625,25 грн. за період червень 2023, липень 2023, вересень 2023;
- суму інфляційних втрат у розмірі 1 503,01 грн за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по сплаті спожитої електроенергії за період червень 2023, липень 2023, вересень 2023;
- судовий збір у розмірі 3 891,60 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
20.11.2023 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства "Полімет" надійшов відзив в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 320 172,43 грн., 3% - 2 625,25 грн.; суму інфляційних витрат у розмірі 1 503,01 грн та залучити до участі у справі № 904/5773/23 в якості співвідповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214, адреса: 84122, Донецька область, м. Словянськ, вул. Поштова, 20).
В обґрунтування свого відзиву зазначає, що фактичним місцезнаходженням виробничих потужностей відповідача (місце фактичного споживання електроенергії) є місто Костянтинівка, яке відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 віднесено до території активних бойових дій. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 679-р "Про проведення обов'язкової евакуації населення Донецької області" в тому числі і в м. Костянтинівка було оголошено обов'язкову евакуацію населення.
Згідно Наказу № 1-п від 28.02.2022 з причини неможливості здійснення діяльності підприємства через знаходження у зоні проведення бойових дій, відповідачем прийнято рішення, про оголошення простою. Час дії простою - до офіційної дати закінчення воєнного стану в Україні. 03.06.2022 відповідач в результаті укладеного договору оренди складських приміщень за адресою: 49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд.9а, здійснено часткове переміщення (а саме: залишків готової продукції та матеріалів) до м. Дніпро про що внесено зміни до ЄДР. Виробничі потужності підприємства та документація залишилась в м. Костянтинівка. Виробничі потужності не вивезено, оскільки вони є стаціонарними, переміщення яких технічно неможливе (копії документів - додається).
Тобто, з початку бойових дій підприємство не має можливості використовувати приміщення за цільовим призначенням та наявні всі підстави для звільнення відповідача від відповідальності.
Відповідач зазначає, що 11.07.2023 уклав договір № 558/2023 від 11.07.2023 про надання в тимчасове безоплатне користування нежитлове приміщення, що належить підприємству, Військовій частині НОМЕР_1 (сторонами договору є: ПП "Полімет", Військова частина НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ). Відповідно пункту 3.2 договору Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ зобов'язаний відшкодувати відповідачу всі витрати за комунальні послуги, які були отримані Військовою частиною НОМЕР_1 за час дії цього договору.
За доводами відповідача заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 320 172,43 грн. є фактично заборгованістю за споживання електроенергії військовою частиною НОМЕР_1 . В свою чергу, укладання договору з Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ є наслідком того, що на території м. Костянтинівка проводяться активні бойові дії.
Відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Враховуючи, що право на подання клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача має виключно позивач, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення в якості співвідповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ.
24.11.2023 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" надійшла відповідь на відзив, я якій позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв'язку неможливості виконання грошового зобов'язання за договором із фактом військової агресії.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів про звернення у спірний період до Постачальника та Оператора системи розподілу з пропозицією про дострокове розірвання Договорів, остаточне припинення користування електроенергією або виключення з об'єктів електроживлення у зв'язку з зупиненням діяльності.
Відповідачем не надано доказів визнання недійсним договору за особовим рахунком №531а про постачання електричної енергії, а тому останній є обов'язковим до виконання.
19.12.2023 через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства "Полімет" надійшли додаткові пояснення у справі в яких повідомляє, що станом на 19.12.2023року ПП "Полімет" отримано від КЕВ міста Луганськ грошові кошти в розмірі 298 062,01 грн в оплату за спожиту електроенергію за червень 2023 року, які підприємством перераховано постачальнику Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі електричні послуги", в підтвердження чого надає копію платіжною інструкції № 1906 від 19.12.2023.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач використав надане законом права на подання відзиву на позов та доказів, позивачем подано відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено "Правила роздрібного ринку електричної енергії" (далі ПРРЕЕ).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" у відповідності із Законом та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, постачає електричну енергію споживачам та виконує функції постачальника універсальних послуг на території Донецької області.
Відповідно до пункту 13 розділу ХVІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами (пункт 1.2.15. ПРРЕЕ).
Споживач перед укладенням договору про постачання електричної енергії має обрати відповідну комерційну пропозицію та зазначити її у заяві-приєднані до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Така комерційна пропозиція є невід'ємним додатком до договору (пункт 3.2.10. ПРРЕЕ).
Також пунктом 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Приватне підприємство "Полімет" фактично споживаючи електричну енергію та здійснюючи оплати за неї, в т.ч., здійснивши оплату першого рахунку на попередню оплату за розрахунковий період "січень 2019р." від 01.02.2019 № 608 на суму 5 448,87грн., приєдналися до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, що опублікований на веб-сайті постачальника.
Приватне підприємство "Полімет" приєдналося до договору на умовах Комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів. Вказана Комерційна пропозиція також є публічною та опублікована на веб-сайті Позивача, в т.ч., у разі зміни її редакцій.
Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок № 531а.
Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Постачальник купує електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 30 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами на підставі укладеного між ним та побутовим споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до додатку до цього договору.
У відповідності до пункту 5 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку) затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Пункт 5.8. договору визначає, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.
Пунктом 5.10 договору встановлено, що оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію та інші послуги згідно з умовами цього договору (пп.1 п.7.1 договору)
Відповідно до пунктів 5.4, 5.5, 5.7 Комерційної пропозиції "Універсальна" постачальника універсальних послуг ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" для малих непобутових споживачів, оплата за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
Виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду споживачем в сервісі "Особистий кабінет". За умовами цієї комерційної пропозиції споживач має обов'язок зареєструватись в сервісі "Особистий кабінет" та користуватись відповідним сервісом.
У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії, позивачем в сервісі "Особистий кабінет" сформовані акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії рахунки, за розрахункові періоди червень 2023, липень 2023, вересень 2023 на загальну суму 320 172,43 грн:
- рахунок № 531а від 01.07.2023 за червень 2023 року на суму 298 062,01 грн;
- рахунок № 531а від 01.08.2023 за липень 2023 року на суму 6 712,82 грн;
- рахунок № 531а від 03.10.2023 за вересень 2023 року на суму 15 397,60 грн;
Акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки за розрахункові періоди червень 2023, липень 2023, вересень 2023 були підписані в сервісі "Особистий кабінет" представниками обох сторін за допомогою КЕП, про що свідчать позначки у лівому куті усіх актів ППТП та рахунках.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" посилається на порушення Приватним підприємством "Полімет" зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в частині своєчасної та повної оплати за постачання електричної енергії за період червень 2023 року, липень 2023, вересень 2023 у розмірі 320 172,43 грн., що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 320 172,43 грн заборгованості за спожиту електроенергію за період червень 2023 року, липень 2023. вересень 2023, 2 625,25 грн. 3% річних, 1 503,01 грн інфляційні втрати.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, строк дії даного договору, порядок споживання електричної енергії за даним договором, обсяги спожитої електроенергії споживачем, строк та порядок оплати за спожиту електроенергію, наявність прострочення.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України та статті 275 Господарського кодексу України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов'язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника.
Позивачем заявлено про стягнення з відповідача на свою користь 320 172,43 грн. заборгованості за період червень 2023 року, липень 2023 року, вересень 2023 року.
Відповідно до пункту 5 Комерційної пропозиції 100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, не залежно від отримання рахунку.
З урахуванням викладеного строк оплати електричної енергії за період з червень 2023 року, липень 2023, вересень 2023 року у сумі 320 172,43 грн є таким, що настав.
Приватним підприємством "Полімет" надано до суду докази часткової оплати основної заборгованості у розмірі 298062,01 грн, а саме платіжну інструкцію №1906 від 19.12.2023 на суму 298062,01 грн (призначення платежу: оплата за споживання електроенергії за червень 2023 року).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Частиною 3 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Таким чином, враховуючи погашення відповідачем заборгованості у розмірі 298062,01 грн на підставі платіжної інструкції №1906 від 19.12.2023, господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 298 062,01 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Доказів сплати заборгованості у сумі 22 110,42 грн відповідач до суду не надав, проти наявності заборгованості в такому розмірі не заперечував.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2625,25 грн 3% річних за період з 01.07.2023 по 20.10.2023 (з урахуванням строків виникнення заборгованості за кожен період) та 1 503,01 грн. інфляційних втрат за вересень 2023 року.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Щодо посилання відповідача на форс-мажорні обставини господарський суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 218 Господарського кодексу України).
Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За загальним правилом, неможливість виконати зобов'язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).
З наведеного вбачається, що учасник господарського зобов'язання може бути звільнений від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору про надання послуг, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).
В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану унеможливило виконання конкретних зобов'язань за договором. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.
З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання, тому суд відхиляє вказані заперечення відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 26 238,68 грн (22 110,42 грн заборгованості + 2 625,25грн 3% річних + 1 503,01 інфляційних втрат).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 298062,01 грн судовий збір пропорційно розміру позовних вимог в цій частині (в сумі 3 576,74 грн) підлягає повернення з Державного бюджету на підставі клопотання особи, яка його сплатила.
Оскільки на час ухвалення рішення у справі клопотання особи, яка сплатила судовий збір не подано, господарський суд при ухваленні рішення не вирішує питання про повернення судового збору з Державного бюджету пропорційно розміру позовних вимог щодо яких закрито провадження у справі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі №904/5773/23 в частині стягнення з Приватного підприємства "Полімет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" 298 062,01 грн основного боргу.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до Приватного підприємства "Полімет" про стягнення 324 300,69 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Полімет" (49051, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд.9а; ідентифікаційний код 24456420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49044, м. Дніпро, вул. Моссаковського Володимира, буд. 7; код ЄДРПОУ 42086719) 22 110,42 грн (двадцять дві тисячі сто десять гривень 42 копійки) заборгованість за спожиту електроенергію, 2 625,25 грн (дві тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 25 копійок) 3% річних, 1 503,01 грн (одну тисячу п'ятсот три гривні 01 копійка) інфляційних втрат, 314,86 грн (триста чотирнадцять гривень 86 копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.01.2024
Суддя Ю.А. Бажанова