вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.01.2024м. ДніпроСправа № 904/5654/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра", м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край", с. Іверське Солонянського району, Дніпропетровської області
про стягнення 467 712.00 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" основну заборгованість у розмірі 389 760,00 грн, штраф у розмірі 3 897 600,0 грн.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані неналежних виконанням відповідачем зобов'язань зі спати орендної плати за договором оренди № 17/07-К від 17.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху; постановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" усунути недоліки позовної заяви, в строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення позову без руху, надати до суду докази оплати судового збору в розмірі 52 617,60 грн.
08.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків, до якої додана заява про виправлення арифметичної помилки, в якій, зокрема, зазначено, що в прохальній частині позову зміщена кома на одну цифру праворуч фактично позивачем заявлено про стягнення штрафу у розмірі 389 760,00 грн., згідно прохальної частини позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" основну заборгованість у розмірі 389 760,00 грн, штраф у розмірі 389 760,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
30.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" надійшов відзив на позов, в якому відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 389 760,00 грн., що є платою за користування, взятих в оренду у позивача дерев'яних контейнерів розміром 1200х1000х800 у кількості 1662 штук для зберігання плодової продукції. Посилаючись на безпосередню територіальну близькість до активних бойових дій, фінансове становище, необхідність повернення кредиту. відповідач просив зменшити розмір штрафу до 20%, в саме до 77 952,00 грн.
30.11.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач ознайомившись із аргументами відповідача щодо зменшення суми неустойки, скористався правом на зменшення позовних вимог в частині штрафу до 20% від розміру основного боргу та просив стягнути з відповідача 389 760,00 грн. основного боргу та 77 952,00 грн. штрафу, а також повернути суму судового збору у розмірі 4 677,12 грн.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (пункт 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Розглянувши подану заяву про зменшення позовних вимог, господарський суд вважає її такою, що подана з дотриманням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України та приймається до розгляду.
05.12.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач про відсутність заперечень на відповідь на відзив та про визнання уточнених позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи, що відповідач скористався правом на подання відзиву на позов та доказів, позивач правом на подання відповіді на відзив, а відповідач заперечень на відповідь на відзив, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
17.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" (орендар) укладений договір оренди № 17/07-К, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець зобов'язується надати у платне користування Контейнер дерев'яний 1200х1000х800 для зберігання плодової продукції (далі - майно). Орієнтована кількість, що надається в платне користування 1488 шт. Точна кількість визначається у актах приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 2.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату в розмірах, передбачених цим договором.
Відповідно до пункту 3.2.1. договору розмір орендної плати за користування контейнером дерев'яним 1200х1000х800 для зберігання плодової продукції склав 320,00 грн. за одну одиницю.
Сума договору визначається виходячи із загальної кількості переданих у користування контейнерів, вказаних у актах приймання-передачі, та погоджується сторонами у акті здачі-прийняття робіт (надання послуг).
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" прийняло у користування Контейнер дерев'яний 1200х1000х800 у кількості 1218 шт. на період оренди з 01.11.2020 по 31.03.2021, про що складений акт приймання-передачі орендованого майна від 01.11.2020.
Відповідно до вимог пункту 3.2.2. договору оплата послуг за даним договором здійснюється орендарем після передачі та підписання акту приймання-передачі контейнерів від Орендаря до Орендодавця на підставі виставленого рахунку впродовж З (трьох) банківських днів після отримання такого рахунку.
На підставі договору оренди № 17/07-К від 17.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" складені та підписані акти здачі-приймання робіт (наданих послуг): №ОУ-0000068 від 31.12.2020 на суму 77 952,00 грн., №ОУ-0000009 від 31.01.2021 на суму 77 952,00 грн., №ОУ-0000017 від 28.02.2021 на суму 77 952,00 грн., №ОУ-0000028 від 31.03.2021 на суму 77 952,00 грн.
На оплату наданих послуг Товариство з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" рахунок-фактуру №СФ-0000023 від 31.03.2021 на суму 389 760,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" лист вих. № 0905/2 від 09.05.2023 з проханням оплатити орендну плату у розмірі 389 760,00 грн. До цього листа були додані: рахунок-фактура № СФ-0000023 від 31.03.2021 та акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.05.2023.
Причиною виникнення спору є несвоєчасне виконання зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" щодо оплати орендної плати за договором оренди № 17/07-К від 17.07.2020.
Предметом спору (з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог) є стягнення з відповідача на користь позивача 389 760,00 грн заборгованості з орендної плати та 77 952,00 грн. штрафу.
Предметом доказування у справі є обставини укладання договору оренди № 17/07-К від 17.07.2020, наявність або відсутність прострочення за оренду контейнерами, наявність/відсутність підстав для стягнення штрафу за прострочення оплати.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин 1,2 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.
Відповідно до частини1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України).
Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 389 760,00 грн за договором оренди № 17/07-К від 17.07.2020 за період з листопада 2020 року по березень 2021 року.
З урахуванням приписів пункту 3.2.2 договору строк оплати орендної плати за договором оренди № 17/07-К від 17.07.2020 за період з листопада 2020 року по березень 2021 року у розмірі 389 760,00 грн є таким, що настав.
Відповідач належними та допустимими доказами факт отримання послуг від позивача не спростував, доказів погашення заборгованості до суду не надав, позовні вимоги в частині основного боргу визнав.
За викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 389 760,00 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 4.3 договору у разі порушення орендарем умов, визначених пунктом 4.2. договору, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі 100 % вартості договору.
Позивач нарахував та з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 77 952,00 грн.
Штраф нарахований відповідно до умов договору. не заперечується відповідачем та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин є правомірними та підлягають задоволення позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 389 760,00 грн. заборгованості з орендної плати, 77 952,00 грн. штрафу.
Згідно частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи зменшення позовних вимог на 311 808,00 грн. (заява від 30.11.2023 прийнята господарським судом до розгляду) судовий збір пропорційно розміру позовних вимог в цій частині (в сумі 4 677,12 грн.) підлягає повернення з Державного бюджету на підставі клопотання особи, яка його сплатила.
Під час зменшення позовних вимог позивачем заявлено, в тому числі й про повернення судового збору у сумі 4 677,12 грн.
З урахуванням викладеного судовий збір у сумі 4 677,12 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно зі статтею 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Враховуючи, що Господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін 13.11.2023, визнання відповідачем уточнених позовних вимог у повному обсязі було здійснено 05.12.2023, тобто до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні норми містяться, також, у частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене, оскільки, відповідачем визнано позов до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3 507,84 грн (50% від 7 015,68 грн), інша частина судового збору у сумі 3 507,84 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету на підставі ухвали господарського суду.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" судовий збір у розмірі 8 184,96 грн. (4 677,12 грн. на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" + 3 507,84 грн. на підставі частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір"), сплачений за подання позову згідно з платіжною інструкцією №1778 від 12.10.2023.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" про стягнення 467 712,00 грн,задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фруктовий Край" (52421, Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Іверське, вул. Шкільна, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 39265980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, Автодорога Знам'янка-Луганськ-Ізварино, 227 км+580 м; код ЄДРПОУ 39074389) 389 760,00 грн. заборгованості, 77 952,00 грн. штрафу, 3 507,84 грн. витрат по сплаті судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгороднє, Автодорога Знам'янка-Луганськ-Ізварино, 227 км+580 м; код ЄДРПОУ 39074389) із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8 184,96 грн., сплачений за подання позову згідно з платіжною інструкцією №1778 від 12.10.2023, яка знаходиться в матеріалах справи №904/5654/23, про що постановити ухвалу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.01.2024
Суддя Ю.А. Бажанова