20.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3215/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
секретар судового засідання Солодова І.М.
учасники справи явку представників у судове засідання не забезпечили
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 (суддя Рудь І.А., рішення складено 01.05.2023) у справі №904/3215/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна", м. Київ
до Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро", м. Дніпро
про стягнення 7 728 226 грн 18 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" з позовом від 26.09.2022 № б/н, у якому просило стягнути з Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на свою користь заборгованість у розмірі 7 728 226 грн 18 коп., з яких: 4 222 350 грн 28 коп. - заборгованість по оплаті за поставлений товар, 895 653 грн 66 коп. - інфляційні втрати за період з 31.10.2021 по 13.09.2022, 1 765 752 грн 18 коп. - 48% річних за період з 31.10.2021 по 13.09.2022, 844 470 грн 06 коп. - штраф у розмірі 20%.
Також позивач просило зазначити у рішенні про нарахування 48% річних на розмір заборгованості Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" до повного виконання рішення суду, яке здійснювати за такою формулою: Сх48хД:100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.
Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 115 923 грн 39 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн 00 коп. просив покласти на відповідача.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 у справі №904/3215/22 позов задоволено частково; стягнуто з Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" 4 222 350 грн 28 коп. основного боргу, 895 653 грн 66 коп. інфляційних втрат, 1 765 752 грн 18 коп. 48% річних, 337 788 грн 02 коп. штрафу, 115 923 грн 39 коп. витрат зі сплати судового збору; у решті позову відмовлено.
У судовому засіданні 30.03.2023 до судових дебатів представник позивача заявив про надання строку для подачі доказів на підтвердження розміру та понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим судом призначено розгляд заяви позивача у судовому засіданні на 18.04.2023.
03.04.2023 через систему "Електронний суд" позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення від 03.04.2023 № б/н, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 347 261 грн 76 коп., з яких: 58 400 грн 00 коп. - витрати на правову допомогу, що є фіксованою частиною винагороди, 288 861 грн 76 коп. - гонорар успіху. Надав докази в обґрунтування вимог.
18.04.2023 через систему "Електронний суд" відповідач подав до суду заперечення щодо заявлених позивачем до відшкодування судових витрат у формі витрат на професійну правничу допомогу за наслідками розгляду справи по суті у суді першої інстанції від 18.04.2023 № б/н, в якій просив відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.04.2023. В обґрунтування заперечень зазначив, що представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг) із зазначенням затраченого адвокатом часу окремо по кожній складовій акту приймання-передачі виконаних робіт, що унеможливлює перевірку співмірності розміру та доведеності витрат на оплату послуг адвоката; представником позивача до поданої заяви не наданий акт, складений сторонами за результатами надання професійної правничої допомоги, у зв'язку із чим відсутня можливість пересвідчитись, що обсяг і вартість наданих послуг погоджено; позивач не поніс витрати на професійну правничу допомогу у формі "гонорару успіху" у розмірі 288 861 грн 76 коп., оскільки станом на 18.04.2023 рішення у даній справі не набрало законної сили; суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо встановить, що розмір гонорару є завищеним щодо іншої сторони спору та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Лімагрейн Україна" про ухвалення додаткового рішення від 03.04.2023 № б/н задоволено частково; стягнуто з Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" 50 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу; в решті вимог заяви відмовлено.
Додаткове рішення суду мотивоване доведеністю та прийнятністю фіксованої суми за надання адвокатом у справі професійної правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн; в іншій частині заяви відмовлено з огляду на непідтвердження витрат на суму 8 400,00 грн за два судових засідання понад проведених п'яти, які охоплюються фіксованою винагородою, а також на невідповідність критеріям розумності та необхідності гонорару успіху в розмірі 288 861,76 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22, прийняти нове рішення, яким зменшити суму відшкодування судових витрат.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг) із зазначенням затраченого адвокатом часу окремо по кожній складовій та акту приймання - передачі виконаних робіт, складання якого є обов'язковим відповідно до умов договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №01-02/12/19 від 02.12.2019;
- у матеріалах справи відсутні докази понесених витрат;
- справа містить один епізод спірних правовідносин (взаємовідносини між сторонами складаються з 4 аркушів договору поставки, 5 аркушів специфікацій, 5 аркушів видаткової накладної), відсутні посилання на судову практику в тексті позовної заяви, тому обсяг та вартість адвокатських послуг, визначених як необхідних, є завищеними.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2023 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, Дарміна М.О.
13.06.2023 у зв'язку з перебуванням судді Дарміна М.О. у відпустці по справі №904/3215/22 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, Іванова О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.06.2023 зазначеною колегією суддів після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Українсько-німецьке сільськогосподарське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 12.07.2023.
28.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімагрейн Україна» до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22 без змін.
Поданий відзив на апеляційну скаргу обґрунтований наступним:
- позивач та Адвокатське об'єднання у належній формі та у відповідності до встановленого порядку досягли згоди щодо представництва Адвокатським об'єднанням інтересів позивача у цій справі та щодо порядку визначення розміру гонорару, зокрема, його фіксованої частини в розмірі 50 000,00 грн;
- розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини;
- чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості;
- суд першої інстанції належним чином встановив обставини надання правової допомоги позивачу, факт оплати винагороди та наявність підстав для стягнення її вартості в сумі 50 000,00 грн з відповідача;
- відповідач не навів обґрунтованих підстав для зменшення витрат на правову допомогу, усі його доводи зводяться до припущень;
- конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання договору №01-02/12/19 від 02.12.2019 та додатків до нього, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару при вирішенні питання розподілу судових витрат у цій справі;
- факт надання послуг, їх обсяг та склад підтверджується матеріалами справи.
11.07.2023 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді ОСОБА_2 по справі здійсненний повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 11.07.2023.
У судовому засіданні 12.07.2023 розгляд апеляційної скарги відкладений на 04.09.2023.
02.08.2023 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі №904/3215/22 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів Чус О.В., Дарміна М.О., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 11.08.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 04.10.2023.
16.10.2023 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі №904/3215/22 здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кощеєва І.М., Дарміна М.О., якою її прийнято до свого провадження ухвалою суду від 20.10.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 20.12.2023.
У судове засідання 20.12.2023 сторони явку представників не забезпечили, причин неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно положень статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, в постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у поданому позові зазначено про орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу, які складають 50 000,00 грн.
У судовому засіданні 30.03.2023 до судових дебатів представник позивача заявив про надання строку для подачі доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2023 у справі №904/3215/22 позов задоволено частково; стягнуто з Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" 4 222 350 грн 28 коп. основного боргу, 895 653 грн 66 коп. інфляційних втрат, 1 765 752 грн 18 коп. 48% річних, 337 788 грн 02 коп. штрафу, 115 923 грн 39 коп. витрат зі сплати судового збору; у решті позову відмовлено. Призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу на 18.04.2023.
04.04.2023 (у строк, визначений ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 58 400,00 грн, що є фіксованою частиною винагороди, та 288 861, 76 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії наступних документів: договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.12.2019 №01-02/12/19, додатку від 22.07.2022 № 13 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.12.2019 № 01-02/12/19; додатку від 22.07.2022 №14 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.12.2019 №01-02/12/19; рахунків на оплату від 29.08.2022 №02-29/08, від 30.03.2023 № 02-30/03, від 03.04.2023 № 01-03/04; платіжних доручень від 06.09.2022 №2903 на суму 50 000 грн 00 коп., від 31.03.2023 № 1268 на суму 8 400 грн 00 коп.; акту здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.03.2023 № 01-30/03; ордеру серії ВО №1040753 від 16.09.2022.
Так, 02.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лімагрейн Україна" (клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Есквайрс" (адвокатське об'єднання) укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 01-02/12/19 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає доручення клієнта про надання йому професійної правничої (правової) допомоги в обсязі, порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього.
Згідно п. 1.3. договору сторони погодили, що професійну (правничу) допомогу клієнту за цим договором надаватимуть адвокати адвокатського об'єднання та/або залучені адвокатським об'єднанням адвокати на договірних засадах.
Пунктом 4.1. договору визначено, що за надання професійної правничої (правової) допомоги клієнт сплачує адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар). Розмір такої винагороди адвокатського об'єднання та порядок її сплати встановлюється додатком до цього договору, який є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 4.4. договору клієнт оплачує винагороду (гонорар) адвокатському об'єднанню на підставі договору або виставленого адвокатським об'єднанням рахунку, якщо інше не передбачено додатком до цього договору, шляхом переказу визначеного розміру винагороди (гонорару) на поточний рахунок адвокатського об'єднання протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання рахунку. У випадку надання професійної правничої (правової) допомоги на умовах передоплати адвокатське об'єднання має право розпочати надання професійної правничої (допомоги) після отримання передоплати від клієнта.
Додатком від 22.07.2022 №13 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.12.2019 №01-02/12/19 визначений обсяг професійної правничої допомоги:
1.1. Представництво та захист інтересів клієнта як позивача у господарському суді першої інстанції під час судового розгляду справи про стягнення з Українсько-німецьким сільськогосподарським підприємством з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро (ідентифікаційний код 30421839) заборгованості за договором поставки №ПЛ-Ф-41 від 04.11.2020 (далі - договір поставки), що включатиме такий обсяг правової допомоги:
- аналіз документів та відомостей ТОВ "Лімагрейн Україна" щодо обставин виникнення заборгованості УНСП З II ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" та виникнення у клієнта права вимоги;
- підготовка правової позиції та проекту позовної заяви про стягнення заборгованості за договором поставки;
- збір та аналіз документів, які можуть бути письмовими доказами у справі;
- представництво інтересів клієнта під час розгляду судом першої інстанції позову ТОВ "Лімагрейн Україна" до УНСП ЗII ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" про стягнення заборгованості;
- консультування клієнта щодо доводів (обґрунтувань) відповідача, викладених у відзиві на позов, та доказів, наданих відповідачем для підтвердження своїх доводів та заперечень;
- підготовку процесуальних документів у вказаній справі, а саме: відповідей на відзиви відповідача, заяв, клопотань, а також заперечень проти заяв і клопотань інших учасників справи; опрацювання заперечення на відповідь на відзив відповідача; підготовка та подання додаткових пояснень у справі після ознайомлення з запереченнями на відповідь на відзив на позовну заяву; опрацювання додаткових пояснень відповідача;
- консультування клієнта з питань виконання вимог ухвал суду першої інстанції.
1.2. Представництво клієнта як позивача у господарському суді апеляційної інстанції у випадку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у справі за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки, що включатиме такий обсяг правової допомоги:
- підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, подання документів до суду;
- представництво інтересів клієнта під час розгляду судом апеляційної інстанції справи про стягнення заборгованості за договором поставки за апеляційною скаргою;
- підготовка усіх необхідних процесуальних документів на стадії апеляційного оскарження у вказаній справі;
- консультування клієнта з питань виконання вимог ухвал суду апеляційної інстанції.
1.3. Адвокатське об'єднання надає інші види правової допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта у процедурі стягнення з УНСП З II ТОВ "Мульті-Аграр Дніпро" за договором поставки.
Додатком від 22.07.2022 №14 до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 02.12.2019 №01-02/12/19 визначений розмір винагороди (гонорару) адвокатського об'єднання за надання професійної правничої (правової) допомоги, порядок та строки її оплати:
1. Винагорода (гонорар) адвокатського об'єднання:
1.1. Розмір винагороди (гонорару), яка сплачується Адвокатському об'єднанню за надання професійної правничої (правової) допомоги, обсяг і зміст якої визначений у п. 1.1. додатку № 13 до договору (у межах до п'яти судових засідань) та відповідає дорученню клієнта, становить 50 000,00 грн без ПДВ;
1.6. Визначена у п. 1.1 цього додатку №14 фіксована винагорода (гонорар) підлягає сплаті на умовах 100% попередньої оплати за безготівковим розрахунком на рахунок Адвокатського об'єднання протягом 3 (трьох) днів з дати отримання рахунку на оплату.
Судом першої інстанції здійснений детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом послуг, що наведені у додатку від 22.07.2022 №13 та підтверджені сторонами в акті здачі - приймання робіт (надання послуг) від 30.03.2023 № 01-30/03, та встановлено, що обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає наявним в матеріалах справи доказам в частині кількості судових засідань, в яких брав участь адвокат позивача.
Так, відповідно до матеріалів справи, адвокат Ізвєков В.В. приймав участь у п'яти судових засіданнях (01.11.2022, 15.12.2022, 31.01.2023, 21.02.2023, 30.03.2023), в той час як у вказаному акті, зокрема, зафіксоване надання професійної правничої допомоги на суму 8 400 грн 00 коп. за участь у судових засіданнях понад 5 (зазначена кількість понад 5 - 2 судових засідання за ціною 4 200 грн 00 коп. кожне).
Таким чином, Господарський суд Дніпропетровської області дійшов висновку, що в цій частині заявлені позивачем судові витрати не знайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим заява позивача в частині покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 8 400 грн 00 коп. задоволенню не підлягає.
Решта наданих адвокатом послуг, наведених у додатку від 22.07.2022 №13, на суму 50 000,00 грн відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Правова позиція, викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Верховний Суд у додатковій постанові від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 зазначив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Дослідивши обставини справи, встановивши обсяг виконаних адвокатом Ізвєковим В.В. робіт, складність справи, суму позову, колегія суддів вважає співрозмірними витрати на професійну правничу допомогу в сумі 50 000,00 грн, в іншій частині заяви позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 400,00 грн судом першої інстанції правомірно відмовлено, оскільки позивачем наявності підстав для їх нарахування не доведено.
При розгляді заяви в частині стягнення додаткової оплати ("гонорар успіху адвоката") колегія суддів ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96), де вирішувалося питання обов'язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Водночас угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (пункт 55).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Позивач заявив до стягнення з відповідача 288 861,76 грн, визначивши цю суму як «гонорар успіху» у зв'язку з досягненням позитивного результату для позивача у суді першої інстанції (4% від загальної суми заборгованості відповідача, вказаної в резолютивній частині відповідного судового рішення).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, виснував, що узгоджений позивачем та адвокатом «гонорар успіху» не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не є співмірними з обсягом наданої правничої допомоги в суді першої інстанції, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини цієї справи матиме надмірний характер.
З огляду на викладене, додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Українсько-німецького сільськогосподарського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Мульті-Аграр Дніпро" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2023 у справі №904/3215/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 10.01.2024.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін