Справа № 524/10076/23
Провадження № 1-кп/524/183/24
10 січня 2024 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12023170500002919 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України,
19 жовтня 2023 року ОСОБА_5 , будучи повнолітньою особою, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , близько 16:00 год, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та свідомо допускаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості неповнолітньої особи, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не досягла шістнадцятирічного віку, вчиняв з останньою за добровільною згодою, з метою задоволення статевої пристрасті, дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_6 з використанням геніталій без застосування фізичного, психологічного насилля, а також погроз застосування такого насильства. В результаті статевих зносин між ОСОБА_5 та неповнолітньою ОСОБА_6 , остання завагітніла та 08.12.2023 на 8 тижні вагітності в умовах Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. Скліфосовського Полтавської обласної ради», останній проведено хірургічне втручання у вигляді переривання вагітності (аборт).
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 155 КК України.
19.12.2023 року між прокурором ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_5 буде призначене покарання за ч.1 ст. 155 КК України у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК Украни звільнено від відбування покарання з випробуванням.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
Окрім цього, до угоди про визнання винуватості долучена заява від потерпілої ОСОБА_6 та її законного представника ОСОБА_7 , відповідно до якої останні надали письмові згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Потерпіла ОСОБА_6 та її законний предствник ОСОБА_7 у судове засідання не прибули, направили до суду заяву про розгляд кримінального провадження у їх відсутність.
Захисник ОСОБА_4 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченим вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу, погроз і в його присутності.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Укладаючи відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розумів надані йому законом права, а також розяснені судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, укладання угод по якому не допускається, крім випадків надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладання ним угоди. Прокурором надано заяву потерпілої ОСОБА_6 та її законного представника ОСОБА_7 , відповідно до яких вони надають згоди на укладання угоди між прокурором та обвинуваченим, а отже угода відповідає вимогам закону.
При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_5 .
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.12.2023 на тимчасово вилучене майно підлягають скасуванню.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не пред'являвся.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 468, 469, 472, 474 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , укладену 19 грудня 2023 року.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 3(трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 07.12.2023 на тимчасово вилучене майно - скасувати.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy 10S» імеі НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 , кросівки чорно-синього кольору зі значком «NIKE» жовтого кольору, кросівки з надписом «FILA» білого кольору з вставками синього та червоного кольору - повернути ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1