Справа №2-а-9863/11
Провадження №6-а/377/11/23
10 січня 2024 року суддя Славутицького міського суду Київської області Малишенко Т.О., розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 19.12.2023 року про виконання рішення Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 року у справі №2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області - про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю,
05 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою, в порядку ст. 382 КАС України, в якій просив встановити судовий контроль за виконанням судового рішення - Постанови Славутицького міського суду Київської області у справі №2-а-9863/11 від 12 грудня 2011 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання вказаного судового рішення.
Ухвалою Славутицького міського суду від 27.11.2023 року встановлено судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-а-9863/11.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-8-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
28.12.2023 року до канцелярії Славутицького міського суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області подано звіт про виконання судового рішення, постанови Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-9863/11/1023 від 12 грудня 2011 року, який датований 19.12.2023 року за №1000-0905-7/197824.
03.01.2024 року від ОСОБА_1 , надійшла заява про невідповідність вищезазначеного звіту і зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області подати новий звіт про повне виконання постанови суду, та розглянути питання про накладення на керівника за невиконання рішення штрафу.
Ознайомившись із змістом звіту, та вивчивши доводи ОСОБА_1 , про відмову у прийнятті звіту та зобов'язання подати новий звіт, суд дійшов настпного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Як зазначено у ч.1 ст.372 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Згідно із ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).
Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до Постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року, що набрала законної сили, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Славутичі Київської області провести перерахунок ОСОБА_1 з 05.05.2011 року пенсії на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ та виплачувати в обрахованому розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.
Таким чином, відповідно до вказаного судового рішення ОСОБА_1 , відповідачем повинно бути проведено підвищення пенсії з 05.05.2011 року на одну мінімальну заробітну плату, встановлену законом, відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ та виплачувати в обрахованому розмірі, з урахуванням фактично проведених виплат.
Розмір мінімальної заробітної плати встановлений законодавчо та визначений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати підлягають перерахунку й інші виплати, розмір яких визначений виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, у тому числі й встановлене судовим рішенням підвищення до пенсії ОСОБА_1 .
Оскільки судом встановлено право позивача на підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює одній мінімальній заробітній платі (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік), то в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати перерахунок вказаного підвищення повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, цей обов'язок не має обмежень у часі і повинен виконуватися відповідачем починаючи з 05.05.2011 року, як було зобов'язано постановою Славутицького міського суду Київської області у справі № 2-а-9863/11/1023 від 12 грудня 2011 року.
Проте відповідно до звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, перерахунок пенсії ОСОБА_1 , було здійснено за період з 05.05.2011 по 22.07.2011, сума коштів, нарахованих за цей період становить 2464,00 гривень.
При цьому ГУ ПФУ в Київській області не зазначило причини, з яких до цього часу не нараховані та не виплачені вказані кошти ОСОБА_1 , а обмежилось лише посиланням на Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою КМУ від 03.09.2014 № 440. Також не зазначено у звіті причини, з яких перерахунок пенсії в розмірі, визначеному постановою суду по справі №2-а-9863/11 від 12.12.2011 року, після 22.07.2011 не нараховувався. В звіті ГУ ПФУ в Київській області обмежилось лише переліком нормативно-правових актів з посилання на 2014 рік, хоча рішення суду від 12.12.2011 року, при цьому не зазначило причини, з яких з 2011 року до цього часу не нараховані та не виплачені присудженіі кошти ОСОБА_1 ..
В поданому звіті зазначено, що сума коштів за період з 05.05.2011 року по 22.07.2011 становить 2464,00 гривні, проте не вказано, з якого часу нараховується та виплачується йому перерахована пенсія. В даному звіті відповідачем не вказується коли саме буде виплачена нарахована сума коштів у розмірі 2464,00 грн., при цьому відповідач просить суд прийняти такий звіт, як підтвердження повного виконання на користь ОСОБА_1 , судового рішення у даній справі.
Зі змісту даного звіту, вбачається, що він фактично дублює зміст попереднього звіту відповідача від 18.10.2023 року за №1000-0905-7/157704. який вже був судом досліджений та відхилений, що вбачається зі змісту ухвали суду від 27.11 ,2023 року.
Ч.1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За таких обставин, суд вважає, що суб'єкт владних повноважень на виконання положень КАС України, не надав суду відповідних та достатніх доказів на підтвердження своєї позиції щодо належного виконання ним судового рішення у цій справі.
З огляду на вимоги ст. 2 КАС України, суд має відновити порушені права осіб, які звернулися до суду з приводу їх порушення суб'єктом владних повноважень.
Згідно із положеннями ст.6 КАС України та ст.17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень.
Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок і саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції (рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява №40450/04), пункти 51, 54).
Більш того, у пункті 46 рішення від 15.10.2009 у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ також зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (також рішення ЄСПЛ у справі «Метаксас проти Греції» (Metaxas v. Greece), № 8415/02, п.19, від 27.05.2004; у справі «Лізанець проти України» (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, п.43, від 31.05.2007).
Відповідний державний орган повинен вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення або передати його іншому компетентному органу для виконання (рішення ЄСПЛ у справі «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia), № 59498/00, п. 68).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави, передбачені ст.382 КАС України, для встановлення судового контролю в цій справі шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення та задоволення вимог заявника, шляхом подачі його суду.
Суд наголошує, що саме таке вирішення заяви позивача, поданої у порядку ст. 382 КАС України, є гарантією ефективного відновлення його права, яке було захищено судовим рішенням в цій справі, а саме встановлення судового контролю передбачено ст.382 КАС України, що у подальшому надасть суду першої інстанції та сторонам з'ясувати наступне питання щодо належності виконання судового рішення у повному обсязі і необхідності застосування подальших заходів у разі виявлення невиконання відповідачем судового рішення.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити Головному Управлінню Пенсійного Фонду України в Київській області у прийнятті звіту від 19.12.2023 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12 грудня 2011 року у справі №2-а-9863/11, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, тобто завдання адміністративного судочинства не реалізовано.
Таким чином, звіт про виконання судового рішення від 19.12.2023 не є звітом суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду в розумінні ст.382 КАС України, а тому не підлягає прийняттю.
За таких обставин суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк для подання звіту.
Вирішуючи питання щодо накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, суд враховує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який періодично Указами Президента продовжується, так Указом Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану», затвердженого Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Виходячи з викладеного, застосування штрафу у порядку ст. 382 КАС України у період дії воєнного стану в Україні не сприятиме досягненню завдань судового контролю та може мати деструктивні наслідки.
Керуючись ст.382 КАС України, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Київській області у прийнятті звіту від 19.12.2023 року про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області у справі №2-а-9863/11 від 12.12.2011 року
Встановити судовий контроль за виконанням постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 у справі №2-а-9863/11.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області надати в місячний термін з дня отримання даної ухвали Славутицькому міському суду Київської області новий звіт про виконання постанови Славутицького міського суду Київської області від 12.12.2011 року у справі № 2-а-9863/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Славутичі Київської області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, про стягнення та виплату щомісячної доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена і підписана 10.01.2024 року.
Суддя Т. О. Малишенко