Справа № 372/165/24
Провадження № 2-з-2/24
09 січня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 372/165/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Воловиченка Віталія Валерійовича, про визнання спільною сумісною власністю подружжя, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна,
ОСОБА_1 звернулася до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Воловиченка Віталія Валерійовича, про визнання спільною сумісною власністю подружжя, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна.
Також, ОСОБА_1 подано до Обухівського районного суду Київської області заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просила: накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:04:012:0052, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2829332632231; накласти арешт на земельну ділянку площею 0,109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:05:033:0019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574532231; накласти арешт на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574832231; накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223182000:05:001:0030, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209515332224.
В обґрунтування заяви зазначено, що спірне нерухоме майно набуте ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час перебування в шлюбі та за спільні кошти.
Разом із цим, позивачу стало відомо, що 13.11.2023 року між відповідачами укладено ряд договорів купівлі-продажу, за якими ОСОБА_2 відчужено на користь ОСОБА_3 наступне нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:04:012:0052, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2829332632231; земельну ділянку площею 0,109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:05:033:0019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574532231; житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574832231; земельну ділянку площею 0,0800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223182000:05:001:0030, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209515332224.
Натомість, позивач наголошує, що згоду на відчуження зазначеного спірного нерухомого майна не надавала. Більш того, 14.11.2023 року ОСОБА_2 звернуся до Обухівського РУП ГУНП в Київській області з заявою, в якій повідомив, що не укладав договорів купівлі-продажу та не видавав відповідних довіреностей на їх укладення, у зв'язку з чим переоформлення земельних ділянок та житлового будинку на іншу особу відбулось незаконно, шляхом підроблення його підпису.
Згідно з частинами 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Таким чином, учасники справи до судового засідання не викликалися.
Частиною 1 статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Серед видів забезпечення позову є: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладення арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупинення митного оформлення товарів чи предметів; арешт морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 1 статті 150 цього Кодексу, а також забезпечити позов іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Тобто, забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
При цьому процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Зі змісту пред'явленої позовної заяви слідує, що предметом спору є визнання спільною сумісною власністю подружжя нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:04:012:0052, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2829332632231; земельної ділянки площею 0,109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:05:033:0019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574532231; житлового ку що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574832231; земельної ділянки площею 0,0800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223182000:05:001:0030, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209515332224; визнання укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу такого нерухомого майна недійсними, скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 та визнання права власності позивача на 1/2 частину спірного нерухомого майна.
У той же час, наразі зазначене нерухоме майно зареєстровано на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу за ОСОБА_3 .
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Ураховуючи, що зазначене вище нерухоме майно є предметом спору щодо спільного майна подружжя, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити в подальшому виконання можливого рішення суду в разі відчуження спірного нерухомого майна ОСОБА_3 , як фактичним володільцем.
Таким чином, з огляду на зміст та підстави позову, вказані заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно відповідають заявленим вимогам, тобто безпосередньо пов'язані з предметом спору, є співмірними із позовними вимогами та необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Судом також враховано необхідність охорони прав та інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. У той же час, обраний позивачем спосіб забезпечення позову має тимчасовий характер та не перешкоджатиме ОСОБА_3 та іншим особам використовувати спірне нерухоме майно.
За своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження та який триває до визначення подальшої долі відповідного майна. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх.
При цьому, застосування такого способу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежить право реалізувати вказане майно третім особам.
До того ж, як зауважував Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008, вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов'язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи, за умови дотримання таких вищенаведених вимог, встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес. Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 910/13208/19.
Отже, заходи забезпечення позову (вимог), без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини 7 статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або відмову у забезпеченні суд постановляє ухвалу.
Крім того, суд, дослідивши матеріали заяви, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки накладення арешту на нерухоме майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав зареєстрованого власника такого майна - ОСОБА_3 , та завдання йому збитків.
Керуючись статтями 149, 152, 153, 258, 260 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:04:012:0052, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2829332632231.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,109 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 3223155400:05:033:0019, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574532231.
Накласти арешт на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 13574832231.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0800 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Григорівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3223182000:05:001:0030, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1209515332224.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу може бути пред'явлено до виконання протягом трьох років.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Т.Г. Сташків