Справа № 368/88/22
Провадження № 2-др/368/2/23
"28" червня 2023 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючий - суддя Закаблук О.В.
При секретарі - Токовенко Н.О.
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду заяву позивачки ОСОБА_1 , - про ухвалення додаткового рішення (в частині понесених судових витрат) до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року в справі № 368/88/22, провадження № 2/368/256/22, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, - про визнання виконавчого нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд, -
24.05.2023 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла заява позивачки ОСОБА_1 , - про ухвалення додаткового рішення (в частині понесених судових витрат) до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року в справі № 368/88/22, провадження № 2/368/256/22, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, - про визнання виконавчого нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, наступного змісту:
- В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кошельок», треті особи приватний нотаріус Золотих О.О., приватний виконавець Валявський O.A. про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 15.08.2022 року позовні вимоги Позивача були задоволені повністю.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки судом під час ухвалення рішення не вирішувалось питання про стягнення судових витрат, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити додаткове рішення про стягнення таких витрат.
Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- у разі задоволення позову - на відповідача;
- у разі відмови в позові - на позивача;
- у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України до витрат, пов 'язаних з розглядом справи, належать витрати на сплату судового збору та на професійну правову допомогу.
гідно ч. 1 та ч. 2 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов 'язану зі справою, включаючи підготовку до її ро згляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає статі відповідною стороною або третьою особою.
В разі задоволення судом позовних вимог Позивача відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 137, ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати,понесені Позивачем, в тому числі витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу адвоката, - підлягають стягненню з Відповідача ТОВ «Кошельок».
Розмір витрат понесених Позивачем на сплату судового збору становить - за подачу позову 908 гривень, за подачу заяви про забезпечення позову 454 гривень.
Розмір витрат, які понесені Відповідачем на правову допомогу адвоката становить 2000 гривень.
Таким чином, судові витрати понесені Відповідачем в сумі 3362 гривень відповідно до ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача ТОВ «Кошельок».
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141 Цивільного процесуального кодексу України, - позивачка просить суд винести рішення, на підставі якого:
1. Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору та витрати на правову допомогу адвіоката ОСОБА_2 в сумі 3362 грн.
24.05.2023 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи в частині виправлення описки був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., справа № 368/88/22, провадження № 2 - др/368/2/23.
Слухання справи в частині виправлення описки було призначено на 16 год. 00 хв. 28.06.2023 року.
В судове засідання, яке відбулося 28.06.2023 року, - сторони та учасники процесу, - не з'явилися, хоча, - повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та вимоги, викладені в прохальній частині заяви позивачки провинесення додаткового рішення (в частині понесених судових витрат), - задовольнити частково, - шляхом винесення додаткового судового рішення, як окремого процесуального документу, з постановленням в нарадчій кімнаті, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм процесуального права:
- 20.01.2022 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округуЗолотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, - про визнання виконавчого нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в прохальній частині якої позивачка просила суд винести судове рішення, на підставі якого:
1. Прийняти дану позовну заяву та відкрити провадження.
2. Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович за реєстраційним № 12669 від 17.12.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованості в сумі 11410,00 гривень таким, що не підлягає виконанню.
3. В порядку підготовки справи до розгляду витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Золотих Олександр Олександрович ( АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 12669 від 17.12.2021 р.
20.01.2022 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/88/22, провадження № 2/368/256/22.
27.01.2022 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 187, 189, 197 - 200 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, прийнято процесуальне рішення про слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 16 год. 00 хв. 01.03.2022 року.
15.08.2022 року Кагарлицьким районним судом винесено рішення, згідно з яким:
1. Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округуЗолотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, - про визнання виконавчого нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
2. Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович за реєстраційним № 12669 від 17.12.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок » заборгованості в сумі 11410,00 гривень, - таким, що не підлягає виконанню.
Дійсно, у вищевказаному рішенні судом не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, - а це питання може бути вирішене шляхом винесення додаткового рішення, - на підставі застосування наступних норм права:
- Так, згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оскільки судом під час ухвалення рішення не вирішувалось питання про стягнення судових витрат, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, - суд може ухвалити додаткове рішення про стягнення таких витрат.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Що стосується судвого збору, тобто коштів, які були сплачені позивачкою ОСОБА_1 при поданні позову та заяви про забезпечення позову, то суд зазначає наступне:
- Так, в матеріалах справи на аркуші 7 справи міститься квитанція, яка засвідчує той факт, що позивачкою ОСОБА_1 при подачі позовної заяви було сплачено кошти в якості судового збору в розмірі 1002 (одна тисяча дві) грн. 40 коп.
- Також в матеріалах справи на аркуші 28 справи міститьтся квитанція, яка засвідчує той факт, що позивачкою ОСОБА_1 при подачі заяви про забезпечення позову було сплачено кошти в якості судовго збору в розмірі 506 (п'ятьсот шість) грн. 20 коп.
Загалом, - позивачкою ОСОБА_1 в рамках даного цивільного провадження було сплачено кошти в якості судового збору (при поданні позовної заяви, та при поданні заяви про забезпечення позову), - на загальну суму 1508 (одна тисяча п'ятьсот вісім) грн. 60 коп.
Відповідно, враховуючи матеріали справи, що стосуються сплаченого позивачкою ОСОБА_1 судового збору в рамках даного цивільного провадження (судового збору на подання позовної заяви, та судового збору на подання заяви про забезпечення позову), та положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (розподіл судових витрат в разі задоволення позову), суд приходить до висновку:
- Стягнути з відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: 08135, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул. Анатонова, 8 А), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Кагарлик Київської області, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 26 грудня 2007 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрорвана за адресою: АДРЕСА_2 ), - кошти в сумі 1508 (одна тисяча п'ятьсот вісім) грн. 60 коп., - сплаченого судового збору позивачкою ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження.
Що стосується стягнення з відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», на користь позивачки ОСОБА_1 коштів на професійну правову допомогу (послуги адвоката), - то в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_4 в цій частині, - слід відмовити, - погоджуючись з позицією відповідача, яку суд вважає слушною та обгрунтованою, - з огляду на наступне:
- Суд зазначає, що сторона позивача, порушивши процесуальні строки подання додаткових доказів, та, не ставлячи перед судом питання про поновлення процесуальних строків на подання доказів даної категорії, - просить стягнути такі витрати, а суд зазначає, що без винесення судом ухвали про поновлення процесуальних строків на прийцнячття додаткових доказів, - такі докази під час винесення рішення, - не враховує.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, - така заява залишається без розгляду.
Відповідно до матеріалів справи, - Позивачем доказів про понесення витрат у зв'язку із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі № 368/88/22, - не було подано. Таким чином, - заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у виді допомоги на правничу допомогу адвоката, - не підлягає задоволеню.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України у справі № 520/8309/18, який зазначив: «Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду».
Схожої думки Верховний Суд України також дійшов у постанові від 13.05.2021 у справі № 466/10651/19, а також у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі 755/9215/15-ц.
Також схожої позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 15.09.2021 року у справі № 161/7163/20.
Так, у випадку подання стороною справи до суду заяви про надання доказів про витрати, які вона сплатила за професійну правову допомогу у зв'язку з розглядом справи, у п'ятиденний строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦГІК України, суд позбавлений можливості розглядати питання розподілу витрат на професійну правову допомогу до закінчення цього строку.
Виходячи з вищенаведеного, - Позивачем мала бути подана заява про розподіл судових витрат ще до закінчення судових дебатів, однак, - у матеріалах справи відсутня дана заява, а докази та заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат подані 24.05.2023 тоді як рішення було ухвалено ще 15.09.2022, - що значно перевищує встановлений термін подання доказів на підтвердження розміру понесених витрат, при цьому, - сторона позивача не порушує перед судом питання про поновлення процесуальних строків, та, відповідно, ухвала суду про поновлення процесуальних строків стороні позивача, - не виносилася, - ні прооцесуально (без видалення до нарадчої кімнати), ні як окремим процесуальним документом, - рішенням суду у виді відповідної ухвали.
Далі, - як вбачаєтьсмя зі змісту договору № б/н про надання правничої допомоги від 19.01.2022, - відсутні умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, а отже, - відсутня об'єктивна можливість для суду пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру гонорару.
Відповідно до умов вищевказаного договору № б/н від 19.01.2022, що був укладений між Позивачем та адвокатом, - відсутні будь-які пояснення, розрахунки, умови, а також відсутні дані щодо погодинної оплати роботи Адвоката, а отже, - відсутня можливість для суду зрозуміти, - як саме Адвокат та Позивач дійшли домовленості щодо розміру даного гонорару.
Натомість, - Позивачкою додано Акти прийому-передачі послуг до Договору про надання адвокатом правової допомоги укладеного з ОСОБА_1 від 19.01.2022 за яким Відповідно до Договору про надання адвокатом правової допомоги № 39/21 ві 20.04.2021 р. Виконавцем були надані Клієнту послуги з підготовки позовної заявк а також заяви про забезпечення позову. Договірна вартість послуг згідно договору становить 2000 грн.
При цьому, - Акт прийому - передачі послуг був укладений до зовсім іншого договору, а саме: до договору про надаиш адвокатом правової допомоги № 39/21 від 20.04.2021 р., натомість Позивачем надано договір № б/н від 19.01.2022, - про надання адвокатом правово допомоги. Відповідно відсутня будь-яка об'єктивна можливість для суду пересвідчитися, що між Адвокатом та Позивачем дійсно було укладено договір та обумовлена сума гонорару.
Схожої думки дійшов Верховний Суд України по справі № 910/14598/20 у постанові від 01.12.2021.
Так, суд зазначив: «Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення повинен визначатися у самому договорі про надання правової допомоги. Отже, саме по собі підписання вказаних актів за відсутності е договорі обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару». Таким чином, Верховний Суд констатує, що оскільки у даному випадку відсутня об'єктивна можливість пересвідчитися про наявність домовленості між ПрАТ «Д» та Адвокатським об'єднанням «А» щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, а також враховуючи заперечення іншої сторони, то висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви Відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення є необгрунтованими.».
Далі, - квитанція надана Позивачем, як підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не містить підпису платника (Позивача), а отже дана квитанція не може бути належним доказом понесених витрат Позивачем.
З огляду на вищевказане, - суд вважає квитанцію неналежним доказом понесених витрат Позивачем, - адже надано лише саму квитанцію прибуткового касового ордера адвоката, однак відсутні будь-які підтвердження про передачу коштів адвокату.
Це дає суду обгрунтовані підстави вважати, що дана платіжна операція могла не відбутись.
Так у постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019 по справі № 906/194/18 апеляційний суд відмовляючи в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу вказав, що до матеріалів справи додано копію квитанції прибуткового касового ордера адвоката. Водночас відповідачем на підтвердження доказів понесених ним витрат не надано суду видаткових касових ордерів або платіжних доручень про передачу коштів адвокату, а
відтак апеляційний суд прийшов до висновку, що витрати відповідача (а не прибутки адвоката) мають бути підтверджені видатковим касовим ордером з підписами керівника та головного бухгалтера, або у випадку безготівкового розрахунку - платіжним дорученням, які суду не подані, колегій суддів апеляційної інстанції погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав включати до судових витрат по справ витрати відповідача на послуги адвоката як такі, що не підтверджені належнимі фінансовими документами.
Окрім вищезазначеного, - суд зазначає, що в самій квитанції, - відсутній підпис платника (Позивача), - відповідно до чого не можна визначити хто саме, колі та чи дійсно вносив кошти по оплаті договору № б/н про надання правово допомоги.
Відповідно, суд вважає, що у Позивача реально, - немає на підтвердження доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Далі, - представником позивача (адвокатом), - не надано жодних доказів, що він має касу і веде касову книгу.
Відповідно, - представником позивача (адвокатом), - не підтверджений факт наявності у нього касового апарата та касової книги, а тому адвокат позивача не може самостійно виписувати квитанції.
Такої ж думки дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові віл 15.10.2019р. по справі №727/4597/19.
Так, колегія суддів скасовуючи додаткове рішення суду першої інстанції про стягнення витрат на правову допомогу зазначила що на підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав квитанцік відповідно до якої адвокат отримав грошові кошти за. договором. Однак адвокатом не надано суду доказів, що він має касу і веде касову книгу. Відтак, адвокат позивача не може сам виписувати квитанцію чи касовий прибутковий ордер про отримання коштів. Тому суд зазначає, що з наданих позивачем документів неможливе встановити точної вартості отриманих позивачем послуг, а також факт оплати вказаних послуг. Відтак, суд вважає заявлені позивачем витрати на правничу допомогу документально не підтвердженими, а отже відсутні підстави для відшкодування таких витрат.
Також інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою постановою НБУ №22 від 21.01.2004 року, а саме пунктом 3.8. передбачено: - реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що визначені в реквізиті платіжного доручення «призначення платежу».
Виходячи з вище наведеної інформації, - суд констатує, що з даної квитанції не зрозуміло, чи дійсно був проведений платіж Позивачем на суму 2000 грн, а отже дана квитанція не може слугувати доказом, що здійснювалась оплата послуг адвоката за правову допомогу у конкретній справі, а тим паче слугувати доказом понесених витрат за правову допомогу.
Далі, - позовна заява та інші документи, що знаходяться в матеріалах справи підписані виключно Позивачкою.
Відповідно до матеріалів справи позовна зяаява та заява про забезпечення позову підписані самою Позивачкою, а не адвокатом, що свідчить про підготовку даних документів виключно Позивачем, а не адвокатом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що:
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.ст. 76,77 ЦПК України доказами є будь-які, дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно ст.ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Відповідно, суд враховуючи:
- порушення встановлених законом термінів та порядку подання відповідних доказів на підтвердження понесення судових витрат;
- відсутність у договорі № б/н від 19.01.2022 про надання правничої допомоги, - умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом;
- відсутність об'єктивної можливості пересвідчитись у дійсній домовленості Позива ча та Адвоката щодо розміру гонорару, оскільки у Акті виконаних робіт зазначений зовсім інший номер та дата договору (Договір № 39/21 від 20.04.2021 р)/ а як доказ понесених витрат наданий інший Договір № б/н від
- що квитанція не може слугувати доказом понесених витрат на правничу допомогу, адже не зрозуміло ким, коли та з якою метою було сплачено кошти, і чи взагалі був проведений платіж Позивачем, оскільки одного лише підпису адвоката;
- відсутність доказів, що адвокат має касу і веде касову книгу, -
- суд приходить до остаточного висновку щодо відмови в задоволенні вимог позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, п. 3 ч. 1 ст. 43, ст.ст. 76, 77, ч. 2 ст. 78, ст.ст. 79, 80, 81, 89, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263 - 265, 268, 270, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Заяву позивачки ОСОБА_1 , - про ухвалення додаткового рішення (в частині понесених судових витрат) до рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 15 серпня 2022 року в справі № 368/88/22, провадження № 2/368/256/22, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок»», треті особи, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Валявський Олександр Анатолійович, - про визнання виконавчого нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
Стягнути з відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок», (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: 08135, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Чайки, вул. Анатонова, 8 А), на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Кагарлик Київської області, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 , виданий 26 грудня 2007 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрорвана за адресою: АДРЕСА_2 ), - кошти в сумі 1508 (одна тисяча п'ятьсот вісім) грн. 60 коп., - сплаченого судового збору позивачкою ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження.
В задоволенні решти вимог, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 5 ст. 270 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку на підставі ч. 1 ст. 352 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 1 ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Згідно п. 15.5) Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються на надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Київського Апеляційного суду через Кагарлицький районний суд Київської області, а учасниками процесу, які не були присутні під час проголошення рішення, - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії рішення.
Суддя: Закаблук О.В.